Вашингтон змінює тон, а Київ нарощує вплив: що відбувається

США дедалі помітніше коригує підхід до українського питання на тлі наближення осінніх довиборів до Конгресу. Одночасно Україна отримує нові дипломатичні козирі, а РФ стикається з незручними викликами на міжнародній арені.

Проривний законопроєкт про допомогу Україні

Низка подій останніх тижнів свідчить про те, що політика США щодо України поступово входить у нову фазу. Хоча адміністрація Дональда Трампа офіційно не оголошувала про перегляд свого курсу, сукупність політичних сигналів із Вашингтону вказує на помітне пом'якшення риторики та прагнення уникнути звинувачень у надмірному тиску на Київ.

Та одним із найважливіших маркерів стало внесення до Конгресу законодавчих ініціатив, спрямованих на відновлення механізмів військової підтримки України. Зокрема, американські законодавці повернули до порядку денного питання прискореного надання оборонної допомоги та розширення інструментів військового ленд-лізу для Києва.

"Чудові новини з Вашингтона. Попри запеклі дебати, Палата представників остаточно схвалила законопроєкт про підтримку України Ukraine Support Act. За - 226, проти - 195.  Поки що це - найважливіша українська ініціатива, яку законодавці ухвалили з часу обрання Трампа", - пише з цього приводу 5 червня журналіст Остап Яриш у соцмережі.

За його словами, Ukraine Support Act передбачає додаткову військову допомогу для Києва і поновлення програми ленд-лізу, запровадження суттєвих санкцій проти Росії, дипломатичну підтримку в поверненні викрадених дітей, допомогу з відбудовою та інші важливі положення.

"Щоб винести цей документ на розгляд, довелось йти в обхід спікера і зібрати достатньо підписів конгресменів для процедури вимушеного голосування", - додає журналіст.

Додатковими сигналами зі Штатів стали також свіжі заяви держсекретаря Марко Рубіо та глави Пентагону Піта Геґсета щодо посилення військової підтримки України.

Що ж, такі кроки демонструють, що навіть за умов внутрішньополітичних дискусій у США двопартійна підтримка України залишається впливовим фактором американської політики.

Всі прапори НАТО - до нас на гостину

На цьому тлі особливого значення набуло засідання Ради Україн-НАТО, котре відбулося 3 червня вперше у Києві, за участю представників усіх 32-х країн-членів Альянсу.

Сам факт проведення такого заходу в українській столиці став демонстрацією політичної підтримки та сигналом про те, що спроби Росії залякати міжнародних партнерів не дали результату.

За підсумками зустрічі союзники підтвердили готовність посилювати допомогу Україні, зокрема у сфері протиповітряної та протиракетної оборони.

"Засідання Ради Україна-НАТО - це політичний сигнал, що з "невступом" України до НАТО не все так просто. І справа не лише в Трампі. Чи в Путіні, який не хоче домовлятися з Трампом. Справа також у самому Альянсі. Політична криза та технологічні прогалини в Альянсі зараз є очевидними. Усій західній системі безпеки потрібне радикальне оновлення. І на цьому тлі політично відсовувати від себе країну з найбоєздатнішою армією Європи виглядало б якось тупо. Особливо, якщо ця армія захищає Європу вже сьогодні. На відміну від американської, яка можливо захистить завтра. Але це вже неточно", - коментує цю непересічну подію політолог Сергій Таран.

Лист президента "на дєрєвню дєдушке"

Ще однією резонансною подією став відкритий лист президента України Володимира Зеленського до очільника Кремля Путіна.

У цьому листі український президент запропонував прямі переговори на нейтральному майданчику та вкотре наголосив, що Київ готовий до справедливого миру, але не до капітуляції.

Важливо, що лист був адресований не лише Кремлю, а й міжнародній аудиторії.

Нагадаємо, у цьому зверненні, оприлюдненому на сайті Офісу президента увечері 4 червня, Зеленський наголосив:

"Україна пропонує закінчити війну у форматі між нами і вами. Я пропоную вам зустріч".

За словами українського журналіста, бізнесмена, народного депутатаУкраїни, держслужбовця Вадима Денисенка, самецей лист став головною темою Петербурзького економічного форуму за участю Путіна.

"Інформаційно Петербурзький форум перетворився на суцільне приниження Путіна.Перший день став тріумфом українських дронів, а на другий всі говорили не про виступ Путіна, а про лист Зеленського", - зауважив він у соцмережі.

Звичайно, це якщо не рахувати удари українських дронів по Петербурзькому нафтовому терміналу та підрив корвету "Бойкий" у сухому доку порту безпосередньо у день відкриття форуму.

Тож український підприємець і громадський діяч Валерій Пекар називає ці дії України "гарним поєднанням кінетичної та когнітивної атаки".

"Листом президента України задоволений. Поясню: цей лист адресований не Путіну. Його цільові авдиторії: 1. Західні еліти, яким треба донести, що Україна готова завершувати війну, а Росія не готова, і треба їй допомогти стати готовою. 2. Російські еліти, яким треба донести, що варто почати думати над питанням, що далі. Українське суспільство, населення РФ та особисто Путін не є цільовими авдиторіями листа", - пояснює він.

Таким чином Україна демонструє готовність до дипломатичних рішень і водночас перекладає відповідальність за подальше затягування війни на російське керівництво.

У сукупності ж всі ці події свідчать про формування нового дипломатичного контексту.

Для адміністрації Трампа підтримка України поступово стає не лише питанням зовнішньої політики, а й елементом внутрішньополітичної боротьби напередодні довиборів до Конгресу. Для НАТО важливо продемонструвати єдність перед російською загрозою. Для Києва ж відкривається можливість активніше просувати власний порядок денний, поєднуючи військову стійкість із дипломатичною ініціативою.

На цьому тлі Україна вже зовсім не виглядає стороною, котра лише реагує на рішення партнерів чи то навіть ворогів. Навпаки, Київ дедалі частіше задає тон міжнародній дискусії, тоді як Вашингтон і Брюссель змушені враховувати українську позицію під час ухвалення стратегічних рішень.

Саме це й може стати одним із ключових факторів наступного етапу війни та майбутніх переговорних процесів.

Кореспондент