Корупція в медицині: як лікарі обманюють державу та хворих

У деяких медзакладах навчилися маніпулювати електронною системою так, щоб привласнювати сотні мільйонів державних коштів, крім того, ще й примушують пацієнтів платити за послуги, оплачені Національною службою здоров’я (НСЗУ).

Кримінальні провадження та підозри медикам

У 2025 році в межах 110 кримінальних проваджень повідомлено про підозру 53 медикам, з яких 30 діяли у складі організованих груп. Загальна сума встановлених збитків державі склала близько 250 млн грн. Водночас лише за перший квартал 2026 року сума збитків вже перевищила 140 млн грн.

Про проведення слідчих дій у закладах охорони здоров’я в межах досудового розслідування у справах про ймовірне привласнення бюджетних коштів, виділених на медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, йшлося на засіданні Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, що відбулося 10 квітня. Крім народних депутатів, були присутні представники Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції, Офісу Генпрокурора, МОЗ та НСЗУ.

Департаментом стратегічних розслідувань встановлено, що деякі медзаклади, використовуючи механізми електронної системи охорони здоров’я, організовують діяльність, спрямовану на отримання максимального фінансування з державного бюджету, що має ознаки кримінальних правопорушень.

Начальник відділу протидії злочинам у медичній сфері цього департаменту Олександр Радецький поінформував, що серед найпоширеніші порушення - внесення недостовірних відомостей до електронної системи охорони здоров’я, декларування фіктивних або фактично ненаданих медичних послуг, оформлення електронних направлень без належних підстав, завищення обсягів пролікованих випадків, внесення спотвореної інформації щодо діагнозів і медичних втручань, порушення умов контрактування, а також примушування пацієнтів до сплати послуг, які покриваються державою.

Як повідомила пресслужба парламенту, окрему увагу під час обговорення приділено питанню примушування пацієнтів до оплати гарантованих державою медичних послуг та необхідності посилення кримінальної відповідальності за такі правопорушення. Визнано, що чинні норми законодавства, зокрема щодо відповідальності за порушення права на безоплатну меддопомогу, не відповідають сучасним умовам функціонування системи охорони здоров’я та потребують оновлення.

Радецький зазначив, що триває робота над розробкою законопроєкту, спрямованого на посилення відповідальності за такі порушення. Нині частина зазначених випадків кваліфікується як кримінальні проступки, що ускладнює проведення досудового розслідування.

Нагадаємо, що кримінальний проступок - це діяння з низьким рівнем небезпеки, яким може бути, наприклад, крадіжка без обтяжуючих обставин. За нього не передбачено позбавлення волі, а лише штраф до 51 тис. грн або ще й легші покарання. А кримінальний злочин - це суспільно небезпечне діяння, тяжке або особливо тяжке, за яке передбачено позбавлення волі або досить суворі штрафи.

Тож передбачається законодавчо переглянути статус цих правопорушень з метою забезпечення належного захисту прав як сумлінних медпрацівників, так і пацієнтів.

Що передбачає програма медичних гарантій

Програма медичних гарантій (ПМГ) на 2026 рік, бюджет якої склав 191,6 млрд грн, охоплює 46 пакетів безоплатних послуг, фокусуючись на лікуванні травм війни, онкології, серцево-судинних захворювань та охороні здоров’я дітей.

Порівняно з минулим роком, загальний бюджет збільшено на 16,1 млрд грн.

За інформацією НСЗУ, основні зміни передбачають перехід від оплати за обсяг до оплати за складність і якість (DRG), підвищення фінансування первинної ланки (до 29,5 млрд грн) та впровадження нового пакету для дітей, що потребують постійного догляду.

У пріоритеті - реабілітація, допомога при інсультах/інфарктах та хірургія. Наголошується, що пацієнт має бути повністю забезпечений медикаментами, що входять до пакету послуг, зокрема і в межах "Доступних ліків".

Екстрена допомога - безоплатна для всіх пацієнтів, навіть без декларації. Але підписання декларації з сімейним лікарем дає доступ до первинки, а електронне направлення від лікаря відкриває доступ до вузьких спеціалістів та госпіталізації.

Декларацію можна підписати у будь-якій державній чи приватній лікарні, яка має договір з НСЗУ.

Що робити, якщо лікар вимагає гроші

МОЗ та НСЗУ наголошують, щоб українці не замовчували випадків вимагання грошей у закладах охорони здоров’я. У 2026 році планується посилення контролю за дотриманням Програми медичних гарантій.

Як заявив міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко, вимагання грошей за послуги, які вже оплачені державою - це неприйнятна практика, яка прирівнюється до зловживань, адже пацієнти мають право на безоплатну медичну допомогу.

Якщо ж лікарі вимагають гроші за те, що оплачено НСЗУ (аналізи, операції, перебування в стаціонарі, КТ/МРТ тощо), слід дотримуватися наступного алгоритму дій, затвердженого МОЗ:

- попросіть лікаря письмово обґрунтувати вимогу оплати або видати офіційний рахунок з переліком послуг, сумою та підписом;

- звісно, він такого обґрунтування не дасть, але може продовжувати наполягати на тому, що ви йому маєте заплатити,  тоді йдіть до завідувача відділенням або головного лікаря закладу з вимогою припинити неправомірні дії;

- якщо конфлікт не вирішено на місці, подайте скаргу до НСЗУ на електронну пошту info@nszu.gov.ua або зателефонуйте за номером: 16-77 (дзвінки безкоштовні), також можна звернутися до місцевого Департаменту охорони здоров'я, а якщо там не дадуть відповіді – звертайтеся до місцевого органу влади.

Лише офіційна скарга дозволяє притягнути заклад до відповідальності та повернути кошти.

Щоб повернути свої кошти, які ви змушені були віддати лікарю-хабарнику та заплатити за ліки й товари медпризначення, якими забезпечує НСЗУ лікарні, що підписали декларації з цією установою, зберіть докази: фіскальні чеки, квитанції, виписки, направлення лікаря.

Напишіть скаргу в НСЗУ - у заяві вкажіть назву лікарні, ПІБ лікаря, дату та суму, яку вимушено заплатили.

Повідомте про це й правоохоронні органи, адже вимагання хабаря або незаконної оплати - це кримінальне правопорушення.

Кореспондент