Стосунки з Трампом, суперечки з опозицією та питання ідентичності: головні тези інтерв’ю Джорджі Мелоні

Прем'єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні невдовзі очолить уряд із найтривалішим терміном повноважень у повоєнній історії республіки. Напередодні цієї події вона дала розгорнуте інтерв'ю виданню The New York Times, яке провів керівник паризького бюро газети та ветеран міжнародної журналістики Роджер Коен.

Політикиня розповіла про свій шлях від правих рухів до одного з ключових центрів європейської політики, прокоментувала відносини зі США та відповіла на критику економічного курсу.

«Революція гордості» для Італії

Італія є восьмою економікою світу, проте тривалий час сприймалася як найслабша серед провідних держав. Джорджа Мелоні наголосила на намірі змінити цей статус:

«Мені не подобається ідея покірної Італії, Італії, яка бачить себе меншою за інших. Моя мета — здійснити найбільшу революцію, яка може відбутися в цій нації — революцію гордості».

Вона зазначила, що приєдналася до правих сил у 15-річному віці, коли ті не мали помітних шансів здобути владу:

«Я не люблю, коли інші кажуть мені, якими є мої межі. Слово "ні" — одна з тих речей, які мобілізують мене найбільше. Думаю, сюди мене привела саме сміливість стояти на незручному боці історії. Вирішити йти проти течії».

Напруженість у відносинах із Дональдом Трампом

Мелоні прокоментувала заяви колишнього президента США Дональда Трампа, який у червні на саміті «Групи семи» у Франції заявив, ніби вона «благала» сфотографуватися поруч із ним. Тоді італійська прем'єрка публічно відповіла: «Італія та я ніколи не благаємо».

В інтерв'ю очільниця італійського уряду зазначила, що комунікація виявилася складнішою, ніж очікувалося:

«Очевидно, що з Дональдом Трампом я вважала, що все буде легше, враховуючи нашу схожість у поглядах на імміграцію та woke-культуру. Все склалося інакше».

За словами Мелоні, вони не спілкувалися кілька тижнів. На запитання про можливий діалог після літньої перерви вона відповіла: «Побачимо». Водночас прем'єрка додала:

«Я продовжую вірити, що єдність Заходу — це щось дуже важливе. Я не визначаю італійську стратегію на основі моїх особистих стосунків».

Позиція щодо фемінізму та ідентичності

Джорджа Мелоні використовує в офіційному зверненні до своєї посади форму чоловічого роду «il presidente» замість жіночого. Вона заявила, що вважає боротьбу за гендерні квоти «хибними битвами»:

«Мене цікавить, чи вільна я стати головою Ради міністрів. Це і є рівність, а не те, щоб мене називали "la presidenta"».

Коментуючи своє відоме публічне гасло про захист національної, релігійної та особистої ідентичності, політикиня пояснила його популярність:

«Тому що це зачепило почуття, які відчували мільйони людей. Відчуття загрози для вашої найавтентичнішої, базової ідентичності. Це дало просте гасло для емоційного бунту».

Економічні показники та закиди опозиції

Відповідаючи на критику лівоцентристської опозиції щодо стану справ в економіці, прем'єрка перелічила показники зайнятості, інфляції, зниження кількості прибуття нелегальних мігрантів, фінансування охорони здоров'я та стан ринкових спредів:

«Але ж можливо, що я нічого не робила!» — додала вона із сарказмом.

Водночас лідерка лівоцентристської Демократичної партії Еллі Шлейн вказує на низькі темпи зростання економіки Італії на рівні 0,5%, падіння реальних заробітних плат, високі рахунки за електроенергію та навантаження на державні лікарні, називаючи це «втраченою історичною можливістю». Остаточну оцінку курсу уряду італійські виборці дадуть на виборах наступного року.