"ПІВДЕННА ПРАВДА" ТА ЇЇ ТИЖНЕВИКИ
(друковані видання)
ПРО ЩО МИ ПИШЕМО?
• Газета орієнтована широкі верстви населення. • Інформує про головні новини Миколаївщини, України та світу. • Публікує аналітичні матеріали на політичні, соціально-економічні та краєзнавчі теми. Окремий напрямок – розвиток бізнесу на Миколаївщині, лідери виробничих галузей. • Журналісти видання порушують резонансні проблеми, проводять журналістські розслідування. • На сторінках газети є місце для всього - і для корисної поради для дому та сім'ї, і для медицини, і для тонкого гумора, і для кросворда...НАША АУДИТОРІЯ
«Південна правда» поширюється по всій області, підписний тираж номера складає близько 10 тисяч екземплярів. З урахуванням роздрібного продажу, виготовлення спецвипусків разовий тираж газети може сягати 100 тисяч екземплярів. Близько 90 відсотків тиражу газети реалізується за підпискою, що говорить про постійну довіру читача, який вибрав це постійне джерело інформації. У «Південної правди» багато колективних передплатників. Серед них - громадські організації, політичні партії, органи влади та місцевого самоврядування, бібліотеки та різноманітних установ. Враховуючи, що газету виписують, як правило, на всю сім'ю, а в нинішніх складних економічних умовах – на кілька квартир чи будинків (що особливо часто практикується у сільській місцевості), то можна визначити, що її аудиторія більша за тираж у 3-4 рази. «Південну правду» можна виписати у будь-якому регіоні країни, з 2004 року вона включена до всеукраїнської підписки. Головний редактор газети – член Національної спілки журналістів України Вадим Вадимович Раскопов.ПРО ЩОТИЖНЕВИКИ
1. «Вісник Прибужжя» (рекламно-інформаційний тижневик)
На базі «Південної правди» більше 1984 року виник перший у регіоні тижневик рекламно-інформаційного профілю. «Вісник Прибужжя» виходить на 12-16 сторінках формату АЗ. Традиційні тематичні розділи «Сімейне коло», «Кулінарна книга», «Педагогіка і психологія», «Чародійка», «Здоров'я», «Будинок. Сад. Город», «Червона квіточка», «Кіносторінка», «Авторевю», «Фінанси» та інші мають стійкий попит у читача. У тижневику публікується ТБ – програма близько 60 телеканалів наступного телетижня. Газета розповсюджується по всій області, понад 80 відсотків тиражу розповсюджується за передплатою. Редактор газети – член Національної спілки журналістів Ольга Миколаївна Кухаренко.2. "Южная региональная газета-ТВ"
Газета орієнтована на любителів кіно та теленовин, гороскопів, кросвордів та сканвордів. Газета публікує телепрограму понад 90 місцевих, вітчизняних та міжнародних телеканалів. Понад 90 відсотків тиражу поширюється у роздріб. Газету можна отримувати через систему «Укрпошти» в будь-якому населеному пункті Миколаївської області.3. «Щотижня»
Тижневик видається з 1992 року державною мовою. Українське минуле та сьогодення, культура, історія, народні традиції, долі наших співвітчизників – основні теми видання, яке має попит у справжніх поціновувачів української мови. Газета розповсюджується у всіх регіонах Миколаївської області. «Південна правда» та її тижневики розповсюджуються по всій області, але близько половини передплатників проживають в обласному центрі – місті Миколаєві.ТРОХИ ІСТОРІЇ
Офіційною датою народження газети вважається 11 жовтня 1917 року. Вже до кінця 1917 року тираж «Пролетарського прапора» (перша назва газети) становив близько п'яти тисяч екземплярів, - цифра дуже значна для того часу. Разом зі своїми читачами газета пережила всі повороти епохи - важкі післяжовтневі роки, блиск і злидні індустріалізації, колективізацію, страшний час репресій (необґрунтованим репресіям піддавалися і працівники газети), Другу світову війну (з фронту до редакції не повернулося 8 чоловік), важкий післявоєнний час, складні роки останніх десятиліть...На сторінках історії газети можна простежити основні етапи історії країни та міста. У лютому 1918 року вона була перейменована на «Влада праці» і стала органом Миколаївської міської ради робітничих та селянських депутатів. У новому статусі газета виходила лише кілька місяців до окупації м. Миколаєва німецько-австрійськими військами. Після звільнення міста від інтервентів газета відновила свій вихід у березні 1919 року під назвою «Вісті Миколаївської Ради робітничих депутатів». Торішнього серпня вона була тимчасово закрита у зв'язку з настанням військ Денікіна. Після їхнього відходу газета почала виходити в січні 1920 року під назвою «Известия Миколаївського губернського комітету».
Перші мирні роки після громадянської війни видання зустріло під назвою «Червоний Миколаїв». 1930 року воно було змінено у зв'язку з проголошеним головним завданням п'ятої п'ятирічки на «Путь індустріалізації». Утворення Миколаївської області призвело до отримання газетою статусу обласного та нового перейменування наприкінці 1937 року на «Більшовицький шлях». Торішнього серпня 1941 року у зв'язку з німецько-фашистською окупацією видання призупинило свій вихід.
Після звільнення його було відновлено у квітні 1944 року під назвою «Південна правда», яка з 1959 року дублювалася російською мовою. З січня 1992 р. «Південна правда» («Щотижня») виходить українською мовою як додаток. Газета багатьом дала путівку до професії. При редакції функціонував університет рабсількорів. Чимало колишніх південноправдинців виявили себе у великій журналістиці на всесоюзному рівні, очолили популярні видання як на регіональному, так і всеукраїнському рівні.
З перших років існування газети при ній працювала літературно-творча група «Жовтень», яку відвідували багато культових письменників та поетів того часу. Наприклад - відомий у першій половині століття поет Дем'ян Бідний. 1923 року в редакції обласної газети працював класик радянської літератури Едуард Багрицький, який також був активним учасником творчої групи. У різні роки з газетою активно співпрацювали класики вітчизняної літератури Дмитро Кремень (лауреат Шевченківської премії), Еміль Январєв, Олександр Сизоненко, Михайло Божаткін та інші. Літературну традицію газета продовжує й у наші дні. З «Південною правдою» постійно співпрацюють як члени Спілки письменників України, так і творчі спілки країн колишнього СРСР. Серед них – письменники та прозаїки Сергій Гаврилов, Анатолій Маляров, Ілля Старіков, Євген Мірошниченко, Віра Марущак, поет В'ячеслав Качурін та інші. Газета підтримує тісні творчі зв'язки з літературними об'єднаннями області, зокрема з одним із найстаріших в Україні – ЛВ «Стапель».
Багато десятиліть "Південна правда" була органом обкому компартії (за що була відзначена орденом Трудового Червоного Прапора). Інший за радянських часів преса бути не могла. Як і вся країна, газета жила у жорстких ідеологічних умовах однопартійності. Але разом з тим вона користувалася великою довірою у читача. Підтвердженням цього є пошта редакції, яка іноді налічувала до 22 тисяч листів на рік. Часто до газети зверталися по допомогу, як до останньої інстанції. З цією метою в «Південній правді» багато років існувало позаштатне юридичне бюро. І сьогодні в газету щодня продовжує надходити велика кількість листів, телефонних дзвінків. Слово читання завжди знаходиться місце на газетних сторінках, що є однією з візитівок «Південної правди».
Провал у 1991 році серпневого путчу відкрив перед газетою нові горизонти. Колективу редакції вдалося піти з-під партійного ковпака і стати єдиним господарем газети, тобто. засновником. За всі роки незалежності газеті вдалося зберегти рідкісну для України форму власності. Видавцем та засновником виступає колектив редакції газети.
Газета багаторазово відзначалася різними нагородами, одна з останніх – звання лауреата Міжнародного академічного рейтингу популярності та якості «Золота Фортуна». Але найкраща нагорода для газети – визнання читача.