Внутрішні документи спецслужб розкрили сотні випадків саботажу та шпигунства у Німеччині — ЗМІ

Німецькі спецслужби та правоохоронні органи протягом 2026 року зафіксували сотні випадків гібридних атак, диверсій і шпигунства з боку Росії, Ірану й Китаю, протидією яким займається новостворений Спільний центр протидії гібридним загрозам (GAZH), повідомляє розслідувальний центр CORRECTIV із посиланням на службові документи відомства.

Створення центру GAZH та масштаби координації спецслужб

Спільний центр протидії гібридним загрозам (Gemeinsames Abwehrzentrum Hybrid — GAZH) відкрили в Берліні в середині червня 2026 року федеральний міністр внутрішніх справ Александер Добріндт та очільник Федерального відомства із захисту конституції (BfV) Сінан Селен через різке загострення безпекової ситуації в Європі. Головним завданням структури визначено координацію зусиль у відбитті державного терору, саботажу, шпигунства, дезінформації та репресій проти опозиціонерів.

До підготовки щоденних зведень і закритих оцінок загрози для GAZH залучені ключові силові органи країни: Федеральна прокуратура, Верховний суд, Федеральна розвідувальна служба (BND), Служба військової контррозвідки (MAD), Федеральне відомство кримінальної поліції (BKA), Митне кримінальне управління (ZKA), контррозвідка BfV, а також усі 16 земельних управлінь поліції та захисту конституції.

В аналітичному документі BKA, що підсумовує оперативну інформацію станом на 19 серпня 2026 року, рівень небезпеки для ФРН оцінюють як безпрецедентний:

«Гібридна загроза в Німеччині вже тривалий час залишається стабільно високою та стає дедалі складнішою».

163 диверсії, прольоти дронів та шпигунство

Оприлюднені внутрішні документи вперше містять точну статистику зафіксованих інцидентів на території Німеччини від початку 2026 року:

1. 163 підозри у вчиненні саботажу. Цілями диверсійних дій ставали залізничні колії та сигналізація, об'єкти Бундесверу, електричні трансформаторні підстанції, енергетична мережа, вежі мобільного зв'язку та будівлі органів державної влади. Найбільше нападів у літні місяці зазнала земля Нижня Саксонія, де сконцентровані ключові військово-морські бази (зокрема, у травні було виявлено тріщину в паливному трубопроводі фрегата у Вільгельмсгафені).

2. 1034 прольоти підозрілих безпілотників. Масовані польоти дронів фіксували над підприємствами оборонно-промислового комплексу, військовими полігонами та об'єктами критичної інфраструктури, при цьому Нижня Саксонія також зазнала найбільшої концентрації таких інцидентів.

3. 25 офіційних кримінальних проваджень щодо шпигунства. За матеріалами спецслужб Федеральна прокуратура відкрила 25 справ, 13 з яких стосуються безпосередньо кібершпигунства та контрольованого зламу внутрішніх державних мереж. Ще у 39 випадках кримінальна поліція BKA проводить масштабні попередні розслідування.

Проліферація зброї масового знищення та репресії проти опозиції

Закриті звіти містять унікальні дані щодо так званої проліферації — спроб нелегальної закупівлі передових німецьких технологій і ноу-хау для виробництва зброї масового ураження в інтересах іноземних держав. Митне кримінальне управління зафіксувало 12 таких спроб: у семи випадках кінцевим отримувачем обладнання була Росія, у трьох — Іран, ще по одному — Білорусь та Ірак.

Крім того, органи безпеки Німеччини вперше узгодили спільні критерії для відстеження транснаціональних репресій — шпигунства, залякування та переслідування іноземними спецслужбами політемігрантів, правозахисників, журналістів і представників діаспор на території ФРН. За період із 17 червня по 19 серпня зафіксовано 20 подібних інцидентів:

• 9 випадків організували спецслужби Ірану;

• 3 інциденти пов'язані з діяльністю РФ;

• 1 факт переслідування зафіксовано з боку спецслужб Китаю;

• у 4 випадках точних організаторів наразі встановлюють.

Дискусії між відомствами та загроза катастрофи в Лейпцигу

Створення центру GAZH супроводжувалося дискусіями серед німецьких правників. Генеральний прокурор ФРН Єнс Роммель висловлював побоювання щодо «втрат ефективності через тертя», оскільки в країні вже функціонують Спільний центр кібероборони (NCAZ), Центр протидії дронам (GDAZ) та Антитерористичний центр (GETZ). Водночас глава МВС Александер Добріндт відкинув закиди, наголосивши на необхідності прямого обміну відомостями між відомствами.

Як зазначають розслідувачі, актуальність роботи центру підтвердилася вже за кілька тижнів після його відкриття: на початку серпня на території аеропорту Лейпцига начинений військовою вибухівкою безпілотник ледь не знищив літаки з вантажами для України, а слід цієї невдалої диверсії привів слідчих безпосередньо до російських спецслужб.