Вчені попередили про вплив підсолоджувачів на мікробіом кишківника та ризик розвитку діабету

Щоденне вживання штучних підсолоджувачів, які люди додають у чай чи каву або споживають разом із дієтичними продуктами й напоями, може спричиняти порушення мікробіому кишківника та підвищувати ризик розвитку метаболічних захворювань. Про це у публікації заступника директора контент-хабу британського видання The Mirror Стеффана Ріса розповів відомий британський епідеміолог та професор генетики Тім Спектор.

Фахівець послався на дослідження Лабораторії Елінава при Інституті Вейцмана, проведене групою імунологів, онкологів, експертів із метаболізму, лікарів та аналітиків даних на чолі з доктором Йотамом Суезом (нині провідним дослідником Медичної школи Університету Джонса Гопкінса), Йотамом Коеном і професором Ераном Сегалом. Науковці відібрали 120 добровольців, які раніше суворо уникали будь-якої їжі та напоїв зі штучними цукрами, та розділили їх на шість груп. Чотири групи протягом двох тижнів отримували один із поширених підсолоджувачів у кількостях, менших за допустиму добову норму: сахарин, сукралозу, аспартам або стевію. Дві інші групи були контрольними.

Порушення метаболізму глюкози та індивідуальні реакції

За результатами експерименту вчені встановили, що двотижневий прийом кожного з чотирьох замінників змінив склад і функцію бактеріального середовища кишківника, а також дрібних молекул, які мікроби виділяють у кров. При цьому сахарин і сукралоза відчутно порушили толерантність до глюкози, тобто процес нормального метаболізму цукру в організмі. Такі зміни, своєю чергою, здатні підвищувати ризик виникнення метаболічних розладів — від цукрового діабету 2 типу до ожиріння.

Автори експерименту наголосили на персоніфікованому впливі речовин:

«Наше випробування показало, що низькокалорійні підсолоджувачі можуть погіршувати реакцію на глюкозу через зміну нашого мікробіому, і вони роблять це у дуже персоналізований спосіб, тобто впливаючи на кожну людину по-своєму. Наслідки цих змін для здоров'я людей ще належить визначити у нових довгострокових дослідженнях. Водночас важливо підкреслити: наші висновки жодним чином не означають, що вживання цукру, шкідливість якого доведена багатьма дослідженнями, є кращим за низькокалорійні підсолоджувачі».

Позиція науковців: реакція організму є непередбачуваною

Коментуючи результати у подкасті Zoe Science and Nutrition, професор Тім Спектор підкреслив, що харчова індустрія тривалий час позиціонувала ці речовини як абсолютно пасивні, проте реальність виявилася іншою:

«Інший висновок полягав у тому, що всі чотири підсолоджувачі вплинули на мікробіом кишківника і спричинили так званий дисбіоз. Тобто вони змінили мікроби кишківника у спосіб, який дослідники вважають загалом негативним. Є підсолоджувачі, які відразу створюють проблеми з метаболізмом глюкози, і всі вони певною мірою викривляють мікрофлору. Усі вони потенційно можуть завдавати шкоди, але кожен із нас реагуватиме на них по-різному».

Він додав, що сьогодні ситуація ускладнюється виробничою практикою: виробники нерідко поєднують одразу кілька замінників в одному товарі.

Професорка нутриціології Королівського коледжу Лондона Сара Беррі також зауважила, що через приховану присутність замінників у багатьох ультраоброблених продуктах люди часто навіть не усвідомлюють реальних обсягів їх щоденного споживання.

Оцінка офіційної медицини та різниця між цукрами

Національна служба охорони здоров'я Великої Британії (NHS) нагадує, що всі дозволені підсолоджувачі проходять обов'язкову перевірку на безпеку та вважаються прийнятною альтернативою цукру для зниження добової калорійності в короткостроковій перспективі. Проте дані щодо їхнього довгострокового впливу на масу тіла та загальний стан здоров'я наразі залишаються суперечливими через обмежену кількість спостережень.

Своєю чергою експерти Медичної школи Університету Джонса Гопкінса зазначають, що більшість штучних підсолоджувачів синтезуються хімічним шляхом і позбавлені корисних нутрієнтів: вітамінів, клітковини чи антиоксидантів. Водночас медики закликають розрізняти доданий цукор та природний: організм потребує вуглеводів із цільних продуктів (фруктів, злаків та молочних виробів), тоді як саме надлишок доданого цукру з переробленої їжі веде до інсулінорезистентності, серцево-судинних хвороб та діабету.