Польща пропонує позбавити українських чоловіків призовного віку статусу захисту в ЄС

Польща підтримує виключення українських чоловіків призовного віку з європейської системи тимчасового захисту у разі продовження дії цієї програми. Таку позицію Варшава транслює до Брюсселя на тлі кулуарних обговорень реформи чинного механізму допомоги біженцям.

Про це повідомляє польська радіостанція RMF FM із посиланням на власні джерела у дипломатичних колах.

Міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу планують обговорити зміну правил у четвер. Очікується, що результатом цієї дискусії стане нова пропозиція Європейської комісії щодо продовження захисту до 2028 року, але вже із внесенням певних коректив. Чинна кризова програма, запроваджена у 2022 році, надає понад 4 мільйонам українців право на легальне проживання та роботу в ЄС без проходження складних процедур отримання притулку. Наразі термін її дії обмежений березня наступного року.

Суть обмежень та позиція Варшави

За інформацією польських дипломатів, на стіл переговорів винесено кілька варіантів реформи. Один із них передбачає обмеження умов для нових заявників.

«З нашого пункту зору, це не є чимось, що викликало б будь-які контраверсії, аби особи, які й так не можуть легально виїхати з України, не могли отримувати тимчасовий захист в ЄС», — прокоментував польський дипломат.

У Варшаві вважають, що такий крок позитивно вплине на відносини з керівництвом України, яке наразі стикається із серйозним браком кадрів на фронті. На думку польської сторони, позбавлення цієї конкретної групи автоматичного статусу біженця не порушує етичних чи гуманітарних норм, оскільки системно зрівнює їх у правах з іншими іноземцями. Водночас стандартна легалізація через міграційне законодавство вимагає наявності чинного паспорта, який Київ не видаватиме чоловікам, що уникають військового обліку.

Польська сторона також виступає за поступове скасування спеціальних пільг для українців та перехід на стандартні міграційні правила. Проте для Варшави категорично неприйнятним є інший варіант реформи — запровадження географічних обмежень (залежно від регіону походження утікача від війни). Подібну систему вже впровадила Норвегія (яка не є членом ЄС), скасувавши автоматичний захист для вихідців із Львівської, Волинської чи Закарпатської областей. Польща відкидає цей підхід як несправедливий, оскільки вся територія України залишається ціллю для російських ракетних ударів.

Роль Польщі у формуванні загальноєвропейської стратегії

Голос Варшави має вагоме значення в Брюсселі, оскільки Польща посідає друге місце після Німеччини за кількістю прийнятих українських біженців — наразі там перебуває понад 960 тисяч осіб.

Польща вже реалізувала рекомендації Єврокомісії щодо «перехідної стратегії», запровадивши з травня карти CUKR. Цей механізм дозволяє українцям перейти зі статусу тимчасового захисту на стандартну трирічну посвідку на тимчасове проживання. Таким чином, біженці припиняють користуватися надзвичайною допомогою і починають підпорядковуватися загальним міграційним правилам.

Ці кроки отримали позитивну оцінку від спеціальної представниці ЄС з питань українців Ільви Йоганссон. Вона похвалила Польщу за поступове згортання привілеїв із одночасним збереженням підтримки для вразливих категорій населення (вагітних жінок, осіб з інвалідністю). Йоганссон також зауважила, що надання притулку українським чоловікам, які підлягають мобілізації, «не здається цілком логічним», але повністю виключила будь-які сценарії примусової депортації.