Ознаки роздратування у Вашингтоні: історик холодної війни пояснив, чому Дональд Трамп не зацікавлений в угодах із Путіним

У Дональда Трампа посилилася неприязнь до Володимира Путіна через те, що російський лідер не сприймає його всерйоз. Про це в інтерв'ю для подкасту «Геофактор» видання DW розповів норвезький історик, професор Єльського університету та спеціаліст з історії холодної війни Одд Арне Вестад. Навесні 2026 року вийшла його нова книга «Грядуща буря. Власть, conflicts і попередження історії».

Чому затягнувся конфлікт

Одд Арне Вестад зазначає, що російська агресія проти України схожа на події 1914 року, оскільки вона починалася з передумови, що це буде швидка війна. Проте Росія ув’язла в діях не лише через героїзм українського народу, а й завдяки здатності України створити мережу союзів, які дозволили відтіснити РФ.

На думку професора, теперішня патова ситуація на полі бою може тривати роками. У Росії мало шансів на прорив, а можливості України залежать від того, наскільки РФ вичерпає свої ресурси, кидаючи людей і техніку у «м'ясорубку» на сході. Історик погоджується з президентом Володимиром Зеленським щодо необхідності досягнення припинення вогню, яке з часом дозволить створити стабільнішу ситуацію для відновлення української держави.

Джерела науковця всередині Росії вказують на те, що Путін спробує одночасно задіяти людські та матеріальні ресурси для прориву, а коли стане зрозуміло, що це не вдається, задіє мобілізацію та зробить вигляд, що готовий вести переговори. Проте до реального припинення вогню миколаївцям та решті світу доведеться чекати певний час. Вестад вважає доцільними прямі переговори лідерів Європи з Путіним, щоб донести до нього рішучість ЄС підтримувати Україну й після підписання перемир'я.

Розрахунки Кремля та позиція Вашингтона

Російські сподівання на те, що зміна політичного курсу чи прихід до влади ультраправих партій в Європі допоможе РФ, професор називає «нездійсненною мрією». Путін дедалі частіше ставить долю своєї країни в залежність від зовнішніх чинників: від підтримки Китаю до обрання Дональда Трампа.

Щодо позиції Вашингтона, то Одд Арне Вестад фіксує суттєві зміни:

«Трамп набагато менше зацікавлений у тому, щоб приділяти особливу увагу укладенню будь-якої угоди з Путіним. Трамп роздратований Путіним. Він розраховував, що, повернувшись на посаду президента, зможе виробити певну домовленість, у межах якої Путін приєднається до нього у прагненні дуже швидко покласти край цій війні. Але цього не сталося. І той стиль висловлювань, ті формулювання, які використовує Путін... створюють у Трампа і у деяких людей, які тісно працюють з президентом, враження, що Путін не сприймає Трампа і США всерйоз, що з ними просто грають».

За словами Вестада, у Вашингтоні посилилася саме неприязнь до Путіна та того, що уособлює Росія, хоча це й не пов'язано з тим, що американці почали гостріше усвідомлювати важливість війни.

Загроза для майбутнього російської держави

Якщо Росія втягнеться у ще більші за масштабами конфлікти, це може означати кінець російської держави у її нинішньому вигляді, подібно до сценаріїв з Австро-Угорщиною чи Російською імперією під час Першої світової війни. Затяжна війна в Україні вже веде Росію до невигідного становища стосовно всього світу.

На думку професора, сама по собі війна в Україні не несе зародків нової війни між великими державами. Проте якщо станеться глобальна криза безпеки, так званий «чорний лебідь» у вигляді теракту чи зіткнення в іншій частині світу, то події в Україні, разом із війною США проти Ірану та напруженістю на Близькому Сході і у Східній Азії, можуть спровокувати масштабне протистояння за аналогією з літом 1914 року.