Послання предків: у Грузії розшифрували 4000-річні написи на стінах стародавніх гробниць

На стародавніх мегалітичних гробницях (курганах) у пагорбах Зуртакеті в Грузії дослідники розшифрували написи віком близько 4000 років. Виявилося, що стародавні люди використовували гравюри на камені не лише для ритуальних цілей, а й для практичного обліку робочої сили під час колективного будівництва монументальних споруд.

Про це йдеться у дослідженні науковця Левана Лосаберідзе, опублікованому в спеціалізованому журналі Adoranten, результати якого аналізує міжнародне видання Indian Defence Review.

Історія відкриття та методологічні обмеження «архівного» дослідження

Розкопки курганів епохи середньої бронзи проводив відомий археолог Отар Джапарідзе у період з 1959 по 1964 роки. Тоді на об'єктах було задокументовано 265 вигравіруваних кам'яних плит, які служили безпосереднім будівельним матеріалом для стін та внутрішніх коридорів гробниць. Проте за наступні десятиліття значна частина оригінальних знахідок та звітів Джапарідзе була втрачена.

У цьому криється серйозне методологічне обмеження сучасної роботи: під час нового аналізу Леван Лосаберідзе мав доступ лише до 32 уцілілих фотографій та замальовок оригінальних плит. Оскільки дослідження повністю спиралося на збережені архівні дані без проведення нових польових розкопок, а радіовуглецевий аналіз матеріалів не проводився, автори наголошують, що всі поточні висновки є попередніми.

Від геометричних візерунків до обліку праці стародавніх родин

Аналіз уцілілих зображень показав надзвичайну різноманітність мотивів, які наносилися безпосередньо під час зведення гробниць. У художньому реєстрі домінують такі елементи:

• геометричні орнаменти: зигзаги, шеврони, сітчасті візерунки, трикутники, спіралі та прямокутники з крапками;

• зооморфні фігури: зображення оленів та великої рогатої худоби (бикових);

• схематичні малюнки жител або хатин.

Найбільший аналітичний інтерес дослідників викликала окрема група специфічних міток, які нагадують рахункові насічки (tally marks) і чітко відрізняються від загального ритуального чи образотворчого мистецтва регіону. Лосаберідзе припускає, що ці знаки використовувалися для суто практичного моніторингу процесу будівництва та фіксації трудового внеску конкретних родин, які надавали робочу силу для зведення курганів. Така аномалія вказує на те, що стародавні монументи були масштабними колективними проєктами, які вимагали активної та організованої участі місцевих громад.

Спадщина культури Тріалеті та транскордонний контекст

Вивчені пам'ятки належать до так званої Тріалетської культури, яка процвітала на Кавказі приблизно між 2000 і 1700 роками до нашої ери. Ця історична спільність відома своїми витонченими виробами з бронзи та дорогоцінних металів.

«Кургани, що датуються культурою Тріалеті, демонструють різноманітність вигравіруваних мотивів, включаючи геометричні візерунки, зооморфні фігури та зображення жител», — зазначає у своїй праці Лосаберідзе.

Він додає, що знайдені плити вказують на існування широкої, довготривалої і раніше недослідженої традиції мегалітичного мистецтва на Південному Кавказі. Аналогічні символічні мотиви зустрічаються також на мегалітах Вірменії та Азербайджану, що свідчить про наявність стійких культурних зв'язків, які об'єднували весь регіон поза географічними та хронологічними межами протягом понад 1500 років.