Зарплати та зайнятість на Миколаївщині: енергетики з 54 тисячами, стрибок агросектору на жнивах та прірва в оплаті культури

Середня номінальна заробітна плата штатних працівників у Миколаївській області за підсумками перших семи місяців 2026 року склала 26 786 гривень на місяць, водночас розрив у доходах між різними секторами економіки сягає понад чотири рази.

Про це свідчать офіційні звіти державного статистичного спостереження, які оприлюднило Головне управління статистики у Миколаївській області.

Ці дані охоплюють юридичних осіб та їхні відокремлені підрозділи з чисельністю найманого персоналу від 10 осіб, відображаючи реальний стан оплати праці в організованому секторі економіки регіону. Наведені суми є номінальною заробітною платою — тобто нарахованими коштами до вирахування податку на доходи фізичних осіб (18%) та військового збору.

Полярні полюси доходів: енергетичний Олімп та культурне дно

Аналіз галузевих показників виявляє структурну диспропорцію в оплаті праці на території області.

Найвищі середньомісячні доходи за січень–липень 2026 року зафіксовані у таких сферах:

• постачання електроенергії, газу та пари: абсолютний лідер регіону з середнім показником 54 215 гривень на місяць (у липні енергетики заробили 55 949 гривень, а в березні виплати сягали пікових 66 210 гривень);
• фінансова та страхова діяльність: друге місце із середньою виплатою 40 653 гривні (у липні — 43 491 гривня);
• промисловість загалом: у середньому 39 574 гривні на місяць (зокрема у переробних підприємствах — 30 744 гривні, а в липні цей показник зріс до 32 109 гривень);
• державне управління й оборона: у середньому 31 656 гривень (у липні — 35 228 гривень).

На протилежному полюсі опинилися працівники соціально-гуманітарного спрямування та сфери послуг, чиї доходи навіть не наблизилися до середньообласної планки:

• мистецтво, спорт, розваги та відпочинок: найнижчий дохід в області — у середньому 12 378 гривень за сім місяців (зокрема персонал бібліотек, архівів та музеїв отримував у середньому 11 808 гривень на місяць, що майже у 4,6 раза менше за заробітки в енергетиці);
• добувна промисловість і кар'єри: середня зарплата склала лише 13 136 гривень;
• адміністративне та допоміжне обслуговування (охорона, прибирання, оренда): 15 564 гривні;
• готелі та заклади громадського харчування: 17 559 гривень.

Парадокс бюджетної сфери: освітяни та медики відстають від середнього рівня

Освіта й охорона здоров'я формують понад третину всього організованого ринку праці Миколаївщини, проте рівень їхнього фінансового забезпечення залишається відчутно нижчим за загальний рівень по області:

• освіта: середня нарахована зарплата за сім місяців склала 19 127 гривень. У червні вона підскочила до 22 957 гривень через виплату відпускних та оздоровчих, а в липні опустилася до 18 627 гривень;
• охорона здоров'я: середній заробіток медиків склав 19 567 гривень на місяць (загалом у сфері охорони здоров'я та соцдопомоги — 19 793 гривні), що на 7 219 гривень менше за середньообласний рівень. Лише в липні нарахування лікарям та медперсоналу піднялися до 21 827 гривень.

Жнива і сезонний стрибок: як літо змінило доходи аграріїв

Сільське господарство продемонструвало найпомітнішу сезонну динаміку. Якщо взимку штатні працівники агрофірм отримували в середньому 22,2–22,8 тисячі гривень, то в липні — у розпал збиральної кампанії ранніх зернових — нарахування підскочили до 31 250 гривень.

Загалом за сім місяців середня зарплата в сільському господарстві вийшла на рівень 25 481 гривня, майже наздогнавши середній показник по області.

Хто тримає ринок праці: де зосереджені робочі місця

Загальна середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах області з колективом від 10 осіб залишається стабільною: у липні 2026 року в області нараховувалося 127 566 офіційно зайнятих фахівців (у січні цей показник становив 128 094 особи).

Кістяк легальної зайнятості регіону утворюють три великі галузі, де сумарно працює понад 60% усіх штатних співробітників:

• промисловість: найбільший роботодавець області — 31 622 особи (з них 14 449 зайняті на переробних заводах, 13 359 забезпечують виробництво та розподіл електроенергії і газу, а 3 317 працюють у водоканалах та комунальних службах);
• освіта: 28 855 співробітників у липні (порівняно з 30 490 у лютому спад зумовлений сезонним завершенням навчального року та переоформленням контрактів);
• охорона здоров'я та надання соцдопомоги: 17 072 працівники (зокрема в лікарнях та поліклініках працюють 14 455 медиків).

Інші вагомі сфери за кількістю робочих місць: державне управління й оборона — 10 212 осіб, роздрібна та оптова торгівля — 9 466 осіб, транспорт і логістика — 9 422 особи.

Відпрацьований час: від канікулярного затишшя до перевантажень у полях

Середня тривалість відпрацьованого робочого часу на одного штатного співробітника в області у липні скоротилася до 133 годин (для порівняння, у березні вона складала 152 години, у квітні — 150 годин).

Це коливання повністю пояснюється специфікою робочих графіків у розпал літа:

• в освіті середній відпрацьований час у липні впав до 68 годин через масовий вихід педагогів у законні щорічні відпустки;
• у сфері культури та спорту час скоротився до 108 годин;
• у сільському господарстві, навпаки, зафіксовано максимальне завантаження в регіоні — 167 відпрацьованих годин на людину в липні через цілодобову роботу на полях під час збирання врожаю;
• тривалий робочий графік у липні також відпрацювали працівники торгівлі (162 години), водоканалів (160 годин) та лікарень (158 годин).

Висновки

Статистична картина праці в Миколаївській області фіксує збереження стійкого кадрового ядра на великих підприємствах регіону. Водночас економіка області демонструє глибокий зарплатний контраст: високотехнологічна енергетика забезпечує гідний рівень виплат європейського зразка, тоді як гуманітарний сектор — школи, дитсадки, лікарні та заклади культури — працює в умовах хронічного відставання доходів від загального ринкового рівня.