Біла чи цільнозернова: дієтологи пояснили відмінності у калорійності та користі різних видів пасти

Макаронні вироби залишаються базовим продуктом у раціоні мільйонів родин, однак не всі їхні види однаково корисні для організму. 7 липня 2026 року в публікації видання Daily Mirror журналістка Шанія Кінг-Сойза разом із профільними експертами розібрала ключові відмінності між білою та коричневою (цільнозерновою) пастою, а також особливості її приготування та поєднання із соусами.

Головна відмінність між видами полягає у сировині: коричневу пасту виготовляють із цільного пшеничного зерна, що містить висівки, зародок та ендосперм. Для виробництва білої пасти використовують рафіноване пшеничне борошно, яке складається виключно з ендосперму.

Харчова цінність, калорії та вплив на організм

Порція приготовленого білого спагеті вагою 140 грамів містить орієнтовно 220 калорій, тоді як аналогічна порція цільнозернового спагеті — 174 калорії. Цільнозернова паста містить майже на 50% більше клітковини, ніж біла. Одна її порція забезпечує приблизно третину добової потреби дорослої людини в клітковині.

За даними медичного ресурсу Healthline, цільнозернові макаронні вироби також збагачені марганцем, селеном, міддю, залізом та вітамінами групи B. Вони сприяють травленню та забезпечують тривале відчуття ситості.

Експерт ресурсу Good Food пояснив: «Калорії в пасті надходять здебільшого у формі вуглеводів, які швидко розщеплюються організмом, що призводить до підвищення рівня глюкози в крові (глікемічного ефекту). Рафінована паста (біла версія) багатша на вуглеводи й бідніша на клітковину, тому зазвичай має вищий глікемічний ефект». Експерт рекомендує дотримуватися порції в 75 грамів у сухому вигляді.

Надмірне споживання рафінованих вуглеводів пов'язане із підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань, інсульту та діабету 2 типу.

Різниця між свіжою та сухою пастою

За інформацією Good Food, свіжу пасту виготовляють зі звичайного борошна або борошна тонкого помолу типу «00», води та яєць. Маркування «00» позначає дрібний помол борошна. Такий продукт зберігається один-два дні у холодильних відділеннях супермаркетів.

Суху пасту виготовляють із семоліни — крупчатки, отриманої в результаті помолу твердих сортів пшениці, та води. Тісто формують і висушують до повного випаровування вологи, що суттєво подовжує термін придатності. Додавання овочевих порошків (томатного, шпинатного чи бурякового) надає пасті кольору, але не додає харчової цінності.

Форма пасти та її кулінарне призначення

Форма макаронних виробів історично пов'язана з регіонами Італії та визначає сумісність із соусами:

• довгі та тонкі види (спагеті, лінгвіне, фузілі лунгі, вермішель) найкраще поєднуються із соусами з морепродуктів, а також із вершковими чи олійними заправками;

• широкі стрічкові види (тальятеле, паппарделле, феттуччіне, мафальдіне) підходять для ситних м'ясних страв, зокрема болоньєзе;

• вироби у формі мушель (конкільє, лумаке) утримують насичені вершкові або м'ясні соуси всередині;

• спіралеподібні форми (фузілі, троф'є, строццапреті, казаречче, джемеллі) ідеально підходять для однорідних соусів на кшталт песто;

• трубчасті види (пенне, рігатоні, макарони, паккері) підходять для томатних, овочевих чи м'ясних соусів і запікання;

• дрібні форми (орзо, фрегола, канестріні, стелліне) використовують у супах, рагу та салатах.