Ціна чистого довкілля: куди й на що витрачали екологічні мільйони на Миколаївщині

У Миколаївській області підбили фінансові підсумки природоохоронної діяльності за 2025 рік. Загальна сума витрат на захист навколишнього природного середовища в регіоні склала 896 402,9 тис. грн. Попри значні цифри, детальний аналіз структури цих видатків виявляє глибоку диспропорцію між підтриманням наявного стану екології та довгостроковими інвестиціями в її модернізацію.

Нові статистичні відомості, оприлюднені Головним управлінням статистики у Миколаївській області у 2026 році, дозволяють чітко простежити, які райони та територіальні громади виявилися фінансовими лідерами, а які фінансували екологічні заходи за залишковим принципом.

Диспропорція витрат: латання дір замість еко-модернізації

Головна аномалія екологічного бюджету регіону полягає у співвідношенні операційних та капітальних витрат. Зі згаданих 896,4 мільйона гривень левова частка — 852 034,7 тис. грн (або майже 95%) — пішла на поточні витрати.

Мовою пояснювальної журналістики, поточні витрати — це гроші, які щодня витрачаються на підтримання життєдіяльності вже наявних очисних споруд, збирання та вивезення сміття, виплату зарплат працівникам профільних комунальних служб та ліквідацію поточного забруднення. Ці кошти допомагають уникнути моментальної катастрофи, але не покращують екологічну ситуацію глобально.

Натомість капітальні інвестиції, які спрямовуються на будівництво нових екологічних об’єктів чи повне оновлення обладнання, становили лише 44 368,2 тис. грн (близько 5% від загальної суми). Згідно з документом RN_VUD~1.DOC, уся сума капітальних інвестицій була спрямована виключно на купівлю обладнання для контролю за забрудненням довкілля та приладів для очищення (44 364,5 тис. грн).

При цьому графа інвестицій в екологічно більш чисті технології (інноваційне виробництво, яке мінімізує відходи на етапі створення продукції), представлена у файлі RN_INV~1.DOC, залишилася абсолютно порожньою. Регіон бореться з наслідками забруднення, але практично не вкладає кошти в запобігання йому на технологічному рівні. Аналогічна тенденція тотальної відсутності фінансування зафіксована й у сфері капітального ремонту основних засобів природоохоронного призначення, що відображено у звітах RN_KAP~1.DOC та TG_KAP~1.DOC.

Географічний дисонанс: домінування одного району

Аналіз географічного розподілу коштів демонструє колосальний розрив між районами області. Фінансування розподілилося таким чином:

• Миколаївський район — 773 910,4 тис. грн
• Вознесенський район — 66 773,0 тис. грн
• Первомайський район — 51 510,5 тис. грн
• Баштанський район — 4 209,0 тис. грн

Миколаївський район акумулював понад 86% усіх екологічних витрат області. Така диспропорція пояснюється суто економічним та індустріальним профілем регіону. Саме тут зосереджено найбільший промисловий вузол, портова інфраструктура та обласний центр із розгалуженим житлово-комунальним господарством, що потребує постійних багатомільйонних експлуатаційних видатків. На противагу йому, Баштанський район, який має переважно аграрну специфіку, за весь рік не залучив жодної гривні капітальних інвестицій, обмежившись лише поточними видатками.

У розрізі цільового призначення капітальних інвестицій (файл RN_INV~2.DOC) кошти в масштабах області розподілили лише за трьома напрямами:

1. Очищення зворотних вод (каналізаційні та стічні системи) — 29 455,6 тис. грн
2. Поводження з відходами — 14 399,7 тис. грн
3. Охорона атмосферного повітря і проблеми зміни клімату — 512,9 тис. грн

Такі стратегічні напрями, як захист і реабілітація ґрунту, збереження біорізноманіття та забезпечення радіаційної безпеки, у 2025 році взагалі не отримали капітальних вкладень.

Екологічна карта громад: лідери та нулі

Детальний аналіз файлів TG_VUD~1.DOC та TG_INV~2.DOC дозволяє виділити конкретні територіальні громади, які сформували загальну фінансову картину регіону. До списку територій із найбільшими обсягами екологічних витрат та помітними капітальними інвестиціями увійшли:

• Миколаївська міська громада — 691 973,9 тис. грн загальних витрат, з яких 42 333,8 тис. грн склали капітальні інвестиції (зокрема, 28 111,5 тис. грн спрямували на очищення вод, 13 709,4 тис. грн — на відходи, 512,9 тис. грн — на атмосферне повітря).
• Вознесенська міська громада — 52 736,4 тис. грн загальних витрат (з них 144,0 тис. грн капітальних інвестицій у сектор поводження з відходами).
• Первомайська міська громада — 48 851,2 тис. грн загальних витрат (з них 367,0 тис. грн капітальних інвестицій, повністю виділених на поводження з відходами).
• Шевченківська сільська громада — 32 650,8 тис. грн (стовідсотково поточні витрати).
• Галицинівська сільська громада — 24 419,4 тис. грн (усі кошти спрямовані на поточні операційні потреби, капітальні інвестиції відсутні).
• Очаківська міська громада — 13 605,6 тис. грн загальних витрат, де капітальні інвестиції становили 1 344,1 тис. грн і були повністю інвестовані в очищення зворотних вод.
• Південноукраїнська міська громада — 10 144,0 тис. грн загальних витрат. Попри розташування великого енергетичного об'єкта, на капітальні інвестиції тут припало лише 179,3 тис. грн (спрямовані на поводження з відходами), тоді як 9 964,7 тис. грн склали поточні видатки.

Водночас у Миколаївській області залишається значна кількість громад (наприклад, Вільнозапорізька, Володимирівська, Дорошівська, Олександрівська), у яких за звітний період офіційно не зафіксовано жодних витрат за екологічними статтями.

Примітка статистики: Усі дані наведено без урахування тимчасово окупованих Російською Федерацією територій та частини територій, на яких ведуться (велися) бойові дії.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.