Американські аналітики заявили про послаблення позицій Путіна на тлі успішних ударів українських БпЛА

У матеріалі американського видання The Hill від 18 червня 2026 року військові аналітики Джонатан Світ та Марк Тот зазначили: Російська Федерація втрачає стабільність через тривалу війну проти України. Автори порівнюють поточний стан Росії із затопленням «Титаніка», що зіткнувся з непорушним об'єктом. За їхніми словами, останні тижні виявилися важкими для російського керівництва, генералітету та солдатів на полі бою через постійні нальоти українських безпілотників.

Оцінка втрат та ізоляція Криму

За оцінками авторів публікації, за поточної динаміки добових втрат Росія менш ніж за два тижні перетне позначку у 1,4 мільйона осіб пораненими та загиблими. Одночасно з цим сили оборони України майже повністю ізолювали Кримський півострів, застосовуючи сучасну версію облоги, яка нагадує перемогу Джорджа Вашингтона під Йорктауном у 1781 році. Ексгенерал армії США Девід Петреус у соціальних мережах підтвердив високу ефективність цих дій, зазначивши: «Україна справді може виявитися здатною ізолювати лінію фронту, а також Крим».

Удари по російських мегаполісах

Особливого резонансу набули успішні атаки українських безпілотників по об'єктах у Санкт-Петербурзі та Москві. Дрони уразили нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі та військово-морську базу в Кронштадті безпосередньо під час проведення Санкт-Петербурзького міжнародного економічного форуму 2026 року. Після цих ударів, 4 червня, президент України Володимир Зеленський надіслав Володимиру Путіну відкритий лист із пропозицією негайного припинення вогню вздовж поточної лінії фронту та проведення двосторонньої зустрічі в третій країні, яку російська сторона відхилила. Лист містив прямий аналіз прорахунків Кремля та завершувався попередженням: «Коли Росія втомлюється, приходять зміни».

Згодом українські безпілотники пробили повітряний простір і вразили ціль у Москві — нафтопереробний завод компанії «Газпром нафта». Володимир Зеленський назвав атаку відповіддю на російські удари по Києву, де постраждали культурні об'єкти, зокрема Києво-Печерська лавра, та зазначив у соцмережі X: «Московська область відчула досяжність далекобійних спроможностей України». Мешканці Санкт-Петербурга та Москви стають свідками наслідків війни особисто.

Зміна риторики у Білорусі

Успіхи українських далекобійних ударів вплинули і на позицію Олександра Лукашенка, який залежить від підтримки Кремля. Попри заяви про збереження військової співпраці з РФ та готовність захищати Москву поза межами України чи протистояння з НАТО, Лукашенко почав змінювати риторику. Коментуючи ситуацію, він зазначив: «Вони б'ють по об'єктах. Не б'ють по фронту. Українці б'ють по цивільних, історичних і культурних пам'ятках, нафтопереробних заводах і фабриках. Б'ють по всій Росії, аж до Уралу, безпілотниками. Ось така у нас зараз війна».

Два тижні тому Лукашенко виключив можливість відправки військ для участі в бойових діях в Україні, заявивши, що його солдати не стануть гарматним м'ясом для чужої війни, і що він не хоче воювати проти Польщі, Литви чи України. Пізніше він визнав високу вразливість республіки: «Білорусь дуже вразлива у військовому плані, тому що Білорусь відкрита перед українськими військовими як на долоні. Ми чітко розуміємо, що наші ключові об'єкти життєзабезпечення — промислові та логістичні — опиняться под ударом». Білоруський політик також публічно перепросив за свої минулі образливі висловлювання на адресу президента України.

Аналітики резюмують, що єдиною відповіддю Кремля на неефективність на полі бою та невдачі спецслужб у сфері втручання у вибори залишається ядерне шантажування та використання балістичних ракет, керованих авіабомб і дронів проти цивільних об'єктів в Україні.