Миколаїв у списку обережних: соціологія показала криптостатки місцевих службовців

Українські державні службовці, судді та правоохоронці дедалі активніше переводять свої заощадження у цифрові активи. У свіжому аналітичному огляді платформи Опендатабот від 17 червня 2026 року зазначається: торік українські посадовці подали 2 861 декларацію з криптовалютою.

Якщо порівнювати з 2024 роком, коли було зафіксовано 2 468 таких документів, інтерес до віртуальних монет зріс на 16%. Загалом за минулий рік декларанти подали 654 159 звітів, тобто криптовласником є приблизно кожен двісті тридцятий чиновник країни. Згідно з офіційною статистикою, кількість таких звітів невпинно збільшується ще з 2021 року, коли було зафіксовано лише 961 криптодекларацію.

Динаміка та лідери серед відомств

Аналіз даних демонструє чітку тенденцію: найактивніше віртуальні заощадження показують працівники Національної поліції — на них припадає 548 декларацій, що становить 19,2% від усіх випадків. Наступними у списку йдуть співробітники прокуратури з показником у 358 декларацій (12,5%) та військовослужбовці Збройних сил України — вони подали 240 декларацій (8,4%). Також криптовалюту часто вказують представники судової системи (223 звіти) та працівники міських рад (198).

Своєрідну активність виявляють і в інших структурах: по 107 декларацій подали працівники ДСНС, а також спільно Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державне бюро розслідувань (ДБР). В обласних радах нарахували 94 криптодекларації, а в Державній податковій службі — 92. Водночас серед народних депутатів Верховної Ради інтерес до цифрових активів значно скромніший: криптовалюту задекларували лише 16 осіб із 391, тобто близько 4% від загального складу парламенту.

Географія віртуальних статків: де у списку Миколаїв?

Регіональний розподіл показує: понад чверть усіх звітів із криптою припадає на Київ — 820 декларацій. Слідом ідуть Київська область (277), Дніпропетровщина (215), Харківщина (200) та Львівщина (174). На цьому тлі окремо виділяється Миколаїв: у нашому місті зафіксовано 51 декларацію з криптовалютою, що свідчить про обережний, але стабільний інтерес місцевих посадовців до новітніх фінансових інструментів. Для порівняння: у сусідньому Херсоні подали лише 14 таких звітів, а в Одесі — 154.

Варто додати, що 265 декларацій із криптовалютою по всій країні були подані невчасно: після 1 квітня 2026 року. Крім того, 6 звітів за 2025 рік, які містили дані про цифрові активи, наразі закрили з публічного доступу.

Рейтинг найбільших криптопортфелів чиновництва

Серед українських посадовців є власники величезних віртуальних статків, які оцінюються у десятки та сотні мільйонів гривень. Рейтинг топдекларантів за видами монет виглядає так:

Найбільші біткоїн-портфелі:

1. Олександр Кізляр (депутат Хмельницької районної ради) — 100 BTC, що станом на 10 червня 2026 року оцінюється у 278,8 млн грн.

2. Олег Бондаренко (народний депутат України, голова Комітету ВР з питань екологічної політики та природокористування) — 80 BTC вартістю 223 млн грн.

3. Крістіна Павлова (представниця департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради) — 20 BTC на суму понад 55,7 млн грн.

Найбільші власники ефіріуму (ETH):

1. Олександр Кізляр (депутат Хмельницької районної ради) — 1 000 ETH на суму майже 74 млн грн.

2. Крістіна Павлова (представниця Дніпровської міської ради) — 130 ETH вартістю 9,6 млн грн.

3. Ірина Суховетрук (представниця Київської міської прокуратури) — 100 ETH вартістю близько 7,4 млн грн.

Найбільші обсяги криптодоларів (USDT):

1. Ганна Фазикош (голова Закарпатського апеляційного суду) — понад 1,019 млн USDT, що еквівалентно майже 46 млн грн.

2. Павло Шандра (депутат Одеської районної ради) — 719 тис. USDT на суму понад 32,4 млн грн.

3. Максим Кисельов (директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз) — 647 тис. USDT вартістю понад 29,1 млн грн.