Чому не варто розпилювати парфуми на шию: лікарка розповіла про симптоми й побутові чинники розладів щитоподібної залози

Постійна втома, коливання маси тіла, порушення серцевого ритму або відчуття клубка в горлі часто списують на перевтому, проте подібні симптоми можуть свідчити про порушення у роботі щитоподібної залози. Окрім внутрішніх збоїв, функціонування цього органа здатні погіршувати речовини з повсякденного середовища. Про симптоматику тиреоїдних розладів, правила обстеження та побутові фактори ризику в інтерв'ю журналістці видання Digi24.ro Марині Чимпоаке розповіла лікарка-ендокринологиня Андра Неакшу (Dr. Andra Neacșu).

Роль органа в організмі та ознаки гіпотиреозу

Щитоподібна залоза — це невеликий орган розміром близько 5–7 сантиметрів, розташований у нижній частині шиї. Вона нагадує за формою метелика та продукує гормони Т3 (трийодтиронін) і Т4 (тироксин), які координують обмін речовин.

Лікарка зазначила:

«Важливість щитоподібної залози починається ще з фетального періоду, оскільки тиреоїдні гормони є вирішальними для неврологічного розвитку дитини. У перші три місяці вагітності плід отримує тиреоїдні гормони через плаценту, від матері. Згодом фетальна залоза розвивається і починає виробляти власні гормони. Саме тому нормальне функціонування залози є надзвичайно важливим у першому триместрі вагітності. В організмі тиреоїдні гормони беруть участь у численних процесах: від росту та метаболізму до роботи серця й регуляції маси тіла. Функція щитоподібної залози також здатна впливати на метаболізм ліпідів, включно з профілем холестерину».

Першими приводами звернутися до фахівця можуть стати утруднене дихання, відчуття задухи, дискомфортне відчуття «клубка в горлі» або поява помітного чи відчутного на дотик ущільнення — тиреоїдного вузла.

Якщо орган працює надто повільно, розвивається гіпотиреоз. Для нього характерні: відчуття хронічної виснаженості, сонливість, проблеми з концентрацією уваги, погіршення пам'яті, сухість і випадіння волосся, а також ламкість нігтів. Сповільнення метаболізму призводить до збільшення маси тіла, затримки рідини, закрепів, м'язового болю, пригніченого настрою, падіння частоти серцевих скорочень і підвищеної чутливості до холоду, коли людина мерзне навіть у теплому приміщенні.

Ознаки гіпертиреозу: коли залоза працює надмірно

У разі надлишкового вироблення гормонів (гіпертиреозу) процеси в організмі різко прискорюються. Пацієнти стикаються з внутрішнім неспокоєм, дратівливістю, тривожністю та тремтінням рук. Попри збереження або навіть посилення апетиту, людина стрімко втрачає вагу.

До симптомів гіпертиреозу належать також підвищена пітливість, непереносимість спеки, часті випорожнення та стійке безсоння, що провокує постійне денне виснаження. На тлі прискореного пульсу можуть розвинутися серйозні порушення серцевого ритму, включно з фібриляцією передсердь. Збільшення об'єму залози (зоб) можливе як за гіпотиреозу, так і за гіпертиреозу, причому обидва стани здатні порушувати функцію яєчників у жінок.

Чинники ризику та причини гормональних збоїв

Найпоширенішою причиною гіпотиреозу залишається автоімунний тиреоїдит Хашимото, за якого імунна система атакує власні клітини залози, поступово знижуючи її секреторну здатність. Також дисфункція може проявитися після хірургічного видалення частини чи всього органа, променевої терапії в зоні шиї або курсу імунотерапії. Окремо виділяють післяпологовий тиреоїдит та підгострі тиреоїдити після вірусних інфекцій, функція залози після яких нерідко відновлюється спонтанно. Дефіцит йоду як фактор розвитку гіпотиреозу в регіоні значно знизився завдяки державній програмі йодування солі.

Гіпертиреоз здебільшого спричиняють автоімунні порушення, коли специфічні антитіла змушують залозу виробляти надмір гормонів, або автономні вузли (токсичні аденоми), які функціонують поза контролем гіпофіза. Спровокувати надлишок гормонів можуть також фаза виходу речовин під час підгострого тиреоїдиту, надмірне споживання препаратів йоду, помилково завищене дозування замісної гормональної терапії або, значно рідше, пухлини гіпофіза.

Вплив парфумерії та хімічних речовин

У побутовому середовищі присутні ендокринні руйнівники — хімічні сполуки, здатні імітувати дію гормонів або блокувати клітинні рецептори. Вони містяться в пластикових матеріалах, мийних засобах, косметиці та парфумах.

Лікарка радить зменшувати навантаження на організм шляхом вибору засобів із простими формулами:

«В експозиції парфумів одним із простих заходів для зменшення прямого контакту зі шкірою є їхнє розпилення на одяг, а не в ділянці шиї. Вплив залежить також від кількості та концентрації речовин, тому помірне використання є важливим елементом».

Необхідні аналізи та діагностика

Первинне лабораторне обстеження передбачає визначення рівнів тиреотропного гормону (ТТГ) та вільного тироксину (FT4). За потреби ендокринолог призначає аналізи на специфічні автоантитіла: антитіла до тиреопероксидази (АТ-ТПО), антитіла до тиреоглобуліну (АТ-ТГ), а в разі підозри на базедову хворобу — антитіла до рецепторів ТТГ.

Оцінити розміри, структуру тканин та наявність вузлових утворень допомагає ультразвукове дослідження (УЗД). У разі виявлення підозрілих структур призначається пункційна біопсія. Оцінка стану пацієнта проводиться сукупно: підвищений рівень ТТГ на тлі низького FT4 вказує на гіпотиреоз, тоді як знижений ТТГ разом із підвищеними показниками FT4 або Т3 сигналізує про гіпертиреоз.