Спростування фейків про оточення під Харковом, удар по будівлі СБУ та ситуація на фронті: звіт ISW за 4 вересня

Російські джерела поширили неправдиві заяви про оточення двох тисяч українських військових на північний схід від Харкова, тоді як противник нарощує швидкість ударних безпілотників та зазнає труднощів із розгортанням власного супутникового зв'язку. Про це йдеться у щоденному аналітичному огляді воєнних дій за 4 вересня, який опублікував американський Інститут вивчення війни (ISW).

Спростування заяв про оточення на Харківщині

Міністерство оборони РФ та угруповання військ «Північ» 3 вересня заявили про захоплення населених пунктів Василівка, Благодатне, Довжанка і Слизневе, а також безпідставно стверджували про завершення оточення двох тисяч українських військовослужбовців уздовж державного кордону. Ці твердження активно поширювали російські військові блогери, хоча жодних візуальних доказів надано не було, а окремі пов'язані з Кремлем коментатори визнали необхідність додаткового підтвердження інформації.

Командування 16-го армійського корпусу ЗСУ прямо спростувало заяви про захоплення вказаних сіл та оточення підрозділів у своїй зоні відповідальності. Українські військові підкреслили: російські фейки з'явилися на тлі паливної кризи в РФ, успішних ударів Сил оборони по російських нафтопереробних заводах і складах, а також напередодні виборів до Держдуми. Аналітики ISW нагадали, що подібні перебільшення є частиною системної когнітивної війни: 2 вересня Володимир Путін бездоказово заявляв про оточення близько 5 тисяч українських бійців на східному березі Оскільського водосховища біля Пісків-Радківських.

Атака на будівлю СБУ та модернізація ворожих дронів

Четвертого вересня російські війська завдали удару безпілотником типу «Герань» по будівлі Служби безпеки України у Києві. Президент України Володимир Зеленський зазначив, що ціллю атаки був кабінет керівника СБУ Олександра Поклада, з яким глава держави згодом провів особисту зустріч.

Радник Президента України з питань оборонних технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов повідомив, що удар завдав дистанційно керований дрон. Зв'язок із безпілотником, імовірно, підтримувався через пристрій із ретранслятором мережі mesh та доступом до інтернету, який агент російських служб активував у радіусі п'яти кілометрів від будівлі СБУ. Раніше, 20 квітня 2026 року, російські військові вже намагалися вчинити замах на самого Бескрестнова за допомогою чотирьох дронів Shahed.

За даними Сергія Бескрестнова, підприємства РФ зосередилися на випуску реактивних дронів «Герань-4», здатних розвивати швидкість до 550 кілометрів на годину, що ускладнює їхнє збиття українськими підрозділами. Також противник прагне наблизити швидкість дешевих ударних апаратів («Герань-5», баражуючий боєприпас S8000 «Бандероль», безпілотники «Дан-Т», «Дан-М» та нова плануюча бомба УМПБ-5Р) до характеристик дозвукових крилатих ракет. Окрім того, дальність прямого операторського контролю за рахунок ланцюжка ретрансляторів зросла вдвічі порівняно з 2025 роком і досягає 150–175 кілометрів від наземної станції управління.

Візит делегації США та питання мобілізації в Росії

Президент України заявив, що 6 вересня до країни прибудуть спеціальний посланець США на Близькому Сході Стів Віткофф та колишній старший радник Президента США Джаред Кушнер після відвідин Росії. Їхній візит підтвердило російське агентство ТАСС. За даними джерел з оточення адміністрації Дональда Трампа, представники делегації мали занепокоєння щодо власної безпеки. Під час візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 26 серпня Україна призупиняла далекобійні удари по Московській області, однак російська сторона не надала сигналів про готовність припинити обстріли території України на час перебування американських представників.

Тим часом Володимир Путін під час виступу на Східному економічному форумі 3 вересня знову заперечив наміри проводити мобілізацію та заявив про відсутність дефіциту особового складу, назвавши повідомлення про призов спробою вплинути на вибори до Держдуми 18–20 вересня. Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв 28 серпня також заперечував потребу в обов'язковому призові резервістів.

Проблеми російського супутникового проєкту «Рассвет»

Спроби Росії створити власне низькоорбітальне угруповання супутників «Рассвет» як альтернативу системі Starlink наражаються на технічні перешкоди. Сергій Бескрестнов поінформував: через дефекти двигунів половина з 36 запущених російських апаратів не змогла вийти на заплановані орбіти, хоча РФ уже готує наступну партію до запуску. Аналітики ISW підтверджують, що супутники залишаються на нижчих висотах. Це зумовлює підвищений опір верхніх шарів атмосфери, збільшує витрати пального та суттєво скорочує плановий термін експлуатації апаратів.

Удари Сил оборони по військових об'єктах агресора

Українські сили продовжили операції проти військової, нафтопереробної та промислової інфраструктури РФ. Генеральний штаб ЗСУ повідомив про ураження в ніч на 4 вересня радіолокаційної станції в Бобрику Брянської області та ретрансляційної антени в селі Густомой Курської області. За даними геолокованих зйомок за 3 та 4 вересня, ударів завдано по системі ППО С-300 або С-400, двох нафтобазах та радіолокаційній станції ОРЛ-А в Адлері (Краснодарський край).

Відкриті джерела зафіксували ураження Стерлітамацького нафтохімічного заводу та оборонного заводу «Авангард» у Башкортостані (близько 1 300 км від кордону). Генштаб також підтвердив, що удар 26 серпня по нафтопереробному заводу «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у Кстово призвів до зупинки підприємства, а атака 1 вересня по заводу компанії «НОВАТЕК» в Усть-Лузі пошкодила трубопроводи, установку первинної переробки конденсату та колони гідрокрекінгу.

В окупованому Криму зафіксовано пожежі на аеродромі та залізничному вузлі біля Джанкоя, на стоянці біля поромної переправи Керченського мосту та біля авіабази Гвардійське. ГУР МО України підтвердило знищення в серпні ракетного комплексу «Бастіон» у північній частині Феодосії, двох паливозаправників і командно-штабної машини. На тлі цих атак на півострові загострився дефіцит бензину марки А-95 на автозаправних станціях.

Речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук зазначив: російське командування намагається знайти порти за межами Новоросійська для розміщення кораблів Чорноморського флоту через загрозу ударів українських дронів та неможливість повноцінно користуватися судноремонтними базами в Криму. Підводні човни ЧФ тривалий час не проявляють активності, а для ударів по Одеській області противник застосовує баражуючі боєприпаси «Бандероль».

Оперативна ситуація на лінії фронту

На півночі Сумщини підрозділи ЗСУ спростували заяви Міноборони РФ про захоплення Храпівщини. На Оскільському напрямку тривають контратаки Сил оборони в районі Рідкодуб — Нове. На Лиманському напрямку українська бригада спростувала заяви російських джерел та Путіна про взяття Святогірська: противник намагається просочуватися групами південніше Лимана, але до Сіверського Дінця не дійшов.

На схід від Слов'янська українські бійці просунулися в північно-західній частині Рай-Олександрівки та зберігають позиції в Оріхуватці, спростовуючи попередні заяви начальника Генштабу ЗС РФ Валерія Герасимова. Під Костянтинівкою Сили оборони утримують позиції в районах Стінок, Червоного та Миколаївки.

У Добропільському районі зафіксовано спробу проникнення російської піхоти, тоді як на Покровському напрямку противник майже вдвічі збільшив чисельність живої сили. На Новопавлівському напрямку українські підрозділи просунулися на захід від Котлярівки.

У ніч на 4 вересня російська армія випустила по Україні протирадіолокаційну ракету Х-31П та 121 безпілотник (половина — з реактивними двигунами). Протиповітряна оборона збила 103 повітряні цілі. Влучання зафіксували на 15 локаціях, а падіння уламків — на шести об'єктах у Чернігівській, Дніпропетровській, Харківській, Київській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській та Полтавській областях, що призвело до пошкоджень складів, житлових будинків та перебоїв в енергопостачанні.