Директор гімназії – поет, композитор, співак

У Миколаєві директор гімназії вийшов на сцену в якості поета, композитора, співака

Андрій Малахов - директор Миколаївської гімназії № 57 імені Т.Г. Шевченка у свій день народження виступив з концертом, на якому прозвучало тридцять пісенних творів у власному виконанні, - слова та музику для яких також написав сам.

Феноменальна подія, коли війна генерує природні задатки, трансформує духовний світ на піку творчої енергії. Виявляє яскраві результати наполегливої  праці над собою, перетворюючи здібності на високу майстерність.

Щось схожого із цим мистецьким заходом справді ще не було: директор гімназії - поет, композитор, співак. У суботу, 21 березня, керівник навчального закладу запросив педагогічний колектив, батьків учнів, друзів на свій авторський концерт.

За ці чотири роки війни Андрій Анатолійович написав понад 80 віршів, і видав збірку «Пісні з вогню». До збірки увійшли поезії, які розкривають духовний світ автора, що шукає нетлінні цінності, наділені романтичною спрямованістю та правдивістю почуттів.

З них 30 поезій поклав на музику, які вперше було трансформовано у такий благородний вчинок, що свідчить про високі моральні якості людини, її різнобічні таланти, жагу життя, силу волі.

Сказати, що концерт вразив своєю теплотою і щирістю, - цих слів замало.  Усе до найменших дрібниць мало бездоганний зміст. З першої хвилини, з першого акорду між автором пісень та слухачами було прокладено живий «міст», приємна атмосфера взаємності.

Зокрема, аранжування на концерті, підбір музичного супроводу, світлове сценічне оформлення, підсилення показом кліпів на екрані, та основне, - живий звук, сольне виконання і спільне виконання, у складі двох-трьох самодіяльних співаків.

Варто зазначити, що вдале аранжування підсилювало загальний зміст та ідею кожного музичного твору, поглиблювало емоційний вплив, створюючи неймовірне дійство. І ця досконалість гармонії звуку і світла - заслуга звукорежисера Дениса Дрондіна.

Пісні до глибини душі вражали своїм ліризмом, підвищеною емоційністю, ніжністю, романтичністю, багатством внутрішньої краси, яка як ліки, що загоюють рани, допомагають позбутись пережитих особистих драм, відчаю, розчарування.  

Майже кожен наступний номер Андрій Малахов анонсував лаконічним коментарем - ділився почуттями чи подіями, які надихнули на його появу.

Драматичне напруження викликала пісня «Небо плакало сльозами». Її автор присвятив своїм батькам, які на превеликий жаль зараз в окупації у Херсонській області. «Це дуже боляче, що від початку війни не було змоги нам побачитись, - сказав він. - Мама залишилась в окупації одна, і я дуже хочу знайти можливість, щоб передати їй запис свого концерту, і своїм голосом обійняти її, донести своє синівське тепло крізь відстань та гіркі перепони».

І коли на затемненій рампі засвітилась свічка, Андрій Анатолійович з тугою у голосі промовив найважчі слова: «Саме 40 днів, як помер мій батько. Ця свічка поруч зі мною на сцені буде провідником між небом, землею, і мною зараз тут на сценці…»

Окремі пісні Андрія Малахова викликали настільки сильне емоційне збудження, що   пробирало до мурашок. Зокрема, такі як «Мамо, не хвилюйся», «Вальс-прощання», «Нас вінчали не в церкві», «Друзі», «Просто кохаю тебе», «Наречена», «Розмалюю небо», «Ненаписаний лист», «Колискова», «Незламні крила» тощо. Зал раз-по-раз реагував захопленими вигуками «Браво!».

Він ділився історіями написання кожної пісні: «На початку війни, у березні 2022 року, наш учень разом з бабусею загинули від російської ракети. Дуже важко було всім, та дітям найбільше. Тому наступна пісня - «Мамо, не хвилюйся, тато повернеться», - про почуття наших дітей і цю абсурдну війну, про те, наскільки важко все це вони сприймали».

Принагідно сказати, що колеги підтримали творчу ідею свого керівника. Низка пісень прозвучала у виконанні автора і вчителів Інни Коваленко, Ірини Михайлової, Андрія Бойка, Василя Мацюти, Людмили Митрофанової, Олени Клименко, Аліни Дрондіної, Валерія Гончаренка, Оксани Запорожець, Вікторії Степанової, Олени Загребаєвої, Алли Прокопів, Людмили Дубінки та науковця Світлани Лебідь.

У заключному слові ініціатор заходу зізнався, що планував його провести  до своєї ювілейної дати народження, та війна відстрочила подію.

«Мав великі сподівання, що як тільки прийде Перемога, - концерт відбудеться у святковій атмосфері. Та життя швидкоплинне, і серце підказує робити все що плануємо, про що мріємо тоді, коли виникає така можливість , а значить, у цьому є необхідність.

І нехай пісні, народжені з вогню, стануть натхненням для нашої стійкості, для надії і віри у мирне життя, перемогу над ворогом», - сказав Андрій Малахов. - Ми - не співаки-професіонали, ми звичайні вчителі. Це все було від душі.

Можливо деякі із пісень, які сьогодні вперше прозвучали, підуть у життя, і люди будуть їх виконувати. І це буде пам'ять про все те гарне, що має бути на нашій землі. А таким жахіттям, як війни, агресії, - взагалі не має бути місця на планеті. Має бути кохання та любов, доброта, справедливість, совість, гідність, дружба, віра у світле майбутнє.

Тому найголовніше бажання кожного із нас: швидше б прийшла Перемога. Наш концерт - це свідчення сили духу, ціннісні орієнтири, що визначають сутність людини, і її прагнення до досконалості та гармонії. Бо нас, українців, ніколи і нікому не зламати!»

***

ДОВІДКОВО: Андрія Малахова нагороджено орденом «Гордість і слава України». Директор одного із кращих навчальних закладів Миколаєва - «школи над лиманом», постійно привертає увагу своїми новаторськими ідеями та  демократичним стилем управління.

У Миколаївській гімназії № 57 імені Т.Г.Шевченка діти отримують належні знання, а життя учнівського колективу емоційно насичене та яскраве. Ініціатор низки яскравих та змістовних заходів з виховної роботи з учнями, що стосуються побудови активного учнівського середовища, згідно із запитами Нової української школи. Такі проекти, як Міжнародна поетична юрбівка поезій Великого Кобзаря, культурологічний етнофестиваль «Намивські роси», інтерактивна карта України, інтерактивний календар життя та творчості Т.Г.Шевченка та інші, - розроблені та реалізовані за його ініціативи.

А.А. Малахов має три вищі освіти, закінчив аспірантуру, є авторитетною людиною в освітянських колах Миколаївщини. Вчитель хімії та біології є вчителем вищої категорії, має кваліфікацію «вчитель-методист», і є представником четвертого покоління вчителів.

Крім диплома з відзнакою вчителя природничих наук, здобув ще дві освіти: за спеціальністю «педагогічна валеологія та фізичний реабілітатор» Херсонського інституту валеології та «бухгалтерський облік» Харківського фінансово-економічного інституту.

За сумлінну працю багаторазово нагороджувався грамотами облдержадміністрації, обласної ради. У травні 2011 року за організацію Днів Європи в Миколаєві отримав Подяку голови представництва Євросоюзу в Україні Жоржа Мануїла Пінту Тейшери.

За  допомогу в організації на Миколаївщині зйомок  документального фільму американського режисера Боббі Лі «Голодомор: геноцид українців в 1932-1933 рр.» отримав від Голівуду Вдячний лист. Фільм презентовано на Канському фестивалі 2009 року.

У 2021 році визнаний переможцем конкурсу «Директор 2021: найкраща практика» у номінації «Директор-інноватор. Його досвід роботи було висвітлено освітньою компанією HUMAN як приклад успішної практики управління навчальним закладом в Україні.

«Для мене будь-яка перемога - це відчуття власної гідності, значущості, можливостей, коли ти досяг перемоги над своєю недосконалістю, це утвердження своєї впевненості у справі, яку ти робиш. Перемога у конкурсі – це поштовх до нового етапу, адже конкурс - це рух і розвиток, це спроба довести собі самому, що ти чогось вартий», - прокоментував свою перемогу Андрій Малахов.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram/