Україна починає новий, важливий етап на шляху до Європейського Союзу. Наша енергетична система з 2022 року вже обʼєднана з ЄС, і нині настала черга юридичної інтеграції. Вона потребуватиме певних реформ, але принесе і нові можливості. Центр громадського моніторингу та контролю розібрався, як нові правила можуть вплинути на життя українців.

Шлях реформ

Енергетика є однією з тих галузей, які рухають Україну до ЄС швидше за решту. Про це на лекції Освітнього хабу “Медіацентру Україна” розповів директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко. За його словами, Європейська комісія оцінила підготовку цієї галузі на 4 бали з 5 можливих.

Технічно українська енергосистема вже є частиною європейської: синхронізація відбулася вже після початку повномасштабного вторгнення, 16 березня 2022 року. Тепер триває юридична інтеграція, зокрема, об'єднання вітчизняного ринку електроенергії з європейським, перехід до ринкових цін із захистом вразливих споживачів та подальша реформа державних компаній.

На цьому шляху вже є конкретні дати, зазначив Олександр Харченко. Так, цінові стелі на оптовому ринку електроенергії мають скасувати до 1 травня 2027 року. Саме ж обʼєднання нашого ринку електроенергії з ЄС має відбутися 1 січня 2028 або 2029 року.

“Це може бути одним із дуже важливих драйверів розвитку економіки України відразу, як війна закінчиться. І я щиро вважаю, що вся наша інтеграція з Європейським Союзом має бути саме на це зорієнтована. Саме про це ми маємо думати, коли ведемо будь-які перемовини”, — заявив директор Центру досліджень енергетики.

Адресні субсидії

Найскладнішим етапом може стати перехід на ринкові тарифи в енергетиці. Наразі на певні категорії послуг діють фіксовані ціни. Українські тарифи на електроенергію приблизно втричі нижчі за середню ціну в ЄС, каже Олександр Харченко. Задля обʼєднання ринків нам доведеться виконати низку вимог Єврокомісії та Міжнародного валютного фонду. Зокрема, зняти цінові стелі, скасувати мораторій на підвищення оплати за тепло та змінити систему захисту вразливих споживачів.

Захищатимуть від високих тарифів лише найбільш вразливих українців. А допомогу хочуть надавати адресними субсидіями. Завдяки такій системі людина отримуватиме гроші на спеціальний рахунок і платитиме з нього за енергію, тепло чи комунальні послуги. Система субсидій в Україні вже працює, але її треба буде адаптувати, зазначає Олександр Харченко. “Це велика революція, до якої варто готуватися заздалегідь — поступово, з відкритою комунікацією з людьми і поясненням, чому ні ринок електроенергії, ні ринок газу більше не можуть жити за такими правилами”, — наголошує експерт.

Серед колишніх радянських країн вже є вдалий приклад подібних змін. У 2022 році Молдова перейшла на ринкові тарифи й адресні субсидії з перехідним періодом. Для нас, кажуть у Міністерстві енергетики, повне запровадження ринкових цін можливе після завершення воєнного стану. Наразі енергетики говорять і про кілька позитивних ефектів ринкових цін для економіки. Так, енергоефективність ставатиме порядком денним для бізнесів, а згодом і для домогосподарств. А інвестори, для яких діятимуть чіткі та зрозумілі правила, зможуть будувати нову генерацію.

Нові можливості

Обʼєднання українського енергетичного ринку з європейським принесе нашій країні і чимало переваг. Перша з них — це доступ до ринку майже на 450 мільйонів споживачів без квот і митних процедур. За словами Харченка, Україна може повернути собі статус великого експортера електроенергії. Навіть зараз, попри втрати генерації та падіння споживання, наша держава більше експортує, ніж імпортує.

Об’єднання ринків має привабити й інвесторів. “Якщо ми приєдналися до європейських ринків, це на практиці означає, що інвестори можуть розраховувати: європейські тренди цін працюють для України в повному обсязі”, — пояснив директор Центру досліджень енергетики.

Є й те, що нам важливо не втратити. Енергетичні об’єкти в нашій державі зводять у 5-6 разів швидше, ніж у Євросоюзі, де, наприклад, у Нідерландах чи Німеччині дозвільні процедури можуть тривати 10-15 років.

Окремо експерт зауважив про можливість розвивати привабливий експортний напрям. Йдеться про постачання біометану. Вперше Україна поставила його до ЄС у лютому 2025 року. Нині ж виробляє до 110 млн м³ біометану на рік. Наразі у нас будуються десятки нових заводів, і держава прагне у 2030 році експортувати до ЄС 1 млрд м³ біометану на рік. “Біометан у Європі зараз у два-два з половиною, а часом і в три рази дорожчий за природний газ. Відповідно, його експорт дає чудові фінансові результати. І це класний стимул для бізнесу працювати в цьому напрямку”, — каже директор Центру досліджень енергетики.

Також є шанс звільнити наших металургів та аграріїв від європейського екологічного податку (вуглецевого збору). Оскільки через втрату більшої частини вугільної генерації Україна суттєво скоротила шкідливі викиди, є всі підстави говорити з ЄС про повне скасування цього збору, переконаний Олександр Харченко.  

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram.

Французький соціолог Фаб’єн Труонг в інтерв’ю авторитетній газеті Le Monde пояснює, що стоїть за молодіжними заворушеннями, чому частина підлітків втрачає довіру до суспільства та які уроки з французького досвіду варто врахувати Україні.

Для України ця французька історія — не просто розповідь про заворушення за кордоном. Війна загострила соціальні проблеми: багато родин втратили житло й доходи, підлітки переживають розлуку з батьками, вимушене переселення та невизначеність майбутнього. Як не допустити, щоб відчуження й розчарування переростали в агресію? Фаб’єн Труонг пропонує поглянути на причини молодіжного невдоволення, не виправдовуючи при цьому грабежів та інших злочинів.

Школа розділяє молодь

На думку Труонга, події 17 жовтня показали, наскільки різними є життєві шляхи молодих людей, яких суспільство звикло сприймати як єдину групу.

Одні підлітки кидають навчання, не отримавши навіть свідоцтва про базову середню освіту. Вони майже не будують планів на майбутнє й відчувають сильну злість на державу та її інституції.

Інші потрапляють до професійних і технологічних ліцеїв, причому напрям навчання нерідко обирають за них. Особливо болісно це переживають діти з родин іммігрантів: батьки розраховували, що диплом допоможе їм уникнути важкої праці на заводі. Водночас суспільство знецінює фізичну працю й нав'язує уявлення, що успіх вимірюється передусім грошима.

«У школі я був повним нулем, отримав те, на що заслуговував, але одного дня розбагатію», — так Труонг описує ставлення частини підлітків до власних перспектив.

Водночас учні загальноосвітніх шкіл ще вірять у можливості освіти. На демонстрації вони виходили з конкретними вимогами: виступали проти системи розподілу вступників до університетів Parcoursup і вимагали вчителів. Навіть серед мешканців одних кварталів ставлення до держави, навчання та протестів суттєво різниться.

Відчуття, що ти зайвий

Спільним для багатьох учасників протестів соціолог вважає відчуття, що їм немає місця в суспільстві. Підлітки з неблагополучних кварталів постійно чують негативні висловлювання на свою адресу, а їхнє життя стає предметом політичних суперечок.

Додаткове напруження створюють відносини з поліцією. Молоді люди скаржаться на принизливі перевірки документів, які, за їхніми словами, нерідко проводять з огляду на етнічне походження. Цим Труонг пояснює поширеність антирасистських та антифашистських гасел на демонстраціях.

Від образи до грабунків

Соціолог розрізняє молодих людей, які протестують заради поліпшення умов навчання та власних перспектив, і тих, хто сприймає заворушення як можливість узяти те, що недоступне у звичайному житті, відчути власну силу й помститися суспільству.

За спостереженнями Труонга, серед призвідників грабунків можуть бути люди, які самі зазнали насильства в підлітковому віці. Водночас організатори погромів і ті, кого затримують на місці злочину, часто не одні й ті самі люди. Досвідченіші учасники діють організовано, приховують обличчя й уникають затримання, тоді як перед судом нерідко опиняються ті, хто піддався спокусі й відкрито грабував магазини.

Труонг застерігає від романтизації заворушень як політичного протесту: свідоме використання насильства з політичною метою — не те саме, що мародерство під час масових заворушень.

Під час заворушень постраждали й невеликі магазини, власники яких самі нерідко належать до малозабезпечених верств суспільства та мають іммігрантське походження. Для соціолога це ще одне свідчення того, що причини подій не можна пояснити особливостями певної культури: жертвами часто стають ті, хто й сам перебуває в уразливому становищі.

Схожа ситуація виникає, коли підліткові угруповання перетворюють житлові будинки на місця торгівлі наркотиками й залякують мешканців. Найбільше страждають родини, які там живуть, тоді як покупці можуть приїжджати із заможніших районів.

Показна бравада триває і в соціальних мережах: учасники грабунків публікують відео з награбованим, демонструючи свій успіх. Однак, вважає Труонг, за цим приховуються сором через шкільні невдачі та відчуття життєвого глухого кута.

Уроки для суспільства

Труонг вважає, що суспільство пропонує два основні шляхи до успіху — через освіту та гроші. Ті, кому не вдалося досягти визнання жодним із них, ризикують опинитися на узбіччі життя. Це не виправдовує злочинів, але допомагає зрозуміти їхні соціальні причини.

Французький досвід важливий і для України, особливо під час відновлення прифронтових громад та підтримки підлітків, чиє навчання порушила війна. Доступ до якісної освіти, психологічної та соціальної допомоги, професійної підготовки й першого робочого місця — не другорядні витрати, а частина довгострокової безпеки суспільства.

Недостатньо реагувати лише на вже скоєні правопорушення. Не менш важливо, чи мають молоді люди реальні можливості навчатися, працювати й будувати плани на майбутнє. Французький досвід нагадує: запобігати відчуженню потрібно до того, як воно переросте в серйозний суспільний конфлікт.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram.

У місті Нейплс, штат Флорида, США, ведмідь уночі проник до приватного будинку та влаштував пошуки їжі на кухні. Серед здобичі непроханого гостя опинився алкогольний напій, який тварина забрала із собою.

Господар оселі прокинувся серед ночі від підозрілого шуму й не відразу зрозумів, хто саме завітав до його помешкання. Тим часом ведмідь дістався холодильника, почав шукати їжу та зрештою знайшов напій.

Відео нічної пригоди опублікували в Instagram. Кумедна поведінка тварини привернула увагу користувачів, однак зустріч із ведмедем у житловому будинку може бути небезпечною.

Мешканцям нагадують, що доступні продукти, незачинені сміттєві контейнери та інші джерела їжі можуть приваблювати диких тварин до людських осель. Щоб уникнути небажаних візитів, рекомендують щільно закривати контейнери для сміття, не залишати їжу у вільному доступі та перевіряти, чи надійно зачинені двері й вікна.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

У ніч на 25 жовтня російські війська атакували Україну ударними безпілотниками різних типів, зокрема Shahed і «Бандероль». Сили протиповітряної оборони збили та подавили більшість ворожих дронів, однак зафіксовано влучання.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

За їхніми даними, противник застосував 153 безпілотники, серед яких Shahed (зокрема реактивні), S8000 «Бандероль»/«Дань-Т», «Гербера» та дрони-імітатори типу «Пародія». Запуски здійснювалися з території Росії та тимчасово окупованих територій України.

За попередньою інформацією станом на 08:00, українська ППО збила або подавила 119 безпілотників, зокрема 64 реактивні Shahed, а також «Гербера» та дрони інших типів.

Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу на 15 локаціях. Уламки збитих безпілотників упали ще в дев’яти місцях.

Тієї ж ночі російські війська атакували Вінницьку область, де було пошкоджено об’єкти та сталося часткове відключення електроенергії. Крім того, у Харкові під удар потрапив торговельний центр, унаслідок чого постраждали рятувальники.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

Понад 6 тисяч скарг на дії ТЦК, гуманітарна катастрофа в окупованих Олешках і бюрократичні перепони для ветеранів. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів про найгостріші порушення прав українців під час війни.

В інтерв’ю РБК-Україна омбудсмен також пояснив, чому складно повертати цивільних із російського полону та які зміни потрібні в роботі державних органів.

Тисячі скарг на ТЦК

За словами Лубінця, за неповний 2026 рік до його Офісу надійшло понад 6 тисяч скарг на порушення з боку територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Це більше, ніж за весь попередній рік.

Омбудсмен пов’язує ситуацію, зокрема, з корупцією та втратою довіри суспільства. Серед необхідних кроків він назвав обов’язкове використання бодікамер працівниками ТЦК під час оповіщення, відеоспостереження в приміщеннях центрів комплектування та невідворотність покарання за порушення.

В окупованих Олешках люди помирають без допомоги

Критичною залишається ситуація в тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині. За інформацією, яку навів Лубінець, місцеві жителі потерпають від нестачі продуктів і медикаментів, а деякі помирають через відсутність необхідної допомоги.

Українська сторона, за словами омбудсмена, наблизилася до вирішення питання евакуації цивільних, зокрема дітей. Тим часом українські військові доставляють людям воду, їжу та ліки за допомогою дронів. Однак російські окупанти намагаються перешкоджати доставці допомоги.

Після війни ветеранів може стати до шести мільйонів

За оцінкою Лубінця, нині в Україні понад два мільйони ветеранів і ветеранок, а після завершення війни їхня кількість може зрости до 5–6 мільйонів.

За результатами моніторингу Офісу омбудсмена, понад половина опитаних ветеранів вважають, що держава порушує їхні права. Серед головних перешкод — бюрократія, неузгодженість між державними установами, застаріле законодавство та недостатня підтримка після поранень.

Лубінець навів приклад ветерана — захисника Маріуполя, який після повернення з російського полону місяцями не міг оформити довідку внутрішньо переміщеної особи через неузгодженість баз даних різних відомств.

Для повернення цивільних потрібні нові міжнародні механізми

За словами Лубінця, повернення цивільних українців із російського полону ускладнює відсутність дієвої міжнародної процедури обміну, аналогічної тій, що застосовується до військовополонених.

Омбудсмен запропонував міжнародним партнерам розглянути можливість створення нового міжнародно-правового механізму — так званої П’ятої Женевської конвенції, яка визначала б реакцію світу на грубі порушення прав людини. За його словами, Офісу омбудсмена вже вдалося повернути додому 906 цивільних українців.

Лубінець вважає, що для розв’язання цих питань потрібні чіткі механізми контролю, узгоджена робота державних установ і зрозумілі процедури захисту прав громадян.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram.

У ніч на неділю, 25 жовтня, Україна перейшла на зимовий час: о 4:00 стрілки годинників перевели на 3:00. Тож цієї ночі можна було поспати на годину довше.

В Україні порядок обчислення часу визначає постанова Кабінету Міністрів від 13 травня 1996 року № 509. Відповідно до неї, сезонна зміна часу відбувається восени та навесні.

Чому закон про скасування досі не діє?

У липні 2024 року Верховна Рада ухвалила закон про обчислення часу в Україні, який передбачає відмову від сезонної зміни часу та встановлення єдиного київського часу — UTC+2.

Однак документ не набув чинності, оскільки президент Володимир Зеленський його не підписав. Тому восени 2026 року Україна продовжує жити за чинними правилами. Докладніше — у картці законопроєкту на сайті Верховної Ради.

Звідки з’явилася ця традиція?

Сезонну зміну часу вперше запровадили у Великій Британії в 1908 році. Ідея полягала в тому, щоб ефективніше використовувати світлу частину доби та заощаджувати електроенергію. Згодом ця практика поширилася в багатьох країнах, однак її доцільність стала предметом тривалих дискусій.

У 2019 році Європейський парламент підтримав ідею відмовитися від сезонної зміни часу. Проте країни ЄС не змогли узгодити, який час залишити постійним — літній чи зимовий. Тож загальноєвропейського скасування так і не відбулося.

Коли Україна остаточно відмовиться від сезонної зміни часу, поки що невідомо.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram.

Колишні радники міністра оборони України Сергій "Флеш" Бескрестнов та Сергій Стерненко спростували звинувачення власника SpaceX Ілона Маска, який заявив, що ЗСУ нібито порушили умови використання Starlink, застосовувавши систему для ударів БПЛА. За їхніми словами, це фізично неможливо.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

Так, Флеш назвав заяву Маска дивною і заявив, що цивільна версія Starlink має технічні обмеження, які не дозволяють використовувати її на швидкісних ударних безпілотниках.

За його словами, з зими 2026 року термінали Starlink над територією України, включно з окупованими районами, мають обмеження швидкості приблизно 70–90 км/год.

Крім того, за словами Бескрестнова, Starlink не працює над територією Росії.

"Таким чином, ми фізично не можемо використовувати комерційний Starlink для ударів дипстрайками та мідлстрайками", - заявив він.

Натомість військова система Starshield такого штучного обмеження раніше не мала і використовувалася, зокрема, на українських ударних та перехоплювальних безпілотниках.

Сергій Стерненко також заперечив твердження Маска. За його словами, після запровадження у лютому системи "білих списків" стаціонарними терміналами могли користуватися і цивільні, і військові. Однак для роботи терміналу під час руху його необхідно було окремо зареєструвати та під'єднати до військової системи Starshield.

"Інакше будь-які термінали супутникового зв'язку в Україні не працювали", - пояснив Стерненко.

За його словами, це означає, що використання саме цивільного Starlink для виконання бойових місій безпілотниками було технічно неможливим.

"Усі місії безпілотників, які потребували супутникового зв'язку, могли здійснюватися лише з використанням Starshield", - наголосив він.

За словами українського омбудсмана, він як керівник переговорної групи від України поспілкувався з Лантратовою, яка очолює переговорну групу з російського боку. Основною темою розмови стала координація гуманітарної місії.

Середньомісячна температура повітря в листопаді 2026 року та зимові місяці в Україні очікується на 1–2 °C вищою за кліматичну норму. Водночас це не виключає періодів відчутного похолодання, морозів, опадів та небезпечних погодних явищ. Тому українцям важливо сприймати сезонні оцінки як орієнтир та стежити за офіційними прогнозами й попередженнями, щоб завчасно реагувати на погодні зміни. Про це під час брифінгу в Укрінформі розповіла начальниця відділу комунікації з медіа Українського гідрометеорологічного центру ДСНС України Наталя Птуха.
Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda
Як наголосив начальник управління гідрометеорології ДСНС України Богдан Масовець, підготовка прогнозів ґрунтується на аналізі метеорологічних спостережень, супутникової інформації та результатів чисельного моделювання атмосфери. Фахівці Укргідрометеоцентру опрацьовують дані різних джерел, оцінюють розвиток погодних процесів і визначають потенційні ризики.

Отримувати актуальну інформацію про погодні умови можна через офіційні цифрові ресурси Українського гідрометеорологічного центру:
Офіційний сайт Укргідрометцентру — meteo.gov.ua. Тут публікують прогнози погоди та попередження про небезпечні метеорологічні явища.
Мобільний застосунок «цеПогода». Дає змогу переглядати погодинні й добові прогнози на найближчі п’ять діб, консультаційний прогноз на 6–9-ту добу, погодні карти та офіційні попередження.
Європейська система MeteoAlarm. Забезпечує поширення інформації про небезпечні погодні явища та допомагає інформувати про ризики в європейському інформаційному просторі.
Освітня платформа «Дія.Освіта». Містить освітній серіал про погоду, який допомагає краще розуміти метеорологічні явища.

Чи все у світі частинок відбувається випадково? В австрійській колекції знайшли невідомий раніше рукопис фізика Ервіна Шредінгера, який понад 80 років залишався неопублікованим. Документ може пролити світло на одну з головних загадок квантової фізики: чи справді поведінка елементарних частинок є випадковою, чи за нею стоять приховані закономірності. Про знахідку повідомляє ScienceAlert.

У тристорінковій роботі, написаній після листопада 1944 року, Шредінгер розглянув аргументи фізика Едмунда Тейлора Віттекера, який заперечував існування так званих прихованих змінних — невідомих чинників, що могли б заздалегідь визначати результат квантового вимірювання.

Шредінгер звернув увагу, що його опонент розглядав надто обмежений варіант таких змінних. Учений запропонував математичну модель, яка відтворювала ймовірності квантової механіки, але водночас допускала, що результат кожної окремої події може бути зумовлений певними параметрами.

Повноцінної альтернативи квантовій механіці Шредінгер не створив. Однак його розрахунки показували, що наведені Віттекером аргументи не дають змоги остаточно відкинути можливість існування прихованих змінних.

Чому фізик так і не опублікував рукопис, невідомо. Історик фізики Флавіо Дель Санто з Женевського університету, який виявив документ, припускає, що Шредінгер міг знати про схожу модель іншого дослідника, опубліковану 1944 року.

Цікаво, що сам Шредінгер схилявся до думки про статистичний характер законів природи. Проте він не став ігнорувати слабкі місця аргументів проти прихованих змінних, навіть якщо вони суперечили його власним поглядам.

Знахідка не розв’язує давньої суперечки про природу квантової випадковості, але нагадує: у науці навіть усталені висновки потребують ретельної перевірки.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

Мернейт могла правити Стародавнім Єгиптом близько 5000 років тому. Нові дослідження допомогли вченим знайти додаткові докази того, що вона була не просто дружиною чи матір’ю фараона, а й могла самостійно керувати державою.

Як повідомляє видання IFLScience, результати дослідження опублікували в журналі Prague Egyptological Studies.

Мернейт жила за часів Першої династії єгипетських фараонів. Вона була дочкою царя Джера, а згодом могла стати регенткою свого сина Дена. Деякі дослідники припускають, що її влада могла тривати близько 30 років, хоча ця оцінка залишається дискусійною.

Довгий час першою жінкою, яка офіційно правила Стародавнім Єгиптом, вважали Нефрусобек, що жила значно пізніше — приблизно у 1798 - 1794 роках до нашої ери. Однак нові дані свідчать, що Мернейт могла посісти трон приблизно на тисячу років раніше.

Її гробницю виявили ще 1900 року. Проте відсутність на деяких стелах особливого царського символу — сереха — викликала сумніви щодо її статусу правительки.

У 1946 році археологи знайшли 13 печаток із царськими іменами Джера та Мернейт. Нині дослідники повторно вивчили старі фотографії цих знахідок за допомогою цифрових технологій. Це дозволило підтвердити, що ім’я Мернейт справді було нанесене на деякі печатки із серехом.

Інші написи називають Мернейт матір’ю царя та царицею-регенткою. Це підтримує версію, що вона могла керувати державою від імені сина, а можливо, мала й ширші владні повноваження.

Попри нові докази, точний характер її правління ще належить з’ясувати. Вчені продовжують досліджувати археологічні матеріали, які можуть допомогти краще зрозуміти роль Мернейт в історії Стародавнього Єгипту.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

Кабінет Міністрів України змінює підхід до бронювання військовозобов’язаних працівників. Уряд створив Координаційний центр, який займатиметься узгодженням критеріїв критичності підприємств, а також переглянув граничний рівень бронювання для паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів. Про це повідомило Міністерство економіки та довкілля України.

Новий орган координуватиме рішення щодо бронювання

Координаційний центр створено як тимчасовий консультативно-дорадчий орган при Кабінеті Міністрів. До його роботи залучатимуть представників державних органів, відповідальних за економіку, оборону, безпеку та критичну інфраструктуру.

Серед основних завдань центру — узгодження галузевих і регіональних критеріїв критичності, розгляд звернень щодо надання підприємствам відповідного статусу та підготовка рекомендацій стосовно його скасування за наявності підстав. Також центр погоджуватиме збільшення обсягів бронювання понад 50%.

Звичайний строк розгляду звернень становитиме до одного місяця. Якщо питання потребуватиме невідкладного розгляду, рекомендації мають надати не пізніше ніж за сім робочих днів.

Водночас остаточні рішення про визнання підприємств критично важливими залишаються за уповноваженими державними органами.

Критерії критичності переглянуть протягом 10 днів

Центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації повинні переглянути галузеві й регіональні критерії критичності протягом 10 днів після набрання чинності відповідними змінами. Оновлені вимоги погоджуватимуть із Координаційним центром.

При цьому перегляд критеріїв не означає автоматичного скасування статусу всіх підприємств, які раніше визнали критично важливими. Якщо критерії, за якими підприємство отримало цей статус, залишаться незмінними, воно його збереже.

Для енергетики та оборонної промисловості — до 95% бронювання

Окремі зміни стосуються підприємств паливно-енергетичного та оборонно-промислового комплексів. Для них граничний обсяг бронювання встановлено на рівні до 95% військовозобов’язаних працівників.

Водночас працівники, безпосередньо залучені до виробництва, виконання оборонних контрактів, оперативних і ремонтних робіт, а також аварійно-відновлювальних заходів, мають бути заброньовані в повному обсязі.

Кого саме бронювати в межах установленого ліміту, визначатиме керівник підприємства. Тому зміни насамперед стосуватимуться допоміжного й обслуговчого персоналу.

Під час розрахунку граничної частки бронювання враховуватимуть також працівників, які мають відстрочку від мобілізації на інших законних підставах, зокрема багатодітних батьків та опікунів.

Повне бронювання більше не буде автоматичним

Як зазначається в окремому повідомленні Кабінету Міністрів України, уряд також переглядає підходи до повного бронювання працівників. Зокрема, можливість бронювати 100% персоналу не повинна надаватися автоматично навіть підприємствам енергетики та оборонної промисловості.

Водночас для підприємств, яким необхідно зберегти більшу кількість фахівців для безперервної роботи, передбачено можливість подавати обґрунтовані звернення до Координаційного центру.

Таким чином, нові правила мають допомогти узгодити потреби оборони з необхідністю підтримувати роботу критично важливих підприємств та інфраструктури. Для бізнесу особливе значення матимуть оновлені критерії критичності та порядок погодження обсягів бронювання.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

Президент США Дональд Трамп допустив можливість запровадження 200-відсоткових мит щодо України та Росії. Він заявив, що подібні погрози, за його словами, раніше допомогли зупинити п’ять воєн.

Про це повідомляє Clash Report, цитуючи американського президента. Трамп пояснив, що погрожував сторонам інших конфліктів високими митами, після чого, за його твердженням, бойові дії припинилися. Тому він припустив, що аналогічний інструмент можна застосувати й до України та Росії.

Водночас президент США визнав, що раніше не розглядав такого варіанта щодо російсько-української війни. Крім того, він висловив сумнів у тому, що 200-відсоткові мита дадуть бажаний результат.

За словами Трампа, обсяги американського імпорту з України та Росії надто малі, щоб такі обмеження могли мати відчутний економічний вплив.

Таким чином, наразі йдеться про публічне міркування американського президента, а не про оголошене рішення щодо запровадження нових мит.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

В Україні продовжує зменшуватися кількість новонароджених. У першій половині 2026 року на підконтрольній території країни народилися приблизно 73 тисячі дітей — на 17% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Такі дані в ефірі телеканалу «Київ24» навів демограф Дмитро Шушпанов, завідувач відділу Інституту демографії НАН України.

За словами фахівця, у 2024 та 2025 роках настільки швидкого скорочення народжуваності не спостерігалося. Нинішні показники свідчать про подальше погіршення демографічної ситуації в країні.

Зменшується і середня кількість дітей, яку народжує одна жінка протягом життя. За наведеними демографом оцінками, цей показник становить нині близько 0,8–0,9 дитини проти 1,14 до початку повномасштабної війни.

Серед чинників, які впливають на демографічну ситуацію, Шушпанов називає війну та виїзд українців за кордон. Чим довше тривають бойові дії, тим складніше, на його думку, буде повертати людей, які облаштували життя в інших країнах.

Демограф також припускає, що можливе залучення жінок до військової служби може додатково вплинути на демографічний потенціал України. Водночас це оцінка експерта, а не підтверджений прогноз.

Ще одним можливим наслідком війни Шушпанов вважає виїзд частини українських чоловіків за кордон після її завершення. За його словами, деякі з них можуть прагнути возз’єднатися з родинами, які нині перебувають за межами України.

Подальша динаміка народжуваності залежатиме від багатьох чинників, зокрема безпекової ситуації, міграції та умов, у яких українські родини зможуть планувати майбутнє.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

У Баварських Альпах на півдні Німеччини сталася пожежа в будівлі, відомій як «Орлине гніздо» — колишній резиденції Адольфа Гітлера. Споруда зазнала серйозних пошкоджень, а правоохоронці затримали людину, яку перевіряють на можливу причетність до інциденту.

Як повідомляє Associated Press, пожежна сигналізація спрацювала близько 21:15 у п’ятницю. Коли рятувальники прямували до об’єкта в районі Берхтесгадена, полум’я вже було видно на під’їзді до будівлі, розташованої на висоті 1834 метри над рівнем моря.

Через складний доступ до гірської споруди доставити необхідне пожежне обладнання було непросто. У суботу вранці пожежники все ще продовжували боротьбу з вогнем. За попередньою інформацією, людей усередині будівлі не було, повідомлень про постраждалих також не надходило.

Наскільки серйозно пошкоджені окремі елементи історичного об’єкта та чи вдасться їх зберегти, поки невідомо. Туристичні служби оцінюють наслідки пожежі.

Поліція затримала одну людину, яку розглядають як можливого підозрюваного. Водночас її причетність до виникнення пожежі наразі не підтверджена.

Будівлю, офіційна назва якої — «Кельштайнхаус» (Kehlsteinhaus), звели у 1938 році для Адольфа Гітлера. З 1952 року там працюють кафе та ресторан, а також представлена експозиція, присвячена історії споруди. У день пожежі заклад був зачинений ще до початку інциденту.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

У ніч із 24 на 25 жовтня 2026 року Україна переходить на зимовий час. Стрілки годинників потрібно буде перевести на одну годину назад. Хоча така зміна дає змогу отримати додаткову годину за годинником, вона може тимчасово вплинути на звичний режим сну та неспання.

Чому в Україні зберігається сезонне переведення годинників, як легше пристосуватися до нового розпорядку дня та що відомо про можливе скасування цієї практики?

Коли переводити годинники на зимовий час у 2026 році

Перехід на зимовий час традиційно відбувається в останню неділю жовтня. У 2026 році це 25 жовтня.

О 04:00 стрілки годинників необхідно перевести на 03:00. Таким чином, ніч стане на годину довшою, а доба формально триватиме 25 годин.

Більшість сучасних смартфонів, комп’ютерів та інших пристроїв за умови ввімкненого автоматичного налаштування часу перейдуть на новий режим самостійно. Механічні годинники, будильники та деякі побутові прилади доведеться налаштувати вручну.

Щоб уранці не виникло плутанини, напередодні варто перевірити час на годинниках і будильниках, а також розклад поїздок та запланованих заходів.

Навіщо в Україні переводять годинники

Практика сезонної зміни часу з’явилася понад сто років тому. Спочатку її запровадили, щоб ефективніше використовувати природне денне освітлення та скоротити витрати на електроенергію.

Однак сьогодні користь такого підходу оцінюють неоднозначно. Споживання електроенергії залежить від багатьох чинників, зокрема клімату, особливостей роботи підприємств і побутових звичок населення.

Водночас зміна часу двічі на рік потребує адаптації до нового розпорядку дня. Тому в багатьох країнах обговорюють доцільність збереження сезонного переведення годинників.

В Україні взимку діє стандартний час UTC+2, а влітку — UTC+3.

Як зміна часу впливає на організм

Переведення стрілок на годину назад дає змогу формально отримати додаткову годину для сну, якщо не змінювати час пробудження. Проте це не означає, що організм одразу пристосується до нового режиму.

Внутрішній біологічний годинник регулює цикли сну та неспання, орієнтуючись, зокрема, на природне освітлення. Тому зміна звичного розпорядку може супроводжуватися сонливістю, втомою та тимчасовими труднощами із засинанням.

У перші дні після переходу деякі люди можуть помічати зниження концентрації уваги, важче пробудження вранці та зміну звичного часу відходу до сну. Вираженість цих реакцій залежить від індивідуальних особливостей і режиму дня.

Щоб легше пристосуватися до зимового часу, фахівці рекомендують дотримуватися кількох простих правил:

• Дотримуйтеся режиму сну. Бажано лягати спати й прокидатися приблизно в один і той самий час.
• Частіше бувайте на денному світлі. Ранкова прогулянка допомагає організму адаптуватися до нового розпорядку.
• Не зловживайте кофеїном. У другій половині дня краще обмежити вживання кави, міцного чаю та енергетичних напоїв.
• Менше користуйтеся гаджетами перед сном. Це допоможе не відкладати засинання.
• Не змінюйте звички різко. Якщо організм чутливо реагує на зміну режиму, час відходу до сну можна поступово скоригувати за кілька днів до переходу.

Чи скасують переведення годинників в Україні

Питання про відмову від сезонної зміни часу обговорюють в Україні вже кілька років.

У липні 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 4201, який передбачає відмову від щорічного переведення стрілок і збереження київського часу UTC+2 протягом усього року.

Однак для набрання законом чинності недостатньо лише голосування парламенту — необхідно пройти передбачені законодавством процедури. Станом на жовтень 2026 року документ не набрав чинності, тому сезонне переведення годинників продовжує діяти.

Дискусія стосується не лише зручності, а й розподілу світлового дня в різні пори року. За постійного зимового часу взимку світанок настає раніше, але влітку світатиме раніше, ніж звикли багато людей. Якщо ж зберегти літній час, узимку світанок, навпаки, наставав би пізніше.

Отже, доки чинні правила не змінено, українцям слід орієнтуватися на традиційний порядок сезонного переходу. У ніч із 24 на 25 жовтня 2026 року о 04:00 годинники потрібно перевести на 03:00.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

У Криму після блекауту запровадили обмеження на воду та світло: коли відновлять постачання — невідомо.

В окупованому Криму після масштабного нічного відключення електроенергії 24 жовтня запровадили обмеження на постачання світла та води. Точні терміни відновлення електропостачання наразі не оголошені.

Про обмеження повідомив призначений Росією керівник Криму Сергій Аксьонов. За його словами, причиною стала аварія на магістральних енергомережах за межами півострова, яку окупаційна влада пов’язує з атакою безпілотників.

У Севастополі також запровадили особливий режим роботи енергетичної інфраструктури. Як заявив призначений Росією губернатор міста Михайло Развожаєв, соціальні об’єкти перейшли на резервні джерела живлення.

Перебої вплинули й на мобільний зв’язок: за повідомленням Развожаєва, у Севастополі працює близько 40% базових станцій. Запасів резервного живлення вистачає приблизно на чотири години, після чого їх підзаряджають за допомогою мобільних генераторів.

Проблеми виникли й із водопостачанням. У частині Ленінського району Севастополя воду подають зі зниженим тиском, а для мешканців організували її підвезення. Через нестабільне електропостачання тимчасово зупинили рух тролейбусів.

Водночас супутникові дані, за наведеними повідомленнями, зафіксували пожежу на електропідстанції «Тамань» напругою 500/220 кВ у Краснодарському краї Росії. Також повідомлялося про різке падіння інтернет-трафіку з півострова.

Станом на ранок 24 жовтня частина окупованого Криму залишалася без електроенергії. Окупаційна влада заявляє, що відновлювальні роботи тривають, однак коли постачання світла та води повернеться до звичного режиму, поки невідомо.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

Україна та Росія досягли згоди щодо тимчасового локального припинення вогню в окупованому місті Олешки на Херсонщині, де склалася катастрофічна гуманітарна ситуація. Безпрецедентна операція з доставки допомоги та евакуації цивільних має розпочатися 29 жовтня. Головною посередницею у цих домовленостях виступила перша леді США Меланія Трамп. 

Олешки на межі виживання

Олешки, розташовані на лівому березі Дніпра навпроти Херсона, опинилися в епіцентрі запеклих бойових дій. Після підриву Каховської ГЕС у 2023 році місто пережило масштабне затоплення, а згодом стало однією з найгарячіших точок фронту. Наразі там залишаються переважно люди похилого віку, які відрізані від медичної допомоги, ліків, їжі та чистої води.

Міжнародна спільнота неодноразово намагалася привернути увагу до цієї трагедії: віцепрезидентка Європарламенту Піна Пічерно навіть оголошувала голодування, головна дипломатка ЄС Кая Каллас повідомляла про спроби Євросоюзу доправити туди допомогу, а Папа Римський Лев XIV особисто телефонував Володимиру Путіну, щоб висловити своє "глибоке занепокоєння".

Деталі домовленостей

Як повідомив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, гуманітарна операція в Олешках включатиме три ключові етапи:

-       Забезпечення суворого режиму тиші. 

-       Доставка гуманітарного вантажу до міста. 

-       Забезпечення вільного пересування цивільного населення з Олешок. 

Дмитро Лубінець підкреслив, що операція буде максимально складною у реалізації та відбуватиметься поступово. 

З російського боку речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив згоду РФ на припинення вогню та евакуацію. За його словами, евакуація тих, хто бажає покинути місто, може тривати кілька днів, і цей процес вимагає великої та складної підготовки. 

Роль Меланії Трамп

Білий дім офіційно підтвердив, що саме Меланія Трамп ініціювала переговори з керівництвом України та Росії і домоглася укладення цього локального перемир'я. За її словами, вона звернула увагу на проблему Олешок під час приватної розмови в рамках 81-ї сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.

Перша леді США використала канал комунікації, який раніше застосовувався для возз'єднання 34 дітей, і узгодила зі сторонами технічні процедури, терміни та процес розмінування.

"Ситуація в Олешках є катастрофічною... Було цілком очевидно, що без мого втручання доставити гуманітарну допомогу до міста та евакуювати людей похилого віку було б неможливо", – заявила Меланія Трамп.

За планом, невійськові представники України та РФ спільно відвідуватимуть мешканців у їхніх домівках, щоб визначити потреби. Цивільні, які захочуть евакуюватися, отримають транспорт до обраного місця призначення (в Україну або Росію). Увесь процес фіксуватиме неупереджена американська медіаорганізація.

Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин наголосив, що тема надзвичайно чутлива, і з українського боку всі процеси курує та коментує виключно омбудсмен Дмитро Лубінець. Лубінець, у свою чергу, подякував Меланії Трамп та її команді за зусилля, пообіцявши регулярно інформувати суспільство про результати цієї надскладної місії. 

Кореспондент

Верховна Рада скасувала пільгу на оподаткування посилок вартістю до 150 євро. Тепер за товари з AliExpress чи Temu доведеться платити ПДВ, що, за прогнозами уряду, принесе мільярди гривень на фінансування оборони. Чим зумовлені такі зміни та коли саме гаманці українців їх відчують, розповідає Центр громадського моніторингу та контролю.

Коли запрацюють новації?

Парламент у другому читанні ухвалив законопроєкт №16051-1 про зміни до Податкового кодексу, що скасовують пільгу на оподаткування посилок вартістю до 150 євро. За відповідне рішення проголосували 252 депутати. Також обранці проголосували за відповідні зміни до Митного кодексу.

Документи передбачають, що на посилки вартістю до 150 євро буде нараховуватися ПДВ. Без податку можна буде отримати посилку “від фізособи фізособі” вартістю до 45 євро та окремі товари для військових. Нові правила можуть запрацювати не раніше 1 липня 2027 року та лише після відповідного рішення уряду.

Ухвалення такого нововведення було умовою надання бюджетної підтримки та фінансування з боку ЄС та Міжнародного валютного фонду.

Втрачені мільярди

За даними Державної митної служби, у 2025 році товари на 92,9 млрд грн потрапили в Україну без сплати податків через чинну пільгу для посилок вартістю до 150 євро. У 2022 році обсяг таких неоподаткованих товарів становив лише 23 млрд грн, у 2023-му — вже 40,1 млрд грн, у 2024-му — 61,4 млрд грн.

Те, що раніше виглядало як зручний спосіб замовити дешеві товари з-за кордону, перетворилося на масштабний канал імпорту із серйозними наслідками для бюджету, українських виробників та конкуренції на внутрішньому ринку. Про це у матеріалі “Економічної правди” розповів координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт ГО “CASE-Україна” Олег Гетман.

За його словами, безмитний поріг для посилок вартістю до 150 євро існував, щоб спростити отримання людьми дрібних приватних відправлень. Однак цим почали зловживати підприємці, які займаються електронною комерцією. Тож механізм дедалі частіше використовують для імпорту товарів у промислових масштабах. Головним драйвером цього процесу є глобальні маркетплейси, зокрема, Temu та AliExpress. У 2025 році 74% міжнародних відправлень в Україну (55,7 млн посилок) надійшли з Китаю.

За даними Державної митної служби, серед 100 найбільших отримувачів міжнародних посилок у 2025 році 90 були фізособами. Разом вони отримали 83 тис. відправлень, тобто в середньому 922 посилки на людину за рік. Це близько трьох посилок на день.

Через існування цієї пільги минулорічний бюджет втратив 18,6 млрд грн податкових надходжень. Потенційні втрати ПДВ у 2026 році сягнуть 27 млрд грн, щорічне зростання втрат — близько 50%.

“У країні, що шукає ресурси для фінансування оборони та відновлення економіки, такі суми мають значення”, — каже Олег Гетман.

Нерівність турбує український бізнес, який платить акцизи та податки. А міністр фінансів Сергій Марченко орієнтується щонайменше на 10 млрд грн надходжень і обіцяє спрямувати їх виключно на Сили оборони.

Щоправда, ухвалення змін щодо посилок зіткнулося в Україні із критикою. Зокрема, співвласник компанії “Нова пошта” Володимир Поперешнюк на своїй сторінці у соцмережі зазначив, що на митниці може початися колапс через збільшення навантаження у десятки, а може, і сотні разів. “Постраждає логістика. І не тільки у поштових операторів, це стосуватиметься всіх перевізників, що, у свою чергу,  вплине на ріст контрабанди”, —  каже Поперешнюк.

Досвід Європи

Країни Європи зіткнулися зі схожими проблемами та почали діяти. Починаючи з 1 липня цього року в Євросоюзі стягують мито у розмірі 3 євро за посилки вартістю до 150 євро, які доставляються з третіх країн та містять товари, придбані на онлайн-платформах. Як зазначила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, сплеск наддешевого онлайн-імпорту поставив роздрібних торговців у ЄС у невигідне становище. “Занадто багато з цих товарів також не відповідають стандартам безпеки ЄС, що наражає споживачів на небезпеку. Сьогоднішня зміна стосується відновлення справедливості для європейського бізнесу та кращого захисту наших споживачів”, — йдеться у дописі фон дер Ляєн у соцмережі.

Нове мито діятиме тимчасово, поки ЄС повністю не оновить своє митне законодавство.  У липні 2028 року європейці створять спеціальний Центр митних даних. Тоді фіксований збір замінять на звичайне мито, яке рахуватимуть індивідуально для кожної посилки.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram.

За минулу добу окупаційна армія Росії втратила на фронті в Україні 1980 військовослужбовців вбитими і пораненими. Про це повідомив Генштаб ЗСУ в оперативному зведенні вранці в суботу, 24 жовтня.

Вказано, що загальні втрати країни-агрессора Росії з початку повномасштабного вторгнення орієнтовно складають 1 576 600 осіб.

Інші втрати Росії з початку війни:

• Танки: 12 444 (+5 за добу)
• Бойові бронемашини: 25 600 (+3)
• Артилерійські системи: 51 565 (+64)
• РСЗВ: 2 232 (+2)
• Засоби ППО: 1 722 (+2)
• Літаки: 449
• Гелікоптери: 356
• Наземні робототехнічні комплекси: 3 011 (+8)
• БпЛА оперативно-тактичного рівня: 579 064 (+1855)
• Крилаті ракети: 5 138
• Кораблі та катери: 35
• Підводні човни: 2
• Автомобільна техніка та автоцистерни: 166 501 (+413)
• Спеціальна техніка: 4 852 (+1).

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram.

Президент Франції Еммануель Макрон назвав напад у Траппі та Ла-Верр’єрі терактом, вчиненим на ґрунті расистської ідеології. Про це він заявив журналістам увечері 23 жовтня у Траппі, куди прибув після нападу, повідомляє Укрінформ.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

"Це переломний момент, адже вперше стався спланований теракт із метою вбити наших співвітчизників, наших дітей через колір їхньої шкіри або релігію, яку їм приписують", - заявив Макрон.

За словами президента, нападник діяв "на основі расистської ідеології та щадив окремих людей залежно від кольору їхньої шкіри".

Макрон закликав французів до злагоди та єдності.

"Республіка вистоїть. Вона єдина й неподільна. Не дозволимо нічому нас розділити", - заявив він, застерігши від поширення ідей, які можуть виправдовувати подібні дії або створювати сприятливу для них атмосферу.

Макрон висловив підтримку постраждалим, їхнім сім'ям і жителям обох міст. Він подякував правоохоронцям і представникам судової влади й антитерористичній прокуратурі.

Як ми вже писали, вранці 23 жовтня чоловік відкрив вогонь з автомобіля по перехожих у Траппі та Ла-Верр’єрі, за 30 км від Парижа.

Одна людина загинула, п’ять дістали поранення, серед них - 12-річна дівчинка. За словами міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса, троє постраждалих перебувають у вкрай тяжкому стані. Поліція затримала 39-річного підозрюваного.

Розслідування перебрала Національна антитерористична прокуратура Франції, яка перевіряє расистський мотив нападу.

Тристоронню зустріч України, США та Росії планують провести в першій половині листопада в Абу-Дабі, ОАЕ. Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час онлайн-зустрічі в Hudson Institute у п’ятницю.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

Українська сторона готова до переговорів у будь-який час, втім, проведення зустрічі залежить від РФ.

"У листопаді ми маємо домовленість провести тристоронню зустріч у форматі Україна-США-Росія на рівні команд. Сподіваємося, вона відбудеться. Планується зустрітися у першій половині листопада, якомога раніше. Ми готові до зустрічі в будь-який день, хоч завтра, проте все залежить від росіян", - пояснив Зеленський.

Київ очікував на проведення також зустрічі в жовтні, проте, "росіяни вигадали нову причину відмовитися".

Глава держави також заувжив на необхідності проведення спільних зустрічей за участю США, європейських країн та інших партнерів.

Крім того, президент закликав перейти від переговорів на технічному рівні до зустрічі лідерів держав. За його словами, ключові питання можна вирішити лише на найвищому рівні.

Бізнесмен назвав Starlink цивільним комерційним сервісом і звинуватив українських військових у порушенні умов користування ним.

"Українські військові порушили умови користування Starlink і використовували його для наступальних ударів дронами з метою вбивства людей. Цю лазівку закрили минулого тижня. Starlink залишається критично важливим для оборони України, оскільки це єдина система, яку неможливо заглушити або знищити вибухом, принаймні поки що. Якби Starlink вимкнули, український фронт негайно обвалився б. Це не погроза, а просто констатація факту", – написав Маск.

Він також заявив, що Starlink допоміг не допустити захоплення України країною-агресором РФ в перші дні російського повномасштабного вторгнення, а SpaceX зробила для її захисту "набагато більше, ніж будь-яка приватна компанія на Землі".

"Водночас я не відчуваю нічого, крім цілковитої зневаги, до злісних розпалювачів війни, які хизуються своєю моральністю, виступають за нескінченну бійню й не пропонують жодного реалістичного розв'язання конфлікту. Горіть у пеклі", – додав Маск, не уточнивши, до кого саме він звернувся цими словами.

Сили оборони України забезпечать виконання рішень Верховного головнокомандувача для проведення гуманітарної місії в окупованих Олешках Херсонської області. Про це заявили в Генеральному штабі ЗСУ, наголосивши, що відповідні розпорядження військові отримають у встановленому порядку.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

В українському командуванні зазначили, що допомога мешканцям міста - не нове завдання для військових. Українські підрозділи вже неодноразово доставляли гуманітарні вантажі до Олешок і навколишніх сіл за допомогою дронів.

"Розраховуємо, що гуманітарний доступ заради людей в Олешках буде гарантований", - йдеться в заяві Генштабу.

Про підготовку операції з деблокування міста та прилеглих територій також повідомив голова фракції Слуга народу Давід Арахамія. За його словами, вона розпочнеться найближчим часом. Серед головних завдань - створення постійних гуманітарних коридорів, які дадуть змогу безпечно евакуювати цивільних і доставляти необхідну допомогу.

Про запровадження режиму тиші заявила й російська сторона. За її повідомленням, він має діяти з 3:00 за київським часом 27 жовтня. Також російська сторона заявила про намір забезпечити безпечний рух гуманітарної колони до Олешок для доставки соціально важливих вантажів.

"Тому, хто вважає, що має голосувати за цих людей, немає місця в нашому союзі. Їм не місце серед нас", – заявив канцлер.

Заява пролунала на тлі суперечки в ХДС у федеральній землі Саксонія-Ангальт. Як писав Spiegel 22 жовтня, депутат земельного парламенту, колишній голова фракції ХДС Гвідо Гоєр відмовився покидати залу під час запланованих на грудень виборів голови земельного уряду, на яких балотуватиметься представник AfD Ульріх Зігмунд.

Фракція ХДС домовилася вийти із зали на час перших двох турів голосування. Для перемоги в них Зігмунду потрібна абсолютна більшість, а отже – підтримка представників інших партій.

Гоєр заявив, що залишиться в залі, але не став розкривати, як голосуватиме.

У можливому третьому турі виборів голови уряду Саксонії-Ангальт фракція ХДС планує взяти участь: тоді інші фракції також зможуть висунути кандидатів, а для перемоги буде досить більшості поданих голосів, зазначило видання.

"Мої діти. Я повинен бути прикладом. Може, я не правий, але я так собі сказав: "Я повинен бути прикладом для своїх дітей. Бути сильним, максимально сміливим". Але – не ховайте біль. Якшо він у тебе є, не треба казати, шо я нічого не відчуваю", – зізнався президент України.

Зеленський зазначив, що сила людини – у здатності відчувати біль. І в цьому ж відчутті – її слабкість.

"Тому діти тримають дуже сильно, хочу, щоб вони пишалися мною", – додав Зеленський.

Жителям радять тримати вдома невеликий запас продуктів тривалого зберігання та бутильованої води. Також пропонують безоплатно внести свої дані в Реєстр пріоритетного обслуговування, який допомагає комунальним компаніям визначати клієнтів, котрим може знадобитися додаткова підтримка.

За словами міністра з питань безпеки Дена Джарвіса, завчасна підготовка населення допоможе зменшити навантаження на екстрені служби, щоб вони могли зосередитися на людях, які найбільше потребують допомоги.

В уряді зазначили, що рекомендація готуватися до трьох днів перебоїв діє також у Франції, Ірландії й Нідерландах. До поширення британської кампанії вже долучилося понад 500 організацій – від благодійних установ до бізнесу.

Заява Лубінця прозвучала після того, як 23 жовтня Білий дім повідомив, що Україна і Росія погодилися припинити бойові дії в Олешках для доправлення гуманітарної допомоги й евакуації жителів. За твердженням американської сторони, домовленості домоглася перша леді США Меланія Трамп.

"Українська сторона зробила і робить усе, щоб урятувати громадян, які знаходяться в Олешках", – заявив Лубінець.

У повідомленні Білого дому датою початку припинення вогню названо 29 жовтня, проте начальник Генштабу збройних сил країни-агресора Росії Валерій Герасимов заявив про 27 жовтня.

За його словами, російські військові припинять вогонь на херсонському напрямку з 4.00 за Москвою (3.00 за Києвом) 27 жовтня, його цитує пропагандистське агентство "Интерфакс".

За словами Герасимова, для доправлення в Олешки колони із "соціально важливими вантажами" російська сторона планує провести інженерну розвідку й гарантувати безпеку її руху. Строку дії режиму тиші він не назвав.

Увечері в п’ятницю російське місто Орел зазнало ракетного удару. Про це повідомила місцева влада і моніторингові  Телеграм-канали 23 жовтня.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

"Цього разу пошкоджено підприємство у Радянському районі міста Орел", – написав у соцмережах так званий губернатор Андрій Кличков.

За його словами, зараз на місці події працюють екстрені служби. Інформація про постраждалих та масштаб пошкоджень уточнюється.

Моніторингові Телеграм-канали інформують, що атаки зазнав завод Протон. Це провідний виробник оптоелектроніки та компонентів військового призначення, залучений до кооперації російського ВПК. Його продукція підприємства використовується у виробництві крилатих авіаракет С-71 Ковер, балістичних ракет 9М723 Іскандер-М та зенітного ракетно-гарматного комплексу Панцирь-С1. Мова про діодні модулі, перемикачі-інвертори та електронні компоненти для бортових систем озброєння.

Увага, відео містить нецензурну лексику!

Кабінет міністрів фіналізував зміни в системі бронювання. Тепер критичність підприємства відокремлюється від його економічних показників, повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький у Facebook у п’ятницю, 23 жовтня.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

"Головне завдання – чесні й зрозумілі правила для всіх, хто працює в тилу, і насамперед для тих, хто воює. Щомісяця кількість заброньованих зростає на десятки тисяч. А люди, які захищають країну п'ятий рік, повинні мати можливість повертатися зі служби додому. Тому ухвалюємо складні, але необхідні рішення", – написав він.

За словами Корецького, перша зміна стосується того, що критичність підприємства відокремлюється від його економічних показників.

"Критичними мають бути сфери, які реально працюють на оборону та економіку: ОПК, енергетика, зв'язок, логістика, ЖКП та інші. Для них нічого не зміниться. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності буде оновлено й перевірятимуть на зловживання", – розповів він.

Друга зміна – максимальний рівень бронювання, зокрема для енергетики та ОПК, більше не становитиме 100%.

"Безумовне повне бронювання нечесне щодо тих, хто служить, і відкриває простір для зловживань. Були компанії, створені спеціально під бронювання, і це стало бізнесом", – зазначив глава уряду.

При цьому Корецький наголосив, що роботу тих, хто виробляє озброєння чи тримає критичну інфраструктуру, уряд не послабить. Так, якщо для безперебійної роботи потрібно забронювати більше, підприємство зможе подати обґрунтоване звернення до Координаційного центру.

Третя зміна – Міноборони посилює відповідальність за ухилення від служби.

"Четверте. Готуємо механізм 100% бронювання за умови виконання мобілізаційного зобов'язання. Підприємство зможе повністю бронювати працівників, якщо регулярно добровільно залучатиме частину з них до військової служби. Принципово, щоб людина знала, куди йде і на який термін. За нею зберігаються робоче місце і зарплата", – заявив Корецький.

Він зазначив, що умови пропрацюють Міноборони та Мінекономіки разом із бізнесом.

"Мета уряду – затвердити прозорий і дієвий механізм до 1 грудня. Це дасть впевненість тим, хто на фронті: ротація можлива, і на їхнє місце прийдуть інші. А тим, хто йде служити, – що вони йдуть на чітко визначений термін", – заявив прем'єр.

Він наголосив, що кінцева мета – щоб ніхто нікого не шукав на вулицях.

"Ці рішення не означають посилення мобілізації вже завтра. Вони потрібні насамперед, щоб навести лад у бронюванні й викорінити зловживання. Водночас, ми як держава і суспільство маємо бути готові до будь-якого розвитку подій, зокрема до посилення мобілізації в Росії. Ми ведемо війну за виживання держави і наших людей. Ці рішення непрості, але їх потрібно ухвалювати", – резюмував Корецький.

Міністерство культури України спільно з Міністерством відновлення, інфраструктури та транспорту затвердили оновлений порядок спорудження пам’ятників і монументів. Документ визначає вимоги до вибору осіб і подій для вшанування, проведення конкурсів, розроблення проєктів, фінансування та подальшого утримання монументів.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

Як повідомили в міністерстві, нові правила мають забезпечити належне історичне обґрунтування рішень, врахування позиції громадськості та дотримання вимог доступності й безбар’єрності.

Конкурси та вимоги до проєктів

Організацією мистецьких конкурсів на найкращі проєкти пам’ятників державного значення займатиметься Державне агентство України з питань мистецтв та мистецької освіти. Конкурс проводитимуть після того, як уряд ухвалить рішення про спорудження монумента.

Під час підготовки конкурсних завдань враховуватимуть законодавство про охорону культурної спадщини, деколонізацію публічного простору, національну пам’ять і доступність. Для пам’ятників місцевого значення конкурси організовуватимуть визначені замовники.

Проєкти мають містити тривимірні візуалізації, розрахунки міцності конструкцій, інформацію про матеріали, кошториси та рішення для забезпечення доступності маломобільних груп населення.

Кого можна і заборонено увічнювати

Окрему увагу приділили історичним довідкам про людей і події, на честь яких планують встановити пам’ятники. У них необхідно зазначати історичне значення, зв’язок із Україною та конкретним місцем, а також позитивні й негативні сторони діяльності особи, спірні питання та наявні форми вшанування її пам’яті.

Для монументів державного значення передбачено підготовку історичної довідки Національною академією наук України.

Водночас новий порядок прямо забороняє споруджувати пам’ятники особам, подіям, символам та ідеям, на які поширюються законодавчі обмеження щодо декомунізації, деколонізації та пропаганди російської агресії.

Хто оплачуватиме пам’ятники та доглядатиме за ними

Ініціатори повинні підготувати фінансово-економічне обґрунтування орієнтовної вартості монумента й визначити джерела фінансування. Якщо використовуватимуть бюджетні кошти, необхідно дотримуватися законодавства про публічні закупівлі.

До ухвалення рішення також враховуватимуть результати громадських обговорень. Крім того, ще до виготовлення та встановлення пам’ятника замовник має визначити, хто відповідатиме за його технічний стан, утримання та благоустрій прилеглої території.

Окремий виняток передбачили для вшанування Захисників і Захисниць України, які загинули внаслідок російської збройної агресії. Для таких випадків не застосовуватиметься загальне правило, за яким пам’ятник можна встановлювати не раніше ніж через рік після смерті людини або завершення події.

Джерело

Перша леді США Меланія Трамп домоглася припинення вогню між Росією та Україною у тимчасово окупованому місті Олешки на Херсонщині, яке опинилоя в умовах гуманітарної катастрофи. Про це повідомив Білий дім у п’ятницю, 23 жовтня.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda, t.me/upravda

Вказано, Росія та Україна домовилися тимчасово припинити всі військові дії в Олешках, щоб забезпечити доставку гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільного населення через визначений безпечний коридор. Це локальне перемир’я набере чинності 29 жовтня.

"Ситуація в Олешках – критична. Це прифронтове місто, що опинилося на межі катастрофи. Населення, що залишилося в Олешках, складається переважно з людей похилого віку, які терміново потребують медичної допомоги, ліків, їжі та чистої води… Було цілком очевидно, що без мого втручання доставити гуманітарну допомогу до міста та евакуювати людей похилого віку було б неможливо", – заявила перша леді США.

Зазначається, що Меланія Трамп та її представник безпосередньо співпрацювали з керівництвом Росії та України, щоб визначити умови локального перемир’я. Перша леді ініціювала переговори з обома країнами та узгодила між сторонами цілі угоди, технічні процедури, терміни, процеси та умови.

"Цивільні представники обох країн спільно відвідають мешканців Олешків у їхніх домівках та визначать рівень допомоги, якої вони потребують. Мешканці, які бажають евакуюватися, отримають скоординовану підтримку та транспорт до обраного ними місця призначення. Я передбачаю, що дехто захоче поїхати до Росії, а дехто – до України", – сказала Меланія Трамп.

За її словами, неупереджена американська медіаорганізація супроводжуватиме та фіксуватиме діяльність російських і українських команд на місці протягом усього процесу.

Європейські лідери обговорюють кандидатури представників для переговорів із Володимиром Путіним про завершення війни в Україні. За даними The Telegraph, до потенційних кандидатів уже зверталися, однак спільного рішення щодо складу та повноважень переговорної команди немає.

Про це пише The Telegraph із посиланням на дипломатичні джерела.

Серед можливих переговорників видання називає прем’єр-міністерку Італії Джорджу Мелоні, президента Фінляндії Александра Стубба, президента Чехії Петра Павела, прем’єр-міністерку Данії Метте Фредеріксен та прем’єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре.

За словами одного зі співрозмовників газети, більш імовірним є вибір групи лідерів. Такий формат дозволив би уникнути суперництва між країнами за єдиного представника та блокування окремих кандидатур.

Поштовхом до обговорень стали побоювання, що Дональд Трамп більше не представляє інтереси Європи належним чином. Видання також пов’язує цю ініціативу з відсутністю результату після понад року американського посередництва та звинуваченнями Вашингтона в тиску на Київ.

Водночас європейським столицям ще потрібно погодити саму необхідність переговорів із Росією та спільну позицію для них, зазначив співрозмовник The Telegraph, обізнаний з обговореннями.

Павел пропонує надати переговорникам спільний мандат

Президент Чехії Петро Павел в інтерв’ю мережі Axel Springer Global Reporters Network заявив, що Європі потрібна людина або група людей, уповноважених іншими лідерами вести переговори. На його думку, це не обов’язково мають бути представники інституцій ЄС чи НАТО.

The Telegraph зазначає, що серед аргументів на користь кандидатури Павела — його досвід керівництва Військовим комітетом НАТО та військових переговорів із росіянами.

Чеський президент також припустив, що перспектива відновлення торгівлі та економічної співпраці могла б заохотити Москву до серйознішого діалогу. Водночас можливість послаблення санкцій він пов’язав із домовленостями про припинення вогню та мирні переговори.

Ці пропозиції є позицією Павела. Про погодження Європою відповідних поступок Росії видання не повідомляє.

Україна повернула на підконтрольну територію ще сімох цивільних у межах домовленостей про взаємне повернення людей. Ще сімох громадян РФ доправили до Росії для возз'єднання родин за підтримки міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у Телеграм у п’ятницю, 23 жовтня.

"Завдяки моєму гуманітарному каналу комунікації з російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою вдалося досягти домовленостей про взаємне повернення цивільних", – написав він.

Серед повернутих до України – 90-річна маломобільна жінка та 50-річна українка, яка перенесла інфаркт міокарда й інсульт та має інші захворювання. З огляду на стан здоров'я обох жінок під час організації повернення їм забезпечили необхідні умови транспортування.

Також в Україну повернули молоду жінку з дитиною, які не могли возз'єднатися з родиною після початку повномасштабного вторгнення РФ. На той час жінка тимчасово перебувала в Маріуполі, а через бойові дії та подальшу окупацію міста не змогла повернутися до рідних. Перешкодою для повернення стало, зокрема, документування дитини.

За словами Лубінця, мати з дитиною вже перебувають в Україні та потребують психологічної підтримки.

Омбудсмен подякував Яні Лантратовій і заявив про намір продовжувати гуманітарну роботу задля повернення українців.

На фронті в Україні ліквідували 50-річного російського актора Єфима Старцева, який вступив до лав армії РФ та брав участь у загарбницькій війні проти українського народу, повідомили у ЗМІ з посиланням на оточення артиста та російські джерела.

Загибель на фронті та приховування втрати понад три тижні

Як випливає з повідомлень російських медіа, Старцев загинув ще 30 вересня 2026 року під час виконання бойового завдання у зоні бойових дій. Водночас у РФ про ліквідацію окупанта тривалий час не повідомляли публічно.

Церемонія прощання та поховання відбулася лише 19 жовтня на Міському Петергофському кладовищі в Санкт-Петербурзі. За словами знайомих актора, його поховали на родинній ділянці поруч із родичами, а не на так званій «алеї героїв». Російські пропагандистські ресурси згадали про його загибель лише 22 жовтня — більш ніж через три тижні після події.

«Єфима не стало, він загинув майже місяць тому, 30 вересня», — зазначив співрозмовник пропагандистського агентства ТАСС із оточення актора.

При цьому точний напрямок фронту та обставини знищення окупанта російська сторона не розкриває. Також у публічному просторі РФ не уточнюють, коли саме та за яких умов актор підписав контракт із Міністерством оборони Росії.

Епізодичні ролі бандитів та охоронців у російських серіалах

Єфим Старцев народився 21 травня 1976 року в Санкт-Петербурзі. Закінчив театральний факультет Балтійського інституту екології, політики і права (майстерня Г. Крука) та займався в театр-студії М. Пономарьова.

Актор активно захоплювався боксом, рукопашним боєм та пауерліфтингом, а також володів навичками поводження зі зброєю. Специфічна зовнішність та фізичні дані визначили його екранне амплуа: у російському кінематографі він грав виключно другорядних і епізодичних персонажів — охоронців, силовиків та кримінальних елементів.

Загалом Старцев знявся у майже 20 серіалах і кримінальних стрічках, серед яких:

1. Дев'ятий сезон серіалу «Ментівські війни» (роль охоронця Панайотова).

2. Третій сезон кримінального детективу «Наш спецназ» (роль бандита).

3. Детективні серіали «Шеф», «Ліварний» («Литейный»), «Чужий район», «Одесит», «Ленинград 46» та «48 годин».

Зрештою Старцев вирішив приєднатися до збройної агресії проти суверенної України та поповнив статистику втрат російської окупаційної армії.

У п'ятницю, 23 жовтня, за 13 морських миль (близько 24 км) від румунського порту Констанца зазнало критичних пошкоджень та перекинулося торговельне судно Khoryv під прапором Коморських Островів, яке, за попередніми даними, зазнало удару безпілотника: на борту перебував екіпаж із 10 громадян України та трьох громадян Азербайджану, один моряк загинув, дев'ятьох урятували, а ще троє вважаються зниклими безвісти, повідомляє румунський телеканал Digi24.

Перебіг порятунку екіпажу та пошукова операція

Сигнал тривоги та повідомлення про пожежу на борту судна надійшли до Морського координаційного центру (MRCC) порту Констанца близько 10:00. Судно перебувало за межами територіальних вод Румунії, проте близько до їхньої межі. За попередньою інформацією журналістів, причиною лиха міг стати удар безпілотника. Через критичні пошкодження корпус перекинувся, виникла безпосередня загроза його повного затоплення.

Першу допомогу постраждалим надало інше комерційне судно, яке опинилося поруч у зоні лиха. Моряки підняли з води десятьох людей — дев'ятьох живих і тіло одного загиблого. Згодом урятованих передали на борт катера Берегової охорони Румунії.

Наразі операція з розшуку ще трьох зниклих членів екіпажу триває. У пошуках задіяні кораблі Берегової охорони та Румунського агентства з порятунку людського життя на морі (ARSVOM). Через несприятливі погодні умови та зливу авіація Генерального інспекторату авіації МВС Румунії (зокрема вертоліт Black Hawk) не змогла вилетіти в район пошуків.

У порту Констанци розгорнули масштабний медичний пункт прийому потерпілих: до причалів прибули чотири карети швидкої допомоги SMURD, мобільний блок інтенсивної терапії та два спецавтомобілі для перевезення постраждалих.

Реакція офіційного Бухареста та звинувачення на адресу РФ

Попри те, що розслідування обставин триває, вищі посадовці Румунії у своїх офіційних коментарях прямо пов'язали надзвичайну подію з війною РФ та загрозою дронів.

Президент Румунії Нікушор Дан назвав інцидент із торговельним судном черговим трагічним наслідком російської війни проти України:

«Це черговий приклад трагічних наслідків війни Росії проти України. Настав час, щоб Росія серйозно поставилася до мирних ініціатив Сполучених Штатів і Європи, прийняла пропозиції щодо перемир'я та поклала край війні».

Міністр закордонних справ Румунії Дан Некулеєску охарактеризував атаку як грубе порушення міжнародного права та свободи мореплавства. Очільник дипломатії зазначив, що Бухарест веде консультації з союзниками по НАТО, зокрема Туреччиною та Болгарією, задля швидкого розгортання додаткових засобів морського спостереження.

Водночас новий міністр оборони Румунії Штефан Раду Опреа підкреслив необхідність прискорення оборонних рішень на тлі наростання загрози від безпілотників у чорноморській акваторії.

Серія атак на цивільне судноплавство в Чорному морі

Лихо із судном Khoryv сталося на тлі системних атак на комерційний флот у західній частині Чорного моря. Загалом за останні тижні безпілотники атакували вже 11 цивільних суден, сім із яких зазнали уражень поблизу морських кордонів Румунії. Зокрема, близько десяти днів тому схожий інцидент із дронами стався біля румунського порту Суліна, де під удар також потрапило торговельне судно під прапором Коморських Островів.

Військові експерти та офіцери резерву в коментарях ЗМІ підкреслили, що подібні удари є спланованими нападами, мета яких — посилити економічний тиск на морську торгівлю регіону, заблокувати цивільні коридори та підняти страхові ставки на перевезення до портів України й Румунії.

В Україну з російського полону повернулися 270 громадян — військові та дев'ятеро цивільних осіб. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.

Серед звільнених — нацгвардійці, зокрема бійці "Азову", прикордонники, тероборонівці, а також воїни Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ та Державної спеціальної служби транспорту. Більшість із них перебували в полоні з 2022 року.

Більша частина повернутих захисників брала участь у обороні Маріуполя. Також додому повернулися воїни з Донецького, Луганського, Харківського, Запорізького, Херсонського, Київського, Миколаївського та Чернігівського напрямків. Багатьох із них у РФ піддали незаконним судовим процесам, зазначив президент.

Серед тих, хто повернувся додому, є п'ятеро осіб, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці у липні 2022 року.

"Ми пам’ятаємо про кожного й кожну та продовжуємо шукати всіх. Дякую всім, хто працює заради обмінів. І, звісно, вдячний нашим воїнам, які на фронті поповнюють обмінний фонд для України, щоб ми могли повертати своїх", — зазначив Зеленський.

Уранці п'ятниці, 23 жовтня, українські військові та дрони-перехоплювачі все ще стикаються зі швидкісними лімітами та обривами супутникового зв'язку Starshield під час перехоплення російських ударних БпЛА попри публічні запевнення президента США Дональда Трампа про зняття обмежень Ілоном Маском, повідомляє видання Politico.

Результати ранкових тестів та обриви зв'язку на швидкості

Українські підрозділи безпілотних систем розпочали перевірку швидкісних лімітів увечері четверга одразу після того, як Дональд Трамп заявив журналістам про відновлення повноцінної роботи системи Маском. Хоча окремі тести над Чорним морем зафіксували швидкість до 200 км/год і загальне покращення ситуації, безпілотники й надалі швидко втрачають сигнал у разі перевищення позначки 160 км/год.

«Ранкові тести показують, що швидкісні обмеження на рівні 140–160 км/год нікуди не зникли, а навігація працює неналежним чином», — повідомив виданню представник українського уряду на умовах анонімності.

Цю інформацію журналістам у п'ятницю підтвердив і посадовець Міністерства оборони України:

«Станом на цей ранок усе ще спостерігаються випадки втрати зв'язку на швидкості 161 км/год. Наразі немає жодного підтвердження того, що обмеження були зняті».

Про реальну ситуацію на фронті розповів пілот ударного підрозділу «Птахи Мадяра» із позивним «Леон»:

«Ключовий момент такий: ми розганяємося понад 180 км/год, летимо пару хвилин, зв'язок обривається. Він падає до 140–150 км/год, і тоді зв'язок відновлюється — хоча ситуація стала кращою».

Військовий додав, що робота дронів залишається ускладненою:

«Тобто працює краще, але з постійними перериваннями зв'язку».

Вплив на перехоплювачі «Шахедів» та суперечності у Вашингтоні

Швидкісні обмеження на Starshield — спеціалізований сервіс супутникового зв'язку Starlink для військових цілей — загальмували ключові операції та частково паралізували роботу безпілотників, призначених для збиття російських дронів-камікадзе «Shahed».

Президент України Володимир Зеленський раніше заявив, що введення лімітів було спланованою акцією, спрямованою на штучне обмеження робочої швидкості Starshield над українською територією. В українському уряді наголошували, що впродовж кількох днів не отримували жодних офіційних роз'яснень щодо причин таких дій.

Сам Ілон Маск стверджував, що система Starshield перебуває під контролем уряду США. Натомість Державний секретар США Марко Рубіо заперечив це, заявивши, що адміністрація не може наказувати SpaceX чи Маску стосовно сповільнення або обмеження сервісу в Україні, оскільки це приватна компанія.

Водночас видання The Wall Street Journal повідомило, що саме Трамп особисто зателефонував Маску з вимогою скасувати ліміти. Відповідаючи на запитання журналістів у четвер увечері, американський президент висловився ухильно:

«Я не хочу цього казати. Це дуже цікава ситуація. Мої стосунки з Ілоном дуже хороші. Я не хочу коментувати, чи дзвонив я, чи дзвонив хтось інший… Суть у тому: він усе повернув».

Протягом 22 жовтня та в ніч на 23 жовтня підрозділи Сил оборони України завдали серії результативних ударів по пункту управління в Криму, складах боєприпасів та базі БпЛА окупантів, попри збереження випадків втрати зв'язку в роботі Starlink і StarShield на певних швидкостях, повідомили у Генеральному штабі ЗСУ.

Втрати зв'язку у роботі Starlink та робота Сил оборони

В українському військовому командуванні офіційно констатували, що технічні труднощі із супутниковим зв'язком під час виконання бойових завдань досі не врегульовані:

«На жаль, до цього часу фіксуються випадки втрат зв'язку у роботі Starlink/StarShield на певних швидкостях. Втім українські військові продовжують завдавати ураження ворогу».

Ураження пунктів управління, складів та бази дронів ворога

Попри перешкоди в роботі терміналів, підрозділи Сил оборони успішно виконали вогневі завдання по п'яти важливих військових об'єктах противника:

1. Місце зберігання, підготовки та пуску ударних БпЛА армії РФ у районі Донецька (ураження цього об'єкта зменшує спроможності ворога атакувати Україну та цивільну інфраструктуру дронами різних модифікацій).

2. Пункт управління підрозділу окупантів у районі населеного пункту Громово в тимчасово окупованому Криму.

3. Склад боєприпасів противника біля населеного пункту Гірник та склад безпілотників у районі Свердлового Донецької області.

4. Склади матеріально-технічних засобів армії РФ у районі Бердянського на Донеччині, а також біля Балкового та Оріхівки Запорізької області (знищення цих об'єктів ускладнює забезпечення підрозділів окупантів та знижує їхню боєздатність).

5. Район зосередження живої сили підрозділу зі складу ворожого формування «Рубікон» біля населеного пункту Кам'янка Запорізької області.

У Генеральному штабі наголосили, що систематична бойова робота зі знищення ключових військових цілей російських окупантів триває.

Проблема швидкісних обмежень для українських перехоплювачів

Як раніше повідомляло видання Politico, українські підрозділи безпілотних систем стикаються з різкими обривами супутникового сигналу Starshield у разі пересування зі швидкістю понад 140–160 км/год. Штучні технічні ліміти суттєво ускладнюють застосування швидкісних дронів, які українські захисники використовують для повітряного перехоплення російських ударних БпЛА «Shahed».

Тристоронні переговори щодо мирного врегулювання в планують провести в Абу-Дабі в першій половині листопада. Як пише Кореспондент, про це повідомив речник Кремля Дмитро Пєсков в коментарі російським пропагандистам в п’ятницю, 23 жовтня.

"Нічого не можна виключати апріорі, але ці переговори, про які ми говоримо, в Абу-Дабі, які заплановані на першу половину листопада, відбуватимуться у тристоронньому форматі", – відповів він на запитання, чи можуть переговори стати чотиристоронніми з огляду на плани обговорити архітектуру європейської безпеки.

За словами речника, напередодні Володимир Путін окреслив тему переговорів – це питання безпеки для Росії та України після того, як буде досягнуто переходу до мирного врегулювання.

"Це одна з дуже важливих складових переходу до мирного врегулювання. Без неї комплексне рішення неможливе", – зазначив Пєсков.

"Як і в якому форматі відбуватимуться подальші обговорення, сказати складно. Очевидно, що обговорювати архітектуру європейської безпеки без інших учасників буде неможливо, але початок цього обговорення відбудеться саме у тристоронньому форматі", – наголосив він.

У четвер, 22 жовтня, президент США Дональд Трамп під час передвиборчого заходу перед виборцями Айови знову висловив припущення, що має право балотуватися на третій президентський термін усупереч встановленим Конституцією обмеженням, повідомляє американський телеканал CNN.

Заяви про право балотуватися втретє та 22-га поправка

Виступаючи в Су-Фоллз перед жителями Айови, глава Білого дому заявив про наявність у нього можливості піти на третій термін, хоча одночасно визнав зворотну вимогу законодавства. Свої претензії Трамп обґрунтував твердженнями про нібито масштабні махінації під час голосування 2020 року:

«Я вважаю, що маю право балотуватися знову. Я вважаю, що маю право балотуватися знову, тому що вони шахраювали».

Попри те, що Трамп періодично публічно відкидав наміри залишатися на посаді довше двох каденцій, під час промови він фактично озвучив дві протилежні тези в одному контексті:

«Я думаю, що закон говорить — я не впевнений на 100%, але я думаю, закон каже, що мені не дозволено балотуватися знову. Я вивчав це формулювання».

Йдеться про 22-гу поправку до Конституції США, яка прямо забороняє будь-якій особі обиратися президентом понад два рази. Утім, уже за кілька хвилин глава Білого дому стверджував, що має «право» балотуватися взагалі вчетверте, наполягаючи на тому, що його результат у 2020 році вкрали:

«Вони сфальсифікували вибори. Вони сфальсифікували ті вибори. Ми показали такий хороший результат».

Дистанціювання кандидатки в Сенат Ешлі Гінсон

Разом із Трампом на трибуну піднялася конгресвумен Ешлі Гінсон — кандидатка від Республіканської партії до Сенату США від штату Айова. Вона звернулася до присутніх із короткою промовою, звинувативши свого суперника від Демократичної партії Джоша Турека в радикалізмі:

«Ніколи немає вдалого часу для обрання ліберала, схильного до податків і витрат, до Сенату США. Зараз був би найгірший час. Ми збираємося зберегти Айову "червоною"».

Оглядачі телеканалу звернули увагу на те, що на відміну від більшості спікерів, які виступають поруч із президентом, Гінсон у своїй промові жодного разу не згадала Трампа або його політичні досягнення. Політикиня тримається обережного балансу: вона прагне не відштовхнути від себе лояльних прихильників чинного глави держави, але водночас дистанціюється від непопулярних кроків його адміністрації, зокрема війни в Ірані.

Сам Трамп, представляючи Гінсон зі сцени, зауважив, що часто відповідає на її робочі дзвінки:

«Вона постійно дзвонить мені і просить речі для Айови: "Сер, чи не могли б ви виділити трохи більше грошей фермерам?"».

Після цього президент додав жартівливу ремарку:

«Я сказав, ця жінка така надокучлива. Але, зрештою, гадаю, це чудово».

Президент Володимир Зеленський станом на 22 жовтня підписав закон стосовно оподаткування ПДВ міжнародних посилок та електронної торгівлі. Про це свідчить картка законопроєкту №16051-1 на сайті Верховної Ради.

Ухвалення закону є необхідною умовою надання бюджетної підтримки та фінансування з боку ЄС й МВФ.

Рада ухвалила законопроєкт №16051-1 15 жовтня.

Хто сплачуватиме податок за посилки

Закон запроваджує особливі правила оподаткування ПДВ товарів, які фізичні особи замовляють дистанційно за кордоном і отримують через міжнародні поштові або експрес-відправлення. Йдеться про товари вартістю до €150, крім підакцизної продукції.

Відповідальними за нарахування та сплату податку визначать електронні торговельні платформи або їхніх посередників. Тобто нові правила стосуватимуться операцій з онлайн-продажу товарів, які доставляють покупцям в Україну.

Водночас частина відправлень залишиться звільненою від ПДВ. Це, зокрема, невеликі безоплатні посилки між фізичними особами вартістю до €45, товари в несупроводжуваному багажі вартістю до €150, а також енергетичне обладнання та товари для потреб сил оборони.

Закон пов'язаний із фінансовою допомогою Україні

Ухвалення документа також має значення для співпраці України з міжнародними партнерами. Разом зі змінами до Митного кодексу закон є умовою отримання третього траншу від Міжнародного валютного фонду обсягом близько $0,7 млрд та другого траншу макрофінансової допомоги Євросоюзу на €3,7 млрд.

Під час голосування до законопроєкту також включили норму про довічний статус колишніх політично значущих осіб (PEP). Вона передбачає щонайменше 12 місяців посиленого контролю після звільнення з індивідуальною оцінкою ризиків банками. Це має допомогти розблокувати підписання президентом іншого закону - про оподаткування доходів із цифрових платформ.

Нові правила оподаткування міжнародних посилок почнуть діяти з 1 липня 2027 року. До цього мають технічно підготувати автоматизовану систему сплати податків міжнародними маркетплейсами.