У Миколаєві вшанували пам'ять заслуженого художника та реставратора Дмитра Болякова до 70-річчя від дня народження

14 жовтня виповнилося б 70 років від дня народження відомого миколаївського живописця, реставратора та заслуженого художника України Дмитра Болякова, який понад три десятиліття віддав збереженню історичної та мистецької спадщини Півдня, повідомили у Миколаївському обласному краєзнавчому музеї.

Навчання, повернення до Миколаєва та очільництво Спілки художників

Дмитро Боляков народився 1956 року в місті Акбулак Оренбурзької області, а в 1968 році його родина переїхала до Миколаєва. Після закінчення миколаївської школи №30 він здобув фахову освіту в Кримському художньому училищі імені М. С. Самокиша, а згодом продовжив навчання в Ленінградському інституті живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна.

Після випуску митець повернувся до Миколаєва, де працював у провідних закладах культури — художньому музеї імені В. В. Верещагіна та обласному краєзнавчому музеї, а також викладав на кафедрі реставрації в Миколаївській філії Київського національного університету культури і мистецтв. Із 1991 року Дмитро Боляков був членом Національної спілки художників України, а у 2017 році очолив її Миколаївську обласну організацію.

Спільні експедиції з археологами та особливе ставлення до Ольвії

Співпраця Дмитра Леонідовича з краєзнавчим музеєм розпочалася ще в 1983 році з копіткої реставрації старовинних ікон і картин. Разом із цим великою пристрастю майстра завжди залишалися давня історія та археологія.

Художник регулярно брав участь у польових експедиціях на території Миколаївщини, досліджував степові кургани й стародавні поселення, робив професійні креслення та замальовки знахідок, склеював і відновлював античну кераміку, а за потреби ставав до звичайної фізичної праці на розкопі. Окреме місце в його серці посідала Ольвія — митець часто приїздив до античного городища, спілкувався з науковцями та надихався атмосферою для нових полотен.

Оформлення зали «Старофлотських казарм» і монументальне воїнське панно

Захоплення старовиною втілилося в оформленні постійної музейної експозиції «Старофлотські казарми» у 2012 році. Дмитро Боляков власноруч розробив художній простір зали постантичної та ранньосередньовічної археології.

Для віконних прорізів митець створив авторські батики з міфологічними сюжетами та побутом стародавніх греків, а центральним елементом експозиції стало масштабне настінне панно із зображенням середньовічних лицарів — вершників і піхотинців в обладунках, зі щитами, списами та мечами.

«Сьогодні, у день його 70-річчя, ми згадуємо Дмитра Леонідовича з вдячністю та повагою. Його мистецтво стало частиною культурної пам’яті Миколаївщини, а внесок у збереження й популяризацію історичної спадщини нашого краю залишається важливою сторінкою історії музею», — наголосили в музейній установі.

Реставрація шедеврів Айвазовського та визнання заслуг

Як зафіксовано в «Енциклопедії сучасної України», Дмитро Боляков був провідним майстром реставрації та відродження давньоруського стінопису й монументального живопису. Зокрема, у 2003 році він провів реставрацію визначних картин із колекції музею імені Верещагіна — «Пушкін на березі моря» Івана Айвазовського, «Забутий солдат» Василя Верещагіна та «Христос і юнак» Івана Чумакова, а також відновлював розписи й іконостаси храмів у Миколаєві, Харкові, Бахчисараї та на Одещині.

У січні 2021 року указом Президента України митцеві було присвоєно почесне звання «Заслужений художник України». Проте вже за кілька місяців, 19 квітня 2021 року, життя 64-річного майстра передчасно обірвалося через ускладнення коронавірусної хвороби.