Поєднання пробіотиків з антибіотиками майже не дає позитивного лікувального ефекту: як зберегти мікробіом без зайвих витрат

Багато людей під час прийому антибіотиків відчувають проблеми зі шлунково-кишковим трактом: нудоту, спазми або діарею. Традиційна дружня порада у таких випадках — придбати в аптеці пробіотики для «захисту шлунка». Проте переконливих наукових даних про те, що пробіотичні добавки допомагають мікробіому під час антибактеріальної терапії, немає. Більше того, існують серйозні докази того, що вони можуть суттєво уповільнити відновлення організму.

Про це у своїй авторській колонці для видання The Washington Post розповідає доктор медицини, лікарка-гастроентеролог Тріша Пасріча (Trisha Pasricha).

За словами фахівчині, антибіотики відмінно знищують патогенні бактерії, але попутно вбивають і корисні мікроорганізми, які допомагають ферментувати клітковину та підтримують нашу імунну систему. Крім того, деякі поширені препарати (наприклад, азитроміцин) безпосередньо зв'язуються з мотиліновими рецепторами в кишківнику, викликаючи його скорочення та дискомфортні спазми. Короткочасні розлади під час лікування є очікуваними і самі по собі не означають, що мікробіом зруйновано назавжди. Ситуацію ускладнює й те, що від 10% до 25% людей після гострої кишкової інфекції розвивають довготривалий синдром подразненого кишківника, який взагалі не пов'язаний із прийомом ліків.

Довготривалий слід: які препарати змінюють мікробіом на роки

Вважається, що людський мікробіом є досить стійким і здатний повернутися до початкового стану протягом кількох тижнів навіть після потужних антибіотиків. Проте нещодавнє шведське дослідження, опубліковане в авторитетному науковому журналі Nature Medicine, виявило серйозну довготривалу диспропорцію у впливі різних груп препаратів.

Проаналізувавши медичні картки та стан мікробіому майже 15 000 людей, дослідники виявили, що у деяких пацієнтів навіть один курс лікування викликав зміни, які зберігалися через роки. Головними винуватцями виявилися три антибіотики широкого спектра дії:

• кліндаміцин;

• флуклоксацилін;

• препарати групи фторхінолонів.

Водночас найпопулярніші в медичній практиці засоби — амоксицилін, макроліди (зокрема азитроміцин) та цефалоспорини (цефалексин) — продемонстрували значно м'якший і скромніший вплив на флору. Ступінь вразливості залежить і від самого пацієнта: люди з імунодефіцитом або ті, хто приймає інгібітори протонної помпи (препарати від печії), мають вищий ризик розвитку небезпечної інфекції C. difficile.

Чому аптечні пробіотики уповільнюють одужання

Бажання підстрахуватися пігулкою з корисними бактеріями є зрозумілим, але масштабний метааналіз клінічних випробувань, проведений у 2023 році, довів: поєднання пробіотиків з антибіотиками майже не дає корисного ефекту.

Стосовно потенційної шкоди таких добавок лікарка посилається на результати дослідження, опублікованого в журналі Cell:

«Одно невелике дослідження, опубліковане у 2018 році в Cell, виявило, що людям, які приймали пробіотики після антибіотиків, знадобилося набагато більше часу для відновлення їхнього початкового мікробіому порівняно з тими, хто пробіотики не приймав».

Штучне заселення кишківника обмеженим набором лабораторних штамів створює конкуренцію з власною флорою людини, заважаючи їй повернутися до природного балансу. Певний сенс у пробіотиках є лише для пацієнтів із групи високого ризику (наприклад, під час госпіталізації) задля профілактики важкої діареї. Решті людей гастроентеролог радить просто заощадити гроші.

Три стратегії зміцнення мікробіому за допомогою харчування

Замість синтетичних добавок Тріша Пасріча рекомендує використовувати три прості стратегії повсякденного харчування, які мають значно потужнішу доказову базу.

• Високий вміст клітковини у раціоні. Мікроби ферментують волокна, виробляючи корисні коротколанцюгові жирні кислоти. Для досягнення норми можна використовувати добавки з лушпиння подорожника (псиліум). Добові цілі для людей віком до 50 років становлять 25 грамів для жінок і 38 грамів для чоловіків; після 50 років — 21 грам для жінок і 30 грамів для чоловіків.

• Різноманітність рослинних джерел. Важливо не просто набрати масу клітковини, а забезпечити її різні види, адже різні типи волокон годують різні групи бактерій. Велике дослідження 2018 року підтвердило, що саме різноманітність рослинної їжі є найкращим провісником мікробного розмаїття. Одноманітна дієта залишає частину корисних мікроорганізмів «голодними».

• Щоденне вживання натуральних пробіотичних продуктів. Йдеться про фермовану їжу — грецький йогурт, кефір, кімчі або квашену капусту. Дослідження Стенфордського університету показало вражаючі результати: у дорослих, які просто додали до свого звичного раціону максимум фермованих продуктів, за 10 тижнів суттєво зросло мікробне різноманіття і знизився рівень 19 різних запальних білків у крові. Що більше порцій такої їжі вони споживали, то сильнішим був протизапальний ефект.

Що необхідно знати пацієнтам

Антибіотики залишаються критично важливим інструментом для боротьби з інфекціями. Гастроентеролог наголошує: якщо лікар призначив препарат — його обов'язково потрібно приймати і проходити курс до кінця, щоб повністю знищити збудник і запобігти розвитку антибіотикорезистентності. Жоден профільний спеціаліст не порадить відмовитися від лікування через гіпотетичну шкоду для шлунка.

Проте пацієнтам слід уникати тиску на лікарів з метою отримати антибіотики при звичайній застуді чи інших вірусних інфекціях, на які ці ліки не діють. До того ж, медичні протоколи постійно еволюціонують на основі нових даних. Наприклад, при неускладненому дивертикуліті (запаленні ділянки товстої кишки) у здорових людей антибіотики тепер не призначають рутинно, оскільки пацієнти чудово одужують без них, уникаючи побічних ефектів.