26 серпня/ 12:53/ / МИКОЛАЇВ І ОБЛ.
Просто бути поруч. Іноді найважливіше — просто прийти
Автор: Миколаївський обласний ТЦК та СП
У День Незалежності України, представники цивільно-військового співробітництва Миколаївського обласного ТЦК та СП разом із представниками Управління у справах ветеранів Миколаївської міської ради відвідали військовослужбовців, які проходять лікування та відновлення у закладі охорони здоров’я.
Приїхали з подарунками, але насамперед — щоб побачитися, поговорити, запитати, як хлопці почуваються, чи є питання, у вирішенні яких потрібна допомога.
Бо за кожним пораненням — людина. Зі своїм характером, своїм почуттям гумору, своїми переживаннями, планами та мріями.
Хлопці тут із різних куточків України — Миколаєва, Києва, Коломиї, Херсона та інших міст і регіонів. У кожного своя історія і свій шлях відновлення.
Але майже в кожній розмові звучить одне: скоріше повернутися до своїх побратимів.
Мабуть, саме тому навіть після важких поранень вони знаходять сили жартувати.
Одного з військовослужбовців, у якого були перебинтовані голова, руки та ноги, запитали:
— Як настрій?
Він усміхнувся:
— Святковий.
І як тут не усміхнутися у відповідь?
А ще один із хлопців отримав подарунок і вирішив, що гості не повинні залишитися без частування. Дістав цукерки й пригостив нас у відповідь.
Здавалося б, маленький момент. Але саме такі моменти запам’ятовуються найбільше.
Ми приїхали підтримати їх — а вони, самі того не помічаючи, підтримали нас.
Говорили й про те, як проходить лікування та відновлення. Військовослужбовці добре відгукувалися про медичних працівників — про увагу, турботу та ставлення до них.
І, звичайно, не обійшлося без жартів.
Коли запитали, чи є проблеми з харчуванням, один із хлопців відповів, що з таким кухарем проблем бути не може. Адже, за його словами, головний кухар медичного закладу свого часу брав участь у реаліті-шоу «МастерШефі».
— Тому годують нас майже як у ресторані із зірками Мішлен, — усміхаючись, пояснив він.
Такі розмови — прості, без зайвих слів — багато чого показують.
Так, хлопці проходять складне лікування. Так, їхні травми нагадують про себе щодня. Але вони говорять про майбутнє, жартують, цікавляться життям за межами лікарняної палати й найбільше хочуть одного — одужати та повернутися до своїх родин і побратимів.
Для представників цивільно-військового співробітництва такі зустрічі — це не лише можливість провідати військовослужбовців.
Це можливість почути.
Якщо під час лікування чи після повернення до цивільного життя у ветерана виникає питання, проблема або ситуація, з якою самостійно складно розібратися, важливо знати, що є люди, до яких можна звернутися.
Ми готові вислухати, допомогти розібратися та разом із відповідними службами й установами шукати рішення — у межах наших повноважень і можливостей.
Не залишити людину сам на сам із проблемою — ось у чому, на нашу думку, і полягає справжня підтримка.
І сьогодні особливо хочеться подякувати тим, хто щодня працює поруч із нашими військовослужбовцями, допомагаючи їм відновлюватися.
Медичним працівникам — за професіоналізм, турботу й терпіння.
Нашим захисникам — за службу, витримку і за ці прості усмішки, які іноді говорять більше за будь-які слова.
Ми поруч.
Поруч із тими, хто захищає Україну.
Поруч із тими, хто відновлюється після поранень.
І поруч із ветеранами — коли їм потрібні допомога, підтримка чи просто людина, яка скаже:
«Розкажіть. Давайте разом подумаємо, що можна зробити».
Подарунки надано: Лілія Божеску
Дякуємо за підтримку!
Управління у справах ветеранів війни Миколаївської міської ради:
реклама
