WSJ: криза в Криму посилює політичну напругу в Росії напередодні парламентських виборів

Масштабна кампанія ударів безпілотних літальних апаратів спровокувала гостру паливну та енергетичну кризу на території окупованого Кримського півострова. Через дефіцит енергоресурсів та порушення логістики підконтрольна Кремлю місцева влада була змушена оголосити режим надзвичайного стану. Про це у розлогому аналітичному матеріалі від 26 червня 2026 року повідомило американське видання The Wall Street Journal.

За оцінками військових експертів, операція з використання понад 100 дронів щодня заблокувала ключові транспортні артерії саме на початку туристичного сезону, який є основою економіки півострова. Наразі повністю зупинено цивільний продаж пального на автозаправних станціях, а місцеві жителі повідомляють про появу чорного ринку та критичні перебої з електропостачанням і мобільним зв'язком.

Від військового активу до вразливої зони

У 2014 році анексія Криму подавалася російською владою як історичне досягнення, після чого туди переїхали сотні тисяч російських переселенців. У 2022 році півострів став плацдармом для наступу на південь України. Проте розвиток українських технологій далекобійних дронів, а також крилатих і балістичних ракет змінив ситуацію.

«Для Путіна Крим перетворюється з активу на тягар. Це було його фірмове надбання, і він не здатний здійснювати контроль. Росіяни перетворили Крим на мегавійськовий об'єкт із 2014 року. Але якщо військовий об'єкт стає ізольованим, він перетворюється на проблему», — зазначив колишній міністр оборони України Андрій Загороднюк.

Експерти зауважують, що ізоляція півострова стала стратегічною несподіванкою для генералітету РФ, який надавав керівництву Кремля оптимістичні прогнози щодо фокусування бойових дій на Донбасі. Директор литовського Центру геополітики та досліджень безпеки Лінас Коялас наголосив, що Росія не очікувала вразливості своєї головної «перлини» на п'ятий рік повномасштабного вторгнення. Своєю чергою, професор Чиказького університету Костянтин Сонін вважає, що російська влада виявилася непідготовленою до такого розвитку подій і наразі намагається знайти рішення у відповідь.

Механіка повної ізоляції

Протягом останніх тижнів удари були спрямовані на мости, залізничні колії, нафтобази, поромні переправи, енергетичні об'єкти та портову інфраструктуру по всьому Криму. Окремою ціллю стали бензовози, які намагалися доставляти пальне з материкової частини Росії через окуповані території півдня України новою автомагістраллю «Новоросія».

За словами заступниці голови київського Центру оборонних стратегій Аліни Фролової, це класична операція з повної ізоляції, яка зазвичай передує наступальним діям. Вона додала, що з огляду на виснаження кримської системи ППО та фактичну ліквідацію військово-морських спроможностей Чорноморського флоту в Севастополі, процес дестабілізації просувається швидко.

Військові аналітики в РФ також визнають складнощі з утриманням півострова, який має лише кілька сухопутних точок доступу. Директор московського Центру аналізу стратегій і технологій Руслан Пухов підтвердив: зі зростанням українських можливостей виникнення серйозних проблем було лише питанням часу, і цей момент настав, попри сподівання Москви на зміну зовнішньополітичної кон'юнктури в США.

Російське керівництво не прокоментувало запровадження надзвичайного стану регіональними керівниками в Криму та Севастополі. Володимир Путін заявив, що військові удари є знаком розпачу з боку Києва, і наказав уряду «нівелювати» їхні наслідки.

Криза на місцях та черги на Керченському мосту

Енергетичний колапс безпосередньо вплинув на повсякденне життя населення:

Заборона пального: після спроб запровадити ліміти, продаж бензину цивільним особам на АЗС повністю заборонили. Єдиний спосіб заправити авто — купівля пального на чорному ринку у військових за кількаразово завищеними цінами.

Обмеження руху: закрита частина торгових центрів, у Севастополі запроваджено фактичну комендантську годину для ресторанів і магазинів (до 20:00). В інших районах зафіксовано дефіцит хліба та цукру, у банкоматах бракує готівки.

Транспортний колапс: влада обмежила рух потягів до Росії до семи рейсів на день, причому курсують вони лише до Керчі. Організовані поїздки груп дітей повністю заборонено.

Через поширення паніки 26 червня на Керченському мосту утворилася черга з 2500 автомобілів, які намагалися виїхати в бік Росії. Час очікування на переправу на схід становив близько п'яти годин. Наразі міст працює під суворим контролем безпеки, а рух важких вантажівок із пальним через нього обмежено.

Постійна представниця Президента України в Криму Таміла Ташева зазначила, що цивільне населення заздалегідь попереджають про небезпеку перебування поруч із військовими об'єктами окупаційних військ:

«Зараз триває військова операція… Ми говоримо людям, що якщо вони живуть поруч із військовими об'єктами, вони можуть постраждати, тому для них найкраще відійти подалі або на деякий час взагалі залишити півострів. Вони є незаконними колонізаторами, і чим більше їх покине півострів, тим краще».

Політичної ваги ситуації додає те, що криза розгортається за кілька місяців до парламентських виборів у Росії. Хоча голосування залишається формальністю для затвердження влади правлячої партії, загальне невдоволення відсутністю перемог у війні та дефіцитом пального через удари по російських НПЗ посилює внутрішню напругу в країні.