Америка на шляху до інтелектуального глухого кута? Жорсткий погляд The Washington Times

В американському суспільстві тривають гострі дискусії про майбутнє країни, стан освіти, роль ЗМІ та здатність громадян критично сприймати інформацію. Оглядач The Washington Times Дон Федер у своїй статті «Чи є в Америці розумні люди? Невже ми деградуємо?» аналізує зміни, які, на його думку, впливають на суспільну свідомість США. Автор наводить дані опитувань, приклади з політичного та соціального життя, а також розмірковує про вплив цифрових технологій та ідеологічних суперечностей.

Фраза з фільму «Форрест Гамп» — «Хто дурень, той сам знає» — могла б стати девізом покоління Z.

Журналіст Генрі Луїс Менкен сформулював це інакше: «Демократія — це теорія, згідно з якою прості люди знають, чого хочуть, і мають отримати це без жодних поблажок».

Будучи мізантропом від природи, Менкен із чималим задоволенням спостерігав би за станом нашого національного несвідомого.

Згідно з нещодавнім опитуванням Gallup, американці більше симпатизують палестинцям, ніж ізраїльтянам: 41% проти 36%. Серед опитаних віком від 18 до 34 років розрив ще помітніший — 53% проти 24%.

11 вересня палестинці танцювали на вулицях Рамалли та роздавали дітям солодощі, святкуючи загибель 3000 американців. Ізраїльтяни, навпаки, сумували разом із нами.

У липневому опитуванні CNBC 40% виборців заявили, що певна форма соціалізму пішла б країні на користь. Що саме мають на увазі прихильники черг за хлібом? Кубинський соціалізм, де народ голодує, британський — зі зруйнованою економікою чи канадський — де можна померти в очікуванні рятівної операції?

Згідно з нещодавнім опитуванням NPR/PBS Marist, 65% американців вважають, що Служба імміграційного та митного контролю США зайшла надто далеко. В опитуванні Economist/YouGov 50% висловилися за її ліквідацію.

Блискуча ідея! Передамо імміграційний контроль дівчатам-скаутам. Вони запропонують коробку печива кожному нелегалу, який добровільно погодиться залишити країну.

За даними опитування Rasmussen, 54% респондентів вважають, що війна з Іраном була помилкою. Якби ми не бомбили аятолл, у нас залишався б дешевий бензин, а в них була б ядерна зброя.

Крім того, за даними Gallup, 44% американців вважають, що чоловік може стати жінкою.

Зростання популярності «Демократичних соціалістів Америки» — чергова віха на шляху до антиутопії.

ЗМІ та освіта

Як же так сталося, що пересічний американець настільки відірвався від реальності? Винні, на думку автора, ЗМІ та система державної освіти.

Перші не просто повідомляють новини, а розчленовують їх, підганяючи під власний порядок денний. Згідно з нещодавнім опитуванням, лише 3,4% журналістів вважають себе республіканцями, а 36% — демократами. Пропрацювавши майже 20 років у редакції, можу з упевненістю сказати, що реальна картина набагато гірша, особливо серед медійної еліти, яка визначає характер висвітлення подій.

У липні сталося три аварії, в яких нелегальні іммігранти за кермом вантажівок убили американських громадян. CBS, NBC та ABC не висвітлили жодного з цих інцидентів. ЗМІ ігнорують проблеми нелегальної імміграції та злочинності. Інакше їм довелося б відволікатися від демонізації митної служби та відкриття кордонів.

Те, що з певною часткою іронії називають державною освітою, також несе разом із ЗМІ відповідальність за необізнаність громадськості. Ренді Вайнгартен, голова Американської федерації вчителів, яка налічує 1,88 мільйона членів, протягом 23 років входила до Демократичного національного комітету.

У 2025 році вона опублікувала статтю під назвою «Чому фашисти бояться вчителів». «Фашистами» у заголовку названо консерваторів, спортсменок і батьків, які виступають проти ідеологічної обробки дітей.

Освіта, історія та самостійне мислення

Типовий шкільний курс суспільствознавства навіює, що Америку заснували расисти, женоненависники та ксенофоби, зовнішні війни продиктовані імперіалізмом, кордони мають расистську природу, нерівність доходів є доказом несправедливості системи, а президент Трамп — князь темряви.

Кілька поколінь американців відучували мислити самостійно. Вони беззастережно вбирають дезінформацію з інтернету та віддають перевагу емоційним реакціям перед раціональним аналізом.

Бачачи сцени руйнувань у секторі Гази, вони роблять висновок, що Ізраїль — агресор. Добре оплачуваних посад для фахівців із гендерних досліджень недостатньо — отже, порятунок у соціалізмі, вважають вони.

Вуличні інтерв’ю здатні довести до сліз.

— З ким воює Україна?
— З Польщею.

— Де розташований Близький Схід?
— Десь біля Китаю.

— Проти кого ми воювали у Другій світовій війні?
— Проти Росії.

Через надмірне використання цифрових пристроїв тривалість концентрації уваги невпинно скорочується. Згідно з дослідженням корпорації Microsoft, пересічна людина сьогодні здатна концентрувати увагу протягом меншого часу, ніж золота рибка: 8,25 секунди проти 9.

За даними Pew Research Center, через мобільні телефони 31% підлітків не можуть зосередитися на уроках.

Усе це було б до сліз смішно, якби не той факт, що ці «безтями», як висловився б Багз Банні, мають право голосу. Демократична партія робить на них ставку, щоб перетворити Америку на зоряно-смугастий ГУЛАГ.

Частина «без жодних поблажок» настане пізніше.

А поки зомбі голодують: знайти в сучасній Америці мізки майже нереально.

The Washington Times