Києво-Печерська лавра відзначила 975-річчя: у заповіднику повернули історичне ім'я Іллі Муровцю

15 серпня 2026 року Києво-Печерська лавра відзначила свій 975-річний ювілей від дня заснування преподобним Антонієм у 1051 році. Найдавніший монастирський комплекс України та об’єкт світової спадщини ЮНЕСКО зустрічає пам'ятну дату в статусі українського осередку духовності, долаючи наслідки ворожих обстрілів і судові процеси щодо розірвання договору оренди з УПЦ (МП). Про це у репортажі повідомила журналістка Анастасія Грубрина для видання ТСН.

Повернення історичної правди в печерах

У лаврських підземеллях, де спочивають мощі понад 140 святих, науковці відновлюють історичну справедливість та спростовують радянсько-російські нашарування. Зокрема, у заповіднику змінили маркування біля поховання преподобного воїна: замість спотвореного варіанта «Муромець» повернули автентичне «Муровець».

Завідувач Ближніх і Дальніх печер Олександр Даневич зазначив:

«Ілля Муровець, не Муромець, з міста десь за Уралом, а саме Муров, Муровець з Чернігівщини. Дуже важлива річ для розуміння нашої історії, для розуміння самих себе. Дуже добре, що історія повертається, що ми можемо знати свою історію і розповідати вже своїм діточкам, нащадкам».

Наразі для відвідувачів та паломників уже пів року як відкриті Ближні печери, а з цього місяця повноцінну роботу відновлюють і Дальні.

Судові процеси навколо оренди та спадщини

Паралельно триває судова тяганина щодо колишнього керівництва монастиря: відносно екснамісника розглядається справа за обвинуваченням у виправдуванні російської агресії, тоді як Національний заповідник доводить у суді законність розірвання договору оренди з УПЦ (МП), укладеного три роки тому. Розгляд справи ускладнюється тим, що вже 15 суддів поспіль заявили про самовідвід.

Наслідки атаки РФ та стан святині

15 червня внаслідок влучання російського безпілотника типу «Шахед» в Успенському соборі спалахнула покрівля. Вогонь загасили підрозділи ДСНС, яким також посприяв раптовий дощ. Рятувальники облаштували тимчасовий захисний настил на даху будівлі, наразі тривають розрахунки кошторису консерваційних та реставраційних робіт.

Загалом на території комплексу через російські удари пошкоджено 19 об’єктів культурної спадщини, серед яких найбільших руйнувань зазнали Успенський собор та башта Кущника. За даними Міністерства культури України, фахівці Національного університету «Львівська політехніка» проводять технічне обстеження конструкцій для підготовки дефектного акта.

Попри руйнування, комплекс відновлює прийом відвідувачів: відкрито доступ до церкви Спаса на Берестові, Трапезної церкви, проводяться богослужіння та групові екскурсії.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.