15 листопада 2026/ 23:16/ / УКРАЇНА
Шість атак за дев'ять днів листопада порушили одразу кілька норм гуманітарного права — Міноборони України
Інф.
Росія залишається стороною Женевських конвенцій 1949 року та Додаткових протоколів до них, які підписав і ратифікував СРСР, проте системно порушує ці норми під час атак на цивільних, лікарні, рятувальників та енергетику України.
Як зазначили у Міністерстві оборони України, одним із прикладів став удар по селищу Комишуваха на Запоріжжі 2 листопада 2026 року, де російська авіація скинула бомби на пункт видачі гуманітарної допомоги, а згодом вдарила по укриттю, внаслідок чого загинули щонайменше 57 людей. Лише за період із 2 до 10 листопада під ударами також опинилися рятувальники, лікарня, енергетична інфраструктура дев'яти областей, житловий будинок і магазин.
Які зобов'язання взяла на себе Росія
Женевські конвенції про захист жертв війни ухвалили 12 серпня 1949 року. Вони захищають людей, які не беруть участі в бойових діях або вже припинили її брати: цивільних, поранених, хворих і військовополонених. Додаткові протоколи 1977 року посилили захист усіх цивільних осіб та об'єктів, а також закріпили спеціальний захист для організацій цивільної оборони.
СРСР підписав конвенції 12 грудня 1949 року й ратифікував їх 10 травня 1954 року, а Додатковий протокол I про захист жертв міжнародних збройних конфліктів підписав 12 грудня 1977 року та ратифікував 29 вересня 1989 року. Оскільки Росія вважає себе державою-продовжувачкою СРСР, вона досі є стороною цих договорів. У Міноборони наголосили, що відкликання Росією у 2019 році декларації про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів не означає виходу з Женевських конвенцій — у МЗС РФ самі визнавали, що участь у Протоколі I залишається чинною.
Відповідно до конвенцій, Росія зобов'язана дотримуватися міжнародного гуманітарного права, допускати Міжнародний комітет Червоного Хреста до військовополонених, не депортувати цивільних, а також розшукувати й судити осіб, які вчинили воєнні злочини. Ці норми діють у міжнародному збройному конфлікті незалежно від того, як сторона називає війну, тому термін «спеціальна воєнна операція» не скасовує жодних зобов'язань.
Крім того, Україна з 1 січня 2025 року є державою-учасницею Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС). Росія підписала статут у 2000 році, але у 2016-му відкликала підпис і учасницею не є. Проте МКС має юрисдикцію щодо злочинів, скоєних на території України, тож вона поширюється і на дії російських сил.
Цивільні жертви війни за даними ООН
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, із 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2026 року верифіковано 73 451 жертву серед цивільного населення — 17 605 загиблих і 55 846 поранених. У місії підкреслюють, що реальна кількість постраждалих вища.
У січні–вересні 2026 року загинули 2 570 цивільних, а 15 211 дістали поранення — це на 59% більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Кількість загиблих за перші дев'ять місяців 2026 року вже перевищила показник за весь 2025 рік, коли місія ООН зафіксувала 2 549 смертей.
Шість ударів 2–10 листопада
У Міноборони виділили шість російських атак на початку листопада 2026 року, кожна з яких порушила одразу кілька норм міжнародного гуманітарного права:
-
Комишуваха, 2 листопада (пункт видачі допомоги й укриття): по селищу скинули дев'ять авіабомб — спершу ФАБ-500 по колишній гімназії «Джерело», де роздавали гуманітарну допомогу, а потім ФАБ-3000 по укриттю, куди спустилися вцілілі. За даними поліції станом на 12 листопада, з-під завалів дістали тіла щонайменше 57 загиблих (особи 48 встановлено), серед яких двоє рятувальників ДСНС і четверо поліцейських; пошуки тривають. У місії ООН зазначили, що час і місце роздачі допомоги оголосили заздалегідь. Удар порушив статті 48, 51(2) («Цивільне населення як таке, а також окремі цивільні особи не повинні бути об'єктом нападу»), 51(4)–(5), 52, 57, 61–62 та 70–71 Додаткового протоколу I, а також статтю 8(2)(b)(i)–(iii) Римського статуту.
-
Комишуваха, 8 листопада (дрони проти рятувальників): коли рятувальники ДСНС сьому добу розбирали завали, російські дрони за день тричі атакували місце робіт, зокрема FPV-дроном. Двоє рятувальників дістали поранення, пожежно-рятувальну машину пошкоджено. Порушено статті 51(2) та 61–62 Додаткового протоколу I, зокрема статтю 62(1): «Цивільні організації цивільної оборони та їхній персонал користуються повагою і захистом».
-
Харків, 3 листопада (лікарня): близько 03:20 авіабомба влучила в перехід між корпусами міської лікарні, де в кардіологічному корпусі перебували 236 пацієнтів і 31 працівник. За даними Офісу Генерального прокурора, постраждали 73 людини, 226 пацієнтів евакуювали. Порушено статтю 18 IV Женевської конвенції («Цивільні лікарні, організовані для надання допомоги пораненим, хворим, немічним і породіллям, за жодних обставин не можуть бути об'єктом нападу»), статтю 12 Додаткового протоколу I та статтю 8(2)(b)(ix) Римського статуту.
-
Дев'ять областей, 3 листопада (енергетика): у ніч на 3 листопада армія РФ випустила по Україні 289 ударних дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет, спрямувавши основний удар по генерації та підстанціях у дев'яти областях. У Дніпрі пошкоджено хоспіс, лікарню й амбулаторію — за даними ДСНС, загинули двоє людей, ще 20 постраждали. Порушено статті 52 та 57 Додаткового протоколу I і статтю 8(2)(b)(ii) Римського статуту («Умисне спрямування нападів на цивільні об'єкти, тобто об'єкти, що не є військовими цілями»).
-
Київ, 7 листопада (житло й дитсадок): за ніч по столиці та області випустили 36 ракет і 172 ударні дрони. Ціллю були підстанції, що з'єднують Рівненську й Хмельницьку АЕС із Києвом, однак пошкоджень зазнали також п'ятиповерхівка та будівля на території дитсадка. За даними міської влади, у Києві постраждали щонайменше п'ятеро людей, серед них 14-річна дитина; на Київщині, за інформацією ОВА, загинув чоловік. Порушено статті 52, 57 (зокрема статтю 57(1): «Під час проведення воєнних операцій постійно виявляється турбота про те, щоб щадити цивільне населення, цивільних осіб і цивільні об'єкти») та 77 Додаткового протоколу I, а також статтю 8(2)(b)(ii) Римського статуту.
-
Кропивницький, 10 листопада (магазин): уранці удар припав на магазин однієї з торговельних мереж обласного центру; за даними ДСНС, травмовано двох людей. Порушено статті 51(2) та 52 (зокрема статтю 52(1): «Цивільні об'єкти не повинні бути об'єктом нападу або репресалій») Додаткового протоколу I й статтю 8(2)(b)(ii) Римського статуту.
Статистика атак на захищені об'єкти
Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні у доповіді, представленій Генасамблеї ООН 26 жовтня 2026 року, визнала російські атаки на українську енергетику воєнними злочинами та злочинами проти людяності.
Єдиного офіційного лічильника порушень Женевських конвенцій немає, оскільки факт порушення встановлює суд, однак агенції ООН та державні органи фіксують атаки за окремими категоріями (ці дані не підсумовують через різні методики й періоди обліку):
-
медицина: понад 3 400 атак, верифікованих Всесвітньою організацією охорони здоров'я станом на 3 листопада 2026 року;
-
освіта: 4 706 закладів постраждали від обстрілів, із них 428 зруйновано повністю (за даними Міністерства освіти і науки);
-
енергетика: щонайменше 423 атаки на електроенергетику та 74 на теплопостачання із жовтня 2025 до березня 2026 року (за даними ООН);
-
рятувальники: 130 загиблих працівників ДСНС від початку повномасштабного вторгнення станом на 17 вересня 2026 року;
-
гуманітарні працівники: 35 загиблих і 127 поранених із 2022 року (за даними INSO станом на 24 лютого 2026 року).
Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал - Facebook - Instagram.