The New York Times: Франція, Німеччина та Британія готують формат участі Європи в майбутніх переговорах щодо України

Франція, Німеччина та Велика Британія працюють над створенням формату, який гарантуватиме Європі повноцінну участь у можливих майбутніх переговорах щодо припинення війни між Росією та Україною, щоб не допустити укладення угод за їхньою спиною з боку адміністрації Дональда Трампа. Про це з посиланням на п'ятьох європейських посадовців повідомила газета The New York Times. Автор публікації — головний дипломатичний кореспондент видання у Європі Стівен Ерлангер.

Ініціатива «трійки» та позиція Києва

Провідну роль у формуванні європейської позиції відіграють Париж і Берлін. Велика Британія, де нещодавно змінився прем'єр-міністр, діє більш стримано, зокрема через небажання загострювати відносини з Дональдом Трампом.

Попри відсутність ознак готовності Володимира Путіна до реального діалогу та посилення ударів балістичними ракетами по цивільній інфраструктурі України, європейські дипломати наголошують: врегулювання конфлікту та відносини з РФ є надто важливими для безпеки континенту, щоб безстроково передавати їх на розсуд Білого дому.

Директор аналітичного інституту Carnegie Russia Александр Габуєв підкреслив, що українська сторона зацікавлена в такій присутності:

«Президент Зеленський хоче бачити Європу за столом перемовин».

7 червня у Лондоні Володимир Зеленський зустрівся з президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцем та прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером для обговорення ролі Європи в переговорному процесі. За чотири дні після цього посли трьох європейських держав провели зустріч у Москві із заступником міністра закордонних справ РФ Михайлом Галузіним, який відповідає за український напрямок.

Вага санкцій і внутрішні дискусії в ЄС

Європейський Союз, який ухвалив 21 пакет санкцій проти Росії та утримує основну частину її заморожених активів, також розраховує на ключову роль у врегулюванні. Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас зазначила, що дипломатичні зусилля трьох держав враховують фундаментальні інтереси європейської безпеки, зокрема питання зняття обмежень і долю російських коштів.

Водночас спроби налагодити прямі контакти з Кремлем викликали розбіжності всередині блоку. Після того як президент Європейської ради Антоніу Кошта доручив своєму керівнику апарату вийти на зв'язок із помічником президента РФ Юрієм Ушаковим, ініціативу підтримали Австрія та Бельгія, тоді як Франція, Німеччина та країни Балтії розкритикували такі дії.

Коментуючи дипломатичну необхідність каналів зв'язку, Антоніу Кошта заявив:

«Ми не можемо залежати лише від інших у тлумаченні російських сигналів і повинні мати можливість передавати власні меседжі безпосередньо Росії».

Президент Франції Емманюель Макрон зі свого боку наголосив на неминучості присутності європейських лідерів:

«Коли розпочнуться переговори, європейці повинні бути за столом. Президент Кошта в межах визначених для нього повноважень також матиме там своє місце».

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц додав, що європейська «трійка» діє за безпосереднім зверненням українського керівництва:

«Це має певну внутрішню логіку, що Велика Британія, Німеччина та Франція тісно співпрацюють у цьому питанні: це великі європейські держави, які роблять значний внесок у військову підтримку України. А щодо того, хто говоритиме від Європейського Союзу, ми вирішимо це, коли розпочнуться перемовини».

Фактор Кремля та стратегічні ризики

Офіційна реакція Москви на контакти залишається стриманою: заступник глави МЗС РФ Михайло Галузін звинуватив європейські держави у підштовхуванні України до продовження бойових дій.

Німецький депутат і експерт із питань безпеки Норберт Рьоттген зазначає, що за відсутності інтересу до переговорів з боку Москви європейські плани можуть виявитися передчасними:

«У певний момент Європа має бути там, оскільки на кону європейська безпека, яка більше не розглядається Вашингтоном як життєво важливий американський інтерес. Але зараз Путін бачить вигоду в тому, щоб розколоти Захід і вирішувати європейські питання через Вашингтон».

Директор Європейської ради з міжнародних відносин Марк Леонард підкреслив, що тривала відсутність прямих контактів Європи з Москвою створює стратегічні ризики. Своєю чергою колишній німецький дипломат Ганс-Дітер Лукас нагадав про необхідність тісної координації зі Сполученими Штатами:

«Ми не можемо відставати від подій, як це сталося у листопаді 2025 року, коли пан Трамп та його спецпосланець представили свій початковий мирний план на 28 пунктів. У європейців є козирі, але нам потрібно розігрувати їх розумно. Нам знадобиться дуже тісна співпраця та координація зі Сполученими Штатами, інакше росіяни вбиватимуть клини між нами».

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.