Як не стати дропом – рекомендації від кіберполіції

Стрічка соцмереж щодня майорить привабливими оголошеннями: «легкий підробіток для студентів», «віддалена робота 2 години на день», «отримуй дохід від переказів, просто надавши свою картку». Потреба у швидкому заробітку часто засліплює, роблячи такі пропозиції привабливими, проте за цими оголошеннями майже завжди ховається пастка, яка перетворює довірливого шукача роботи на співучасника злочину.

Як працює шахрайська схема та які ознаки можуть свідчити, що ви натрапили на аферистів – розповів оперуповноважений відділу протидії кіберзлочинам в Миколаївській області Гліб Урсул.

Хто такий дроп і як працює схема?

Дроп (або «грошовий мул») — це людина, яка за винагороду надає доступ до своєї банківської картки, рахунку або персональних даних третім особам для переказу або переведення в готівку грошових коштів.

Схема працює просто: шахраї знаходять людину через соціальні мережі й пропонують підзаробити. Завдання – прийняти на свою картку кошти та переказати їх далі, залишивши собі невеликий відсоток, або просто віддати банківську картку разом з доступом до інтернет-банкінгу за фіксовану плату.

Шахраї найчастіше шукають жертв у Telegram-каналах про криптовалюту, іграх та групах з пошуку роботи, вербуючи їх через ігрову формалізацію завдань та обіцянки «гарного життя без зусиль».

Більшість дропів переконані, що вони просто допомагають у фінансових операціях і не роблять нічого протизаконного. Однак гроші, які проходять через такі картки – це зазвичай кошти, отримані злочинним шляхом, від продажу забороненої законом продукції або викрадені з банківських рахунків громадян.

Які наслідки чекають на дропа?

Багато хто вважає: якщо гроші переказували не вони, то й відповідальності немає – це головна помилка. Для закону та банківської системи саме власник картки є співучасником схеми. Передаючи свою картку для переказу коштів, ви стаєте співучасником злочину. Залежно від кваліфікації це загрожує не лише штрафами, а й реальним строком позбавленням волі.

Банки швидко виявляють аномальну активність та блокують такі рахунки, в подальшому відомості про участь у шахрайських схемах потрапляють до загальних баз даних. У майбутньому ви не зможете відкрити рахунок, отримати кредит або навіть офіційно працевлаштуватися, де вимагають банківську картку для виплати зарплати.

Як захистити себе та не потрапити у пастку?

Ніколи й нікому не передавайте за грошову винагороду свої банківські картки, PIN-коди, паролі від інтернет-банкінгу чи SIM-карти, прив'язані до фінансових номерів. Не погоджуйтеся на перекази «за відсоток», якщо вас просять прийняти кошти й одразу переказати їх незнайомій особі – це 100% ознака шахрайства.

Зберігайте контроль, якщо ви випадково отримали незнайомий переказ на картку, одразу повідомте про це банк і поліцію. Не намагайтеся самостійно переказувати ці гроші назад на вимогу «відправника». Критично оцінюйте вакансії. Робота, яка не вимагає досвіду, навичок і зусиль, але обіцяє великі гроші за пару кліків – це пастка.

Пам’ятайте: швидкі та легкі гроші – це завжди ілюзія. Отримана винагорода за виконане завдання з переказу коштів на інші рахунки або надану в користування шахраям банківську картку сьогодні може коштувати вам свободи або великої суми штрафу. Будьте обачними,  не дозволяйте злочинцям використовувати у своїх схемах ваші персональні дані та банківські рахунки.

Як громадянам захистити себе в інтернеті та підвищити свою цифрову грамотність?

Для цього створено спеціальну платформу — «Кібер Брама». Портал «Кібер Брама» - це проста й доступна база знань із кібергігієни для кожного: від підлітків до літніх людей. Головна мета проєкту –  навчити громадян базовим правилам безпеки в мережі, очистити наш медіапростір від фейків та заблокувати дезінформацію. Усі матеріали готують провідні експерти з кібербезпеки.

Більше корисної інформації та практичних інструментів для захисту шукайте в Telegram-каналі «BRAMA» та на офіційному сайті: https://stopfraud.gov.ua.