Відлуння війни

У залі почесних гостей ратуші міста Гайльбронн відбувся духовно-суспільний захід під назвою «Хресний шлях нашого життя», присвячений вшануванню жертв воєн, конфліктів і гуманітарних криз у різних куточках світу. Подія поєднала історичну пам’ять, сучасний біль і надію на мир.

Особливого символізму заходу надала згадка про трагічні події бомбардування Гайльбронна 4 грудня 1944 року під час Другої світової війни. Тоді, після масованого ракетного удару британської авіації по промисловому місту, було зруйновано майже все — вціліло лише близько 5 відсотків житлових будинків, сотні людей загинули. Ця історична рана стала важливим нагадуванням про крихкість миру та відповідальність сучасного суспільства перед минулим і майбутнім.

Ініціатор заходу, університетський і квартальний капелан Міхаель Дітерале, наголосив на важливості осмислення глобальних викликів через духовний формат «Хресного шляху», що дозволяє не лише згадувати страждання, а й шукати шляхи до примирення і солідарності, припинення воєн на землі.

У межах події була запрошена українська письменниця Віра Марущак, яка звернулася до присутніх зі словом про війну, розв’язану росією проти України. Її виступ став глибоко емоційним свідченням трагедії сучасності та голосом народу, що бореться за свою свободу.

«Одна з найважливіших Божих заповідей — «Не вбий», яка є базовим духовним законом людства, була грубо порушена росією у  2022 році, коли країна-агресорка повномасштабно вторгалася на територію України, принесла війну в миролюбиву країну, яка ніколи нікому не загрожувала. Війна принесла горе, руйнування, смерть.

Вторгнення в українську землю - це не лише захоплення територій, а й поневолення людей, знищення їхньої ідентичності, культури та майбутнього. Росія прийшла убивати батька, матір, дитину,  і робить це з особливою жорстокістю.  Позбавлені життя люди ніколи не народять інших. Тобто іде геноцид українського народу,. Разом із ними зникає  майбутнє покоління. Це не просто війна — це цілеспрямована спроба знищити народ.

Українці стали на захист не тільки своєї свободи, а й за цінності, що є спільними для всієї Європи: свободу, демократію та право на життя.

Війна, нав’язана росією, триває довше, ніж Друга світова війна. Колись і Німеччина звільнилася від тиску та загроз, що нав’язувалися ззовні. Сьогодні вона разом з іншими європейськими країнами підтримує Україну.

Архітектура безпеки Європи порушена. На її захисті сьогодні стоять українські військові. Помолимося за їхню перемогу! Злочини росії потрібно припинити  усім світом, примусивши вивести війська з української землі, тільки тоді буде так, як бачив майбутнє всесвітньо відомий український поет  Тарас Шевченко:

«Врага не буде, супостата.

А буде син, і буде мати,

І будуть люде не землі».

Після офіційної частини у ратуші учасники заходу — віряни католицької громади — вирушили до церкви, де відбулося продовження духовної програми. Там Віра Марущак презентувала книгу «Чи бачать небеса котів» — спільний проєкт письменниць Еліни Заржицька та Ольги Полєвіної, до створення якого долучилися 36 авторів з України та інших країн.

Письменниця також прочитала власне оповідання «Зустріч-назустріч» — щемку історію кохання двох молодих людей, Романа і Христини, яку обірвала війна. Ракетний удар зруйнував будинок, де жила дівчина, і обидва герої опинилися в лікарні. Саме там, серед болю і невизначеності, Роман освідчився Христині в коханні. Ця історія стала символом того, що навіть у найтемніші часи любов і людяність залишаються незнищенними.

Німецькою мовою виступ і оповідання перекладала Дарина Хаген, яка тонко передала інтонації авторки, зумівши достукатися до сердець слухачів.

Емоційне сприйняття заходу підсилила українська співачка Анастасія Коломієць. Під склепінням церкви прозвучали три українські пісні та одна німецька, яку присутні підхопили разом, створивши атмосферу єдності та взаєморозуміння.

Учасники заходу також говорили про сучасні війни та виклики, що турбують людство. Зокрема, було наведено приклади реальної допомоги українським жінкам, які під час війни потрапили до Німеччини, — сприяли у працевлаштуванні, а також врятували молоду жінку від сексуального рабства. Ці історії стали свідченням того, що навіть у складні часи людяність і солідарність можуть перемагати зло.

Під кінець заходу Віра Марущак від імені Німецько-українського товариства подарувала книгу «Очі Маріуполя», авторки Анастасії Дмитрук, перекладеною німецькою мовою, Міхаелю Дітерале та Крістіану Гіндереру, великому прихильнику України. Книга є болісним свідченням трагедії, з кожної сторінки якої звучить заклик: зробити все можливе, щоб зупинити війни на землі.

Захід «Хресний шлях нашого життя» став не лише актом пам’яті, але й потужним нагадуванням: людство стоїть перед серйозними викликами, і від спільних зусиль залежить, чи вдасться уникнути нових глобальних катастроф.