11 захисних фраз, якими партнери перекладають провину під час суперечок

Захисна реакція під час спроб обговорити наболілі питання часто свідчить про небажання брати відповідальність за власні вчинки та перекладання провини на інших. Подібна поведінка зазвичай спричинена страхом бути засудженим або незрозумілим, невпевненістю в собі чи побоюванням відкритих конфліктів, однак вона блокує здоровий діалог і зупиняє розвиток стосунків. Перелік із типових 11 фраз, до яких вдаються схильні до самовиправдання партнери, на порталі YourTango проаналізувала письменниця та оглядачка з понад десятирічним досвідом у сфері психології стосунків Сільвія Охеда.

Причини захисної поведінки та коментарі фахівців

Як зазначають дослідники, схильність відкидати претензії нерідко пов'язана з браком емоційних і комунікативних навичок для коректного вирішення непорозумінь. Замість визнання помилок виникає прагнення перетворити розмову на взаємні звинувачення.

Доктор філософії Тайлер Дж. Окімото пояснює цей психологічний механізм:

«Партнери, які завинили, можуть згадувати минулі образи, щоб виправдати та надати сенсу власним проступкам».

Фахівець підкреслює, що минулі образи змінити неможливо, тому:

«для вирішення конфліктів у стосунках ефективніше дивитися в майбутнє, ніж ворушити минуле».

Своєю чергою, ліцензована сімейна терапевтка, докторка наук Таша Сейтер звертає увагу на якість примирення:

«Дієве вибачення використовує визнання почуттів іншого та щирий інтерес, щоб повернути у стосунки довіру й безпеку».

11 захисних фраз під час суперечок

1. «Я нічого не казав(ла), коли ти робив(ла) те саме». Фраза відволікає від поточної теми, занурюючи бесіду в минулі образи та виставляючи співрозмовника жертвою за сам факт порушення проблеми. Конструктивна відповідь: повернення до розмови тут і зараз.

2. «Ти просто злишся на свою сестру та зриваєшся на мені». Спроба знайти будь-яку сторонню мішень (колегу, родича), щоб зняти з себе відповідальність за власні проступки.

3. «Я б цього не зробив(ла), якби ти не вчинив(ла) отак». Перекладання провини шляхом створення ілюзії, що неприйнятна дія була неминучою реакцією на поведінку партнера. Психологи радять наголосити: чужі дії не виправдовують скоєного, тож краще разом шукати рішення на майбутнє.

4. «Я вже вибачився (вибачилася), чого ти ще від мене хочеш?». Спроба формальним вибаченням перекреслити інцидент без обговорення взаєморозуміння. Доцільно пояснити, що потрібні не повторні слова, а спільне бачення подальших дій.

5. «Думаєш, я поганий (погана)? Інші набагато гірші». Пошук гірших прикладів поведінки сторонніх людей, щоб відвести увагу від суті поточної розмови.

6. «Якщо тобі не подобається, чому ти все ще тут?». Створення штучної стіни та маніпулятивне ставлення під сумнів самого факту перебування у стосунках замість вирішення проблеми.

7. «Добре, я в усьому винен (винна). Це ти хотів(ла) почути?». Пасивно-агресивне перетворення себе на мученика з метою змусити співрозмовника почуватися винним за розпочату розмову.

8. «Ти можеш уже просто забути про це?». Бажання приховати конфлікт без його вирішення, що призводить до накопичення внутрішньої образи, яка підриває довіру.

9. «Ти перебільшуєш». Пряме знецінення емоцій іншої людини, яке блокує відкритий діалог і взаємну повагу.

10. «Я стільки для тебе роблю, чому ти чіпляєшся до цієї дрібниці?». Використання попередніх добрих справ як щита для уникнення розмови про наявну проблему.

11. «Ти прямо як моя мама: вона теж каже, що я нічого не вмію робити правильно». Подвійна маніпуляція: перекладання вини на батьків, формування жалю до себе та приписування партнеру слів, яких той не вимовляв.