Анонс «Південної правди» від 24 вересня. Як завжди — щотижня. Газета виходить. Життя триває

Інтернет приносить новини миттєво. Але миттєво — ще не означає цікаво, важливо й достовірно. Газета робить інше: відбирає з величезного потоку справді значуще, перевіряє факти, шукає власні теми й дає їм місце. У «Південній правді» ми не просто збираємо новини Миколаївщини — намагаємося побачити за ними людей, розібратися в подіях, згадати те, що не можна втратити, і розповісти про те, чого ви не знайдете в десятках однакових повідомлень.

Тому газету варто читати не для того, щоб дізнатися новину першими. А для того, щоб дізнатися про неї більше. Отже, про що — у цьому номері?

Від моря — до неба, від шкільного класу — до артилерійської батареї. У новому номері «Південної правди» — історії людей, чиє життя змінила війна, хроніка ворожих атак, новини міста й області, практичні поради, історичні відкриття, театр, народні традиції та чимало несподіваних подробиць.

На 1-й сторінці знайомимо з героєм матеріалу «Там, де небо стає бойовою стихією» — військовослужбовцем 38-го зенітного ракетного полку імені генерал-хорунжого Юрія Тютюнника. До війни він працював у морі й більшу частину року проводив у рейсах. Тепер його море — не вода, а небо, а головна робота — вистежувати та збивати ворожі дрони. Позивний «Їжачок» йому дали побратими, обігравши назву повітряного «Хижака». Про перший збитий безпілотник, роботу оператора-перехоплювача та маленьку племінницю, яка чекає на дядька додому, — у його історії.

Ще один герой номера — колишній учитель історії, а нині майор ЗСУ, офіцер-артилерист із позивним «Учитель». У матеріалі «Від учителя історії до офіцера-артилериста» — шлях від шкільної дошки до бойової бригади, розмови з військовими про українську історію та особливий випадок, коли колишні учні стали бойовими побратимами свого вчителя.

На 1–2-й сторінках — «Миколаївщина прифронтова. Хроніка вогняних днів». За тиждень ворог атакував область «шахедами», FPV-дронами та КАБами. Під ударами опинилися громади, цивільний транспорт, житлові будинки, господарські та інфраструктурні об’єкти. Серед найтяжчих наслідків — загибель трирічної дитини та поранення людей. Ми зібрали події по днях — від атаки на пасажирський потяг №122 Київ — Миколаїв до ударів по громадах 22 вересня.

На 1-й сторінці — «Миколаївщині — 89», матеріал до дня утворення області. Її історія — це суднобудування й порти, промисловість і сільське господарство, наука та люди, які сьогодні тримають область під час війни.

А поруч — новини, які безпосередньо стосуються повсякденного життя. «Бойові “пташки” на схід» — про нову партію дронів для захисників. «Комендантська година — з першої ночі» — про новий режим обмежень. «За приміські потяги платитимемо за зонами» — про шість тарифних зон і нові правила оплати проїзду.

На 2-й сторінці — про майбутнє області. У матеріалі «Миколаївщина показала, на що розраховує» — про перший Карпатський саміт, майже 1400 його учасників із 25 країн і близько 400 компаній, а також про проєкти, які регіон пропонує інвесторам: промислові парки, порти, відновлювана енергетика, судноремонт, аквакультура та водний туризм.

Тут же — кілька історій, які показують, чим живе область сьогодні. Патронатних сімей за два з половиною роки стало майже вп’ятеро більше. У Баштанській громаді з’явилися сонячні електростанції для об’єктів критичної інфраструктури. Миколаївська лікарня отримала кисневі концентратори. А на спеціальній виставці п’ять собак із Миколаєва та Херсона знайшли нових господарів.

На 2-й сторінці є й цифри, які змушують замислитися: борг миколаївців за тепло наблизився до 238 мільйонів гривень. В іншому матеріалі — історія про те, як за багаторічний борг за опалення заарештували нежитлове приміщення, яке тепер можуть продати, щоб погасити заборгованість. А після модернізації одного з будинків витрати на опалення вдалося знизити на 30 відсотків.

Місто тим часом готується до зими. На 3-й сторінці в матеріалі «Ями залатають, воду відведуть» — про стан миколаївських доріг, 170 мільйонів гривень потреби дорожнього господарства, дефіцит технічної солі та зливові колектори. Один із них десятиліттями майже не чистили: він був замулений приблизно на 90 відсотків. Що вже вдалося зробити і де роботи триватимуть ще щонайменше пів року — читайте на сторінці.

На 3-й сторінці — і важлива інформація для батьків. У замітці «Групи продовженого дня та гуртки повертаються» — про 48 груп продовженого дня у 41 школі та 470 безкоштовних гуртків, які відвідують майже 6,6 тисячі дітей. Робототехніка, STEM, шахи, комп’ютерні технології, автомоделювання і навіть судномоделювання — вибір справді великий. А ще — англійська мова у старших групах дитсадків та новини про шкільне харчування.

У рубриці «На зв’язку» — практична інформація про «Зимову підтримку». Де в Миколаєві приймають документи на виплату 19 400 гривень, які документи знадобляться, за якими телефонами можна уточнити інформацію та до якої дати слід звернутися.

На 5-й сторінці — кримінальна та судова хроніка. Тут і справа про продаж новонародженої дитини за 10 тисяч доларів, і підпільний call-центр у звичайній квартирі, і «Фальшивий одяг на 50 мільйонів». Є історія про схованку зі зброєю, яку поліція виявила після повідомлення про домашнє насильство, справа про смертельне побиття та конфлікт, що закінчився вбивством. А ще — незвичайні судові сюжети: багатодітного батька виправдали у справі про підроблене посвідчення, а матір зобов’язали виплачувати аліменти повнолітній дочці до закінчення нею навчання.

Щотижнева телепрограма миколаївських, українських та міжнародних телеканалів — на сторінках 6–7.

На 8-й сторінці — сторінки історії Миколаєва, де дати оживають у несподіваних сюжетах. «Миколаївець, який розбудовував медицину Ізраїлю» — про уродженця міста Авігдора Шнеур-Залмана, одного з піонерів боротьби з малярією та туберкульозом в Ерец-Ісраель.

А ще — як «Літаки ремонтували при школі льотчиків», чому перша жіноча школа міста стала Маріїнською гімназією, як виглядала газета, яка «починалася з оголошень», і чому Миколаїв лише кілька місяців був губернським центром. І нарешті — історія астронома Віктора Кнорре: його ім’я сьогодні можна знайти серед зірок.

На 8-й сторінці культура теж не відступає. «Театр, який продовжує говорити» — про XXVIII Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії», який цього року вийшов за межі сцени. Вистави, читання, поетичні вечори та творчі зустрічі проходять у театрах, музеях і бібліотеках Миколаєва.

На 9-й сторінці — матеріали, які стануть у пригоді вдома. «М’ясо під краном — погана ідея» пояснює, чому миття сирого м’яса може рознести бактерії по всій кухні. «Що може ховатися у вашому душі» — про легіонелу та умови, за яких бактерія здатна розмножуватися у водних системах. А в матеріалі «Лікар із грядки: гарбуз» — про користь сезонного овоча, його насіння та прості способи заготівлі.

Тут же — «Плед тут ні до чого: секрет скандинавського щастя». Що насправді стоїть за високим рівнем задоволеності життям у північних країнах? Довіра, соціальні гарантії, можливість поєднувати роботу та сім’ю і впевненість у тому, що у складний момент людина не залишиться сама.

І ще одна несподівана тема — «Каша, від якої “розтанув” Шевченко». Не поспішайте викидати вчорашню пшоняну кашу — з яблуками, медом та родзинками вона перетвориться на рум’яну бабку. Тим більше, що сам Тарас Шевченко, якщо вірити спогадам сучасника, від пшоняної каші колись «цілком розтанув».

На 10-й сторінці — церковні свята та народний календар на 28 вересня - 4 жовтня. Покрова, початок весільного часу, незвичайні «бабині іменини», прикмети про гусей, бджіл, павутину та мурашники, а також історія святого Кипріана, який, згідно з церковним переказом, пройшов шлях від язичницького жерця до єпископа.І наостанок — трохи дивовижного. Пізнавальні та розважальні новини з усього світу в рубриці «Очевидне — неймовірне». А завершать номер астропрогноз, кросворди та гумор. Гороскоп на найближчі дні, тематичний кросворд, сканворд-велетень, свіжі анекдоти та карикатури — на сторінках 11–12.