еред самітом НАТО в Анкарі турецька влада провела масові арешти та обмежила акредитацію незалежних журналістів

Напередодні липневого саміту НАТО в Анкарі турецька влада провела сотні арештів, заборонила проведення протестів та обмежила свободу засобів масової інформації. Активісти звинувачують уряд у використанні міжнародної зустрічі як приводу для тиску на громадянське суспільство. Про це у матеріалі від 26 червня 2026 року повідомило європейське бюро видання POLITICO.

За наявною інформацією, турецька поліція затримала 225 осіб, серед яких є викладачі, науковці та активісти. Усіх їх підозрюють у зв'язках із воєнізованими угрупованнями, зокрема з «Ісламською державою». Серед затриманих опинився і 79-річний учасник екологічного руху. Крім того, міська влада Анкари запровадила заборону на проведення публічних зборів, пресконференцій, іспитів та розклеювання плакатів. Для забезпечення порядку в столиці залучили 40 000 поліцейських.

Обмеження для медіа та реакція НАТО

Паралельно з арештами десятки незалежних турецьких журналістів отримали відмови в акредитації на саміт лідерів, який запланований на 7–8 липня. Жодних офіційних пояснень медіаникам не надали. Член національного комітету Міжнародного інституту преси (IPI) Ураз Каспар підтвердив, що відмови стосуються переважно представників тих видань, які відкрито критикують політику президента Реджепа Таїпа Ердогана.

Речниця НАТО Еллісон Харт у коментарі зазначила, що Альянс у питаннях верифікації журналістів зазвичай покладається на оцінки приймаючої сторони:

«Для НАТО дуже важливо, щоб представники медіа могли особисто відвідувати такі масштабні події. Наразі ми перебуваємо в контакті з турецькою владою щодо ситуації з акредитацією».

Проте правозахисники вважають, що Альянс намагається зняти з себе відповідальність. У зв'язку з цим IPI спільно з 14 організаціями свободи преси надіслали офіційного листа новому керівнику НАТО Марку Рютте із закликом переглянути списки медіа. Журналістка незалежного каналу Halk TV Ишин Елічін, якій також відмовили в доступі, наголосила, що подібне неаргументоване відсіювання обмежує свободу преси та заважає суспільству отримувати незалежну інформацію про роботу НАТО. Заступник директора європейського дивізіону Human Rights Watch Бен Ворд закликав посадовців Альянсу чітко заявити, що організація, яка декларує спільні цінності демократії та верховенства права, не може толерувати такі репресивні підходи.

Внутрішні дискусії в Альянсі

Дії Туреччини викликали занепокоєння і серед дипломатичного корпусу. На умовах анонімності один із дипломатів НАТО підкреслив, що саміт не повинен ставати виправданням для внутрішніх зачисток. Інший високопоставлений дипломатичний представник додав, що союзники уважно стежать за розвитком подій і регулярно порушують ці питання під час двосторонніх зустрічей. Джерело, ознайомлене із ситуацією, підтвердило, що Альянс наразі веде переговори з турецькими чиновниками для перевірки списків відхилених заявок.

Гостро на ситуацію відреагував провідний депутат Європейського парламенту з питань Туреччини Начо Санчес Амор:

«Коли авторитарний уряд приймає саміт, ви отримуєте свавільну акредитацію ЗМІ та понад 200 затриманих людей у межах певної "профілактичної" операції. На жаль, схоже, ніщо з цього не заважає Рютте спокійно спати».

Турецький уряд на запит журналістів про коментар не відповів. Наразі країна посідає 163 місце із 180 у світовому індексі свободи преси від «Репортерів без кордонів», що є найнижчим показником серед усіх 32 держав-членів НАТО. Також Туреччина посідає третє місце в Європі за кількістю ув'язнених журналістів, поступаючись лише Азербайджану та Росії.