Три напрямки тиску та загроза нової мобілізації: як Кремль змінює тактику на фронті та в тилу

Останній місяць відзначився найінтенсивнішим обміном ракетними ударами за понад чотири роки війни. Російські війська завдають балістичних ударів по Києву та інших великих містах, тоді як Україна прискорила атаки на нафтопереробні заводи, стратегічні склади та судноплавство в Азовському й Чорному морях. Зокрема, під час кількохгодинної нічної атаки українські дрони уразили промислові об'єкти в Татарстані за 965 кілометрів від кордону, спричинивши пожежу на НПЗ у Нижньокамську, де, за повідомленнями, загинули 13 людей. Про це у своєму аналітичному матеріалі для видання iNews розповів британський військовий оглядач Роберт Фокс.

Кадрові зміни та планування наступів

Володимир Путін оголосив про зміни в командуванні російських збройних сил. Він призначив генералів Андрія Іванаєва та Петра Болгарєва, поставивши їм завдання захопити всю територію Донецької області до кінця року та назвавши цю мету «критично важливою». Одночасно генерал-полковник Денис Лямін очолив нові Сили безпілотних систем РФ.

Окрім цього, видання The Wall Street Journal із посиланням на джерела в розвідці повідомило про попередження Білому дому щодо можливої підготовки РФ до наземного нападу на країни НАТО в період із наступного року до 2030 року. Міністр оборони Литви Робертас Каунас також заявив про ймовірність проведення Росією провокації під чужим прапором у Балтійському регіоні з використанням переобладнаних захоплених українських безпілотників із території Білорусі, хоча остаточне рішення Кремлем ще не ухвалене.

Три напрямки тиску та ситуація в морях

За оцінкою оглядача, російські війська використовують три основні лінії тиску:

• удари по зерновій інфраструктурі від портового комплексу Одеси до верфей Миколаєва, а також по суднах під нейтральними та іноземними прапорами;

• посилення сухопутного наступу в Донецькій області, зокрема в районах Добропілля та Володимирівки, із застосуванням танків, оснащених комплексами активного захисту «Арена-М», і роїв безпілотників;

• систематичні удари по цивільній та енергетичній інфраструктурі міст для позбавлення населення тепла, світла та постачання перед настанням холодів.

У відповідь Україна атакує судноплавство в Азовському морі, потопивши або пошкодивши близько 250 вантажних суден і танкерів за останні шість тижнів. Через взаємні удари торговельне судноплавство в регіоні майже припинилося. В окупованому Криму зафіксовано дефіцит пального, продовольства та води, а минулого тижня на пляжі від падіння уламків збитого російською ППО безпілотника загинули семеро відпочивальників.

Втрати, мобілізація та дефіцит засобів ППО

За даними української сторони, лише протягом липня втрати російської армії вбитими та важкопораненими становили 42 800 осіб. Після проведення вересневих парламентських виборів у РФ Кремль планує нову хвилю мобілізації для залучення ще 600 000 осіб.

Україна відчуває гострий дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, оскільки більша частина запасів вичерпана. Додаткові поставки від союзників ускладнені загальною нестачею цих боєприпасів у світі, зокрема через використання США понад 1 700 високоточних ракет під час військових дій проти Ірану.

У ніч на вівторок російські війська завдали удару по Запоріжжю північнокорейськими балістичними ракетами та керованими авіабомбами. Унаслідок атаки загинули шестеро людей, 19 отримали поранення. Президент України Володимир Зеленський зазначив:

«Це був підлий удар, розрахований на завдання максимальної шкоди саме цивільній інфраструктурі».

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.