Україна запросила в союзників додаткові 27 мільярдів доларів на оборону: європейські посадовці з'ясовують причини дефіциту

Під час візиту європейських посадовців до Києва на День Незалежності президент України Володимир Зеленський повідомив партнерам про виникнення неочікуваного дефіциту в оборонному бюджеті країни: щоб закрити потреби до кінця поточного року, державі необхідно додатково 27 мільярдів доларів. Про реакцію союзників та розбіжності в оцінках 9 вересня повідомили журналістки Джанна Смялек та Шівон О’Грейді у виданні The New York Times.

Неочікуваний запит на тлі скорочення американської підтримки

Запит пролунав після того, як Європейський Союз на початку року погодив надання кредитного пакета для України на суму понад 100 мільярдів доларів. За словами чотирьох європейських дипломатів, які коментували ситуацію на умовах анонімності, масштаб нового дефіциту став несподіванкою для союзників. Окремі європейські посадовці в непублічних розмовах порушують питання про ефективність використання виділених коштів або можливе завищення оцінок потреб.

Наразі структури ЄС намагаються встановити точні джерела та розмір нестачі, а також вивчають можливість спрямування додаткових коштів уже цього року. Окрім Євросоюзу, Київ звернувся по допомогу до Великої Британії, Канади та Японії. Ситуація ускладнюється тим, що США відійшли від прямої фінансової підтримки України, зробивши європейське фінансування ключовим фактором стійкості, тоді як лідери країн Європи змушені узгоджувати допомогу з власними внутрішніми бюджетними пріоритетами.

Старша наукова співробітниця Німецького фонду Маршалла Олена Прокопенко констатувала зростання вартості бойових дій:

«Війна об'єктивно стала дорожчою».

Вона додала, що за наявності вагомих доказів реальної потреби європейські країни знайдуть необхідне фінансування:

«Я вірю, що вони знайдуть вихід — заради України, але також і заради себе».

Причини бюджетного розриву та внутрішні суперечки

Джерела утворення фінансового розриву залишаються предметом внутрішніх дискусій. Виступаючи 24 серпня на зустрічі з європейськими та британськими лідерами, Володимир Зеленський зазначив, що частина витрат відбулася за часів колишнього міністра оборони Михайла Федорова, якого нещодавно звільнили з посади:

«Міністерство оборони використало кошти, які були закладені в бюджет на кінець цього року, і, звичайно, загальний розрив становить 27 мільярдів доларів».

Михайло Федоров відкинув наявність настільки масштабного дефіциту під час свого перебування на посаді та заявив, що ці суми пов'язані з проєктами нового керівництва міністерства. Офіційної детальної розбивки короткострокових бюджетних потреб Київ наразі не оприлюднив, проте глава держави раніше зазначав, що витрати охоплюють закупівлю озброєння, грошове забезпечення військовослужбовців та виплати родинам загиблих воїнів.

Голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що на початку року очікувався дефіцит на рівні близько 7,5 мільярда доларів, проте за перші вісім місяців 2026 року військові витрати збільшилися на понад 17% порівняно з аналогічним періодом минулого року:

«Ці розриви виникають через те, що війна просто стає дорожчою щороку. Ми повинні зважати на те, що російська тактика змінюється, і це погіршує ситуацію для України».

Вона наголосила, що активізація ударів РФ по промислових підприємствах, зокрема металургійних заводах та зерновому експортному коридору, лише за попередній місяць позбавила державний бюджет близько половини очікуваних доходів. На тлі нестачі ракет американського виробництва для перехоплення балістичних цілей Україна також змушена нарощувати витрати на створення власних аналогів.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький закликав парламент запровадити заходи жорсткої економії, однак у Верховній Раді вказують на неможливість зменшення ключових оборонних видатків. Голова парламентського комітету з питань зовнішньої політики Олександр Мережко підкреслив:

«Ми не можемо йти на компроміси щодо підтримки наших військових, адже йдеться про наше виживання. Це має бути для нас священним».

Варіанти покриття дефіциту: прискорення кредиту чи російські активи

Європейська комісія наразі проводить аналіз бюджетної ситуації в Україні. Комісар ЄС з питань економіки Валдіс Домбровскіс провів консультації із Сергієм Корецьким, за підсумками яких речник Єврокомісії Балаж Уйварі повідомив: першочерговим кроком залишається отримання чіткої картини фінансового стану.

Один із варіантів, запропонованих Києвом, полягає в прискоренні виплат у межах погодженого кредиту ЄС на суму понад 100 мільярдів доларів, графік якого передбачає рівномірний розподіл траншів на 2026 та 2027 роки. Дипломати зазначають, що це єдиний швидкий механізм надання коштів, проте він зменшить обсяги допомоги на наступний рік. Міністерка закордонних справ Ірландії Гелен МакЕнті після зустрічі очільників оборонних відомств зазначила:

«Ми продовжуватимемо надавати фінансування через кредит на підтримку України та, де це можливо, переносити це фінансування наперед, де воно необхідне».

Паралельно Україна наполягає на конфіскації понад 200 мільярдів доларів суверенних активів РФ, заморожених у бельгійському депозитарії Euroclear. Попри підтримку цієї ініціативи з боку Швеції та низки інших країн блоку, Бельгія висловлює застереження через ризики дестабілізації фінансової системи та можливий відтік капіталу з європейських установ. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав партнерів прискорити розгляд цього питання:

«Переговори десь у майбутньому, тоді як кошти потрібні зараз».