Потреба зросла в 4 рази, а люди втомилися: обласна станція переливання крові заявила про дефіцит

Потреба в донорській крові на Миколаївщині з початку повномасштабного вторгнення зросла в 3–4 рази. Проте на тлі критичної необхідності забезпечувати поранених військових та цивільних пацієнтів, у регіоні фіксується спад донорської активності через загальну втому людей від війни. Про це в інтерв'ю виданню Суспільне Миколаїв розповів завідувач відділу комплектування донорських кадрів Миколаївської обласної станції переливання крові Євген Попов.

За його словами, якщо у перші місяці війни черги до установи сягали кількох кварталів, а люди йшли пішки по 4–6 годин попри блокпости, то наразі цей сплеск єдності згасає. Медики закликають мешканців області повернутися до регулярного донорства, адже загрози нікуди не зникли.

Критичний дефіцит та «донорське золото»

Наразі обласна система охорони здоров'я потребує всіх груп крові, але найбільш дефіцитними є: друга позитивна ($II+$), третя позитивна ($III+$) та перша негативна ($I-$). Через свою універсальність при екстреній евакуації поранених, перша негативна група вважається справжнім «донорським золотом».

Євген Попов також спростував поширені забобони про те, що кров нібито продають за кордон:

«Шановні, у нас крові не вистачає на Миколаївську область! Я вже не кажу про допомогу Херсону, а це потрібно. І допомагати Одесі, де теж потрібна і кров, і плазма. Який там закордон? Приходьте здавати кров».

Безпека, правила дієти та «бананова аномалія»

Медики щодня стикаються зі страхами пацієнтів щодо інфікування. Усі системи донації є суворо одноразовими та мають фіскальне маркування, що повністю унеможливлює їхнє повторне використання. Випадки погіршення самоочуття (короткочасні запаморочення) трапляються, але вони становлять невеликий відсоток і зазвичай пов'язані з психологічним накручуванням, курінням одразу після здачі або ігноруванням порад лікарів.

Головним ворогом донорства є жири — молочні, рослинні та тваринні. Фахівці нагадують правила підготовки до процедури:

• Що можна їсти: каші на воді, бутерброд з медом або варенням, каву чи чай без молока.

• Що заборонено: яйця (включаючи зварені), будь-які м'ясні страви (навіть варена курка містить жири).

• Алкоголь: обмеження становить 48 годин до донації, а у разі тривалого щоденного вживання — щонайменше 3–4 доби.

Окрему увагу на станції приділяють так званій «банановій аномалії». У медичній документації немає прямої заборони, проте лікарі наполегливо радять не їсти перед візитом банани, цитрусові та хурму. Консерванти, якими обробляють ці фрукти для тривалого транспортування в Україну, часто призводять до хибнопозитивного спрацьовування високочутливих тест-систем на СНІД, сифіліс та гепатити.

Логістика виїзних бригад та скасування вікового міфу

Минулорічна медична реформа централізувала збір крові — тепер це дозволено лише сертифікованим центрам. З одного боку, це покращило якість сортування та зберігання матеріалу на європейському рівні, з іншого — створило логістичні незручності для мешканців віддалених міст (наприклад, Южноукраїнська), де раніше кров приймали двічі на тиждень у місцевій лікарні, а тепер мобільна бригада приїздить раз на місяць.

Для виклику мобільної бригади у Миколаєві на підприємстві має бути мінімум 20 охочих, в області — від 40 осіб (оскільки цей процес довший). Екіпажі повністю автономні, мають розкладні крісла й холодильники та вже успішно відпрацювали на базі «Миколаївобленерго», Головного управління Національної поліції та приватних підприємств.

Ще один поширений міф стосується віку донорів. Законом встановлено лише нижню межу — 18 років. Верхнього обмеження немає, якщо дозволяє стан здоров'я. На практиці на Миколаївщині кров успішно здавали ідейні мешканці у віці 76 та 82 років, які не мають шкідливих звичок та займаються спортом.

Опір роботодавців та фейки про скасування вихідного дня

Серйозною диспропорцією у залученні донорів є позиція керівників приватних та деяких великих підприємств. Вони чинять прихований опір працівникам, оскільки закон гарантує їм додатковий вихідний день із збереженням заробітної плати.

Крім того, у 2026 році в соцмережах та анонімних Telegram-каналах почали поширювати чутки про нібито скасування цієї пільги. Підґрунтям для фейку стали дискусії 2021 року, коли обговорювалося можливе реформування цієї норми протягом п'яти років. Євген Попов наголосив, що це дезінформація: відповідно до статті 20 Закону України № 931-ІХ, донорський день відпочинку повністю зберігається за працівниками, тому приводів для істерії немає.

Фото: Суспільне Миколаїв.