Багатополярний світ, напруга в G20 та війна в Ірані: Китай нарощує важелі перед зустріччю Сі Цзіньпіна з Трампом

Одночасне проведення саміту Шанхайської організації співпраці (ШОС) у Бішкеку та зустрічі міністрів фінансів країн «Групи двадцяти» (G20) у Північній Кароліні продемонструвало два протилежні полюси боротьби за майбутній світовий порядок. Поки Пекін вибудовує солідарність із країнами «глобальної більшості», Вашингтон посилює тиск на традиційних союзників та стикається з економічними наслідками конфліктів на Близькому Сході. Про це 1 вересня 2026 року повідомив журналіст Девід Пірсон в аналітичному матеріалі для видання The New York Times.

Контраст самітів: демонстрація впливу Пекіна та розбіжності на G20

Під час візиту до столиці Киргизстану лідер Китаю Сі Цзіньпін провів переговори з лідерами Росії, Ірану, Киргизстану, Монголії та Узбекистану, позиціонуючи Китай як джерело глобальної стабільності та прихильника «впорядкованого багатополярного світу» на противагу домінуванню США.

На противагу цьому зустріч міністрів фінансів і голів центробанків країн G20 в Ешвіллі (штат Північна Кароліна) засвідчила зростання напруженості між Сполученими Штатами та партнерами. Європейські представники висловили обурення тим, що адміністрація Дональда Трампа запросила на зустріч міністра фінансів РФ Антона Силуанова, попри триваючу війну проти України. Віцеканцлер і міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль повідомив, що під час сесії висловив Силуанову різке засудження російської агресії. Додаткове невдоволення європейців викликало ігнорування Південно-Африканської Республіки, яку Міністерство фінансів США не запросило на зустріч.

Одночасно міністр фінансів США Скотт Бессент публічно заявив, що Канада занадто мала, аби вести торговельну війну зі Сполученими Штатами, тоді як світова економіка вже відчуває наслідки війни США та Ізраїлю з Іраном, яка спричинила перебої з постачанням нафти та стрибок цін на енергоносії.

Колишній дипломат та аналітик Інституту Брукінгса Раян Гасс пояснив стратегію КНР:

«Теорія Китаю щодо схиляння міжнародного політичного порядку в бажаному напрямку полягає в накопиченні підтримки від "глобальної більшості". Ось чому участь Сі в таких об'єднаннях настільки важлива для Пекіна. Це формує наратив про те, що Китай набирає обертів у формуванні підтримки для відігравання більш центральної ролі на світовій арені».

Переговори з Путіним, заклики Моді та межі солідарності ШОС

Найбільшу увагу в Бішкеку привернули переговори Сі Цзіньпіна з Володимиром Путіним, які відбулися через кілька днів після таємного візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви з закликом припинити війну в Україні. Лідер Китаю запевнив російського президента:

«Основа китайсько-російських відносин ставатиме дедалі міцнішою».

Путін також зустрівся з президентом Ірану Масудом Пезешкіаном, пообіцявши підтримку та постачання товарів під час конфлікту зі США, та назвав ШОС «одним із незалежних і впливових центрів багатополярного світу», наголосивши, що на країни блоку припадає майже половина населення планети та понад третина світового ВВП.

Водночас усередині об'єднання зберігаються розбіжності. Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді під час розмови з Путіним на полях саміту закликав його припинити війну в Україні заради «гуманності», на що російський лідер заявив, що РФ нібито рухається в цьому напрямку.

Експерти наголошують, що ШОС не є військовим союзом. Як зазначив відставний старший полковник Народно-визвольної армії Китаю, професор Університету Цінхуа Чжоу Бо:

«Вона не базується на союзницьких відносинах, тому не є провокаційною. Ось чому країни без проблем приймають її або взаємодіють із нею. У міру того, як Вашингтон відступає, а світ стає все більш багатополярним, країни обиратимуть прагматичніші платформи з меншою кількістю зобов'язань. Природно, кожен страхує свої ризики».

Підготовка до саміту із Трампом та економічний тиск

Дипломатична активність Сі Цзіньпіна розглядається як формування переговорних позицій напередодні запланованої зустрічі з Дональдом Трампом у Вашингтоні.

Попри економічне перемир'я, Вашингтон посилює тиск на Пекін: діє заборона на імпорт китайських роботів, розширено санкції проти компаній, які купують іранську нафту, та готуються обмеження щодо китайських розробок у сфері штучного інтелекту. За даними розслідувачів, Державний департамент США підготував попередження для десятків країн щодо неприпустимості участі в китайських ініціативах у сфері ШІ під загрозою виключення з американського альянсу «Pax Silica». Одночасно Євросоюз готує торговельні бар'єри проти китайських електромобілів, сонячних панелей та хімічної продукції для захисту власного ринку праці.

Крім того, влада Китаю долає внутрішні економічні труднощі, пов'язані з тривалою кризою на ринку нерухомості, та наслідки масштабної повені на кордоні з Непалом.

Директорка китайської програми Центру Стімсона Юнь Сунь підсумувала балансування Пекіна:

«Китай стикається із зустрічним вітром, як і Сполучені Штати. Правильний баланс полягає в тому, щоб отримати достатню підтримку та схвалення в межах ШОС, не завдаючи відкритого ляпаса Трампу».

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.