Telegram поза законом? Чому країни одна за одною обмежують платформу

Telegram, один із найпопулярніших месенджерів у світі, давно відомий своєю орієнтацією на захист приватності користувачів і стійкістю до державного контролю. Платформу активно використовують опозиційні рухи, журналісти та громадські організації в країнах з обмеженою свободою слова.

Водночас Telegram неодноразово ставав об’єктом критики. Влада різних країн звинувачувала платформу в недостатньому контролі за поширенням екстремістських матеріалів, злочинною діяльністю та дезінформацією.

Уряди низки держав намагалися обмежити роботу месенджера за допомогою блокувань, заборон і розслідувань. Серед найбільш помітних випадків — Росія, Індія, Україна, Франція та Бразилія. Про це пише The New York Times.

Росія: конфлікт через шифрування

У 2018 році російський суд дозволив заблокувати Telegram після того, як компанія відмовилася надати спецслужбам доступ до зашифрованих повідомлень користувачів. Засновник Telegram Павло Дуров заявив, що архітектура шифрування платформи не дає змоги виконати такі вимоги.

Блокування зіткнулося з технічними проблемами та викликало неоднозначну реакцію, оскільки Telegram широко використовували не лише громадяни, а й російські державні структури. У 2020 році влада Росії скасувала заборону, заявивши, що компанія погодилася посилити боротьбу з екстремістським контентом.

Пізніше російська влада знову почала обмежувати роботу Telegram у межах ширшого контролю над інтернетом після початку війни проти України. Дуров стверджував, що обмеження спрямовані на те, щоб змусити користувачів перейти на державні цифрові платформи.

Попри обмеження, Telegram продовжує широко використовуватися в Росії, зокрема через VPN-сервіси.

Індія: боротьба з шахрайством

Індія, яка є одним із найбільших ринків Telegram — із понад 150 мільйонами користувачів, — тимчасово обмежила роботу застосунку після масштабного скандалу навколо вступного іспиту до медичних коледжів.

Індійська влада заявила, що через Telegram поширювалися пропозиції щодо продажу нібито викрадених екзаменаційних завдань. Пізніше з’ясувалося, що значна частина таких матеріалів була підробленою. Результати іспиту скасували, а для студентів призначили повторне тестування.

Це рішення викликало протести серед молоді, яка звинуватила владу в неналежній організації системи проведення іспитів.

Павло Дуров розкритикував заборону, заявивши, що вона зачіпає звичайних користувачів, а не шахраїв. За його словами, Telegram видалив сотні каналів, пов’язаних із поширенням нелегальних екзаменаційних матеріалів.

Україна: питання національної безпеки

Після початку повномасштабної війни Росії проти України Telegram став одним із головних джерел інформації для мільйонів українців. Через платформу поширювалися повідомлення про повітряні атаки, гуманітарну допомогу та ситуацію в регіонах.

Водночас українська влада висловлювала занепокоєння, що Telegram може використовуватися для російської пропаганди, дезінформації та розвідувальної діяльності.

У 2024 році українським військовим, державним службовцям і працівникам об’єктів критичної інфраструктури заборонили використовувати Telegram на робочих пристроях через ризики для безпеки. Також обговорювалися можливі вимоги щодо розкриття власників великих анонімних каналів.

Європа: кримінальні справи та обмеження

У деяких європейських країнах Telegram також зіткнувся з обмеженнями. У Норвегії державним службовцям рекомендували не використовувати Telegram і TikTok на робочих пристроях через побоювання, пов’язані з національною безпекою.

У Франції ситуація набула найбільшого розголосу. У 2024 році Павло Дуров був затриманий після прибуття до країни. Французька влада висунула йому звинувачення, пов’язані з імовірною нездатністю Telegram запобігти використанню платформи для незаконної діяльності.

Французькі правоохоронці пов’язували Telegram із розслідуваннями, що стосувалися поширення матеріалів про сексуальне насильство над дітьми, торгівлі наркотиками та злочинів на ґрунті ненависті в інтернеті.

Telegram відкинув звинувачення, заявивши, що дотримується законодавства Європейського Союзу, а відповідальність за дії окремих користувачів не повинна покладатися на саму платформу чи її власника.

Бразилія: боротьба з дезінформацією

У 2022 році Верховний суд Бразилії тимчасово заборонив роботу Telegram по всій країні після того, як компанія не виконала вимоги видалити акаунти, пов’язані з прихильником колишнього президента Жаїра Болсонару, якого звинувачували в поширенні дезінформації та погрозах суддям.

Павло Дуров заявив, що затримка з відповіддю сталася через те, що компанія не отримала повідомлення суду.

Після виконання вимог блокування було скасовано. Однак у 2023 році бразильський суд знову розпорядився обмежити роботу Telegram після того, як компанія не надала дані користувачів із чатів, пов’язаних із неонацистськими групами. Telegram повідомив, що ці спільноти були видалені, а відновити дані неможливо.

Глобальна суперечка навколо Telegram

Історія Telegram відображає ширший конфлікт між захистом цифрової свободи та вимогами держав посилити контроль над інтернет-платформами.

Для одних користувачів месенджер залишається інструментом вільного обміну інформацією та захисту приватності. Для влади багатьох країн він став проблемною платформою, де, на їхню думку, недостатньо ефективно контролюється незаконний контент.

Подальша доля Telegram залежатиме від того, чи зможе компанія зберегти баланс між принципами конфіденційності та вимогами держав щодо забезпечення безпеки.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda — Telegram-канал;

https://www.facebook.com/upravda — Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ — Instagram.