Сергій Чмирь: «Агрономія» вміє тримати удар і досягати Перемоги!

16 листопада Україна традиційно відзначила День працівників сільського господарства. Своє професійне свято аграрії зустрічають в надскладний час війни в Україні, яка триває вже четвертий рік, а також у вкрай несприятливий агрономічний період на півдні країни. Але Державне підприємство «Дослідне господарство «Агрономія» недарма називають одним з найкращих сільськогосподарських підприємств України – тут не вперше стикаються з труднощами і вміють тримати удар.

Як це вдається, ми запитали у багаторічного керівника ДП «Дослідне господарство «Агрономія» Національної академії аграрних наук України, заслуженого працівника сільського господарства України, доктора економічних наук, члена-кореспондента Національної академії аграрних наук України Сергія Чмиря, відвідавши господарство напередодні свята.

Рік складний та неврожайний – виклик кинула природа

За свою більше ніж вікову історію господарство «Агрономія» стикалося з чималою кількістю проблем різного характеру, які впливали на урожай чи перешкоджали стабільно успішній роботі. То спека, то заморозок, то посуха, то невчасні зливи, то відсутність сучасної техніки, то ще щось. Кожен аграрій знайомий з примхами природи або з фінансовими труднощами.

Але такий рік, яким видався 2025-й для аграріїв півдня України, навіть серед проблемних трапляється нечасто. Пам’ятаємо, що минулого року погодні умови називали екстремальними, а в цьому році вони, як стверджують спеціалісти, були набагато гіршими. Лише багаторічний дорогоцінний досвід роботи на землі, впровадження інновацій, наукових досліджень, впевнене керівництво дали «Агрономії» сили протистояти труднощам і зробити все можливе і неможливе у несприятливих умовах.

- Цей рік видався дуже складним і дуже неврожайним. Скажу чесно, ми мали велику та обґрунтовану, як нам здавалося, надію на те, що цього року будемо мати високий урожай озимих зернових культур. Багато в них вклалися, три рази, навесні і взимку, робили підкормку. Ми бачили який чудовий був розвиток рослин, які гарні сходи зійшли – п’ять із п’яти, як ми казали, радіючи з цього. Зайшли в зиму нормально. Але потім весняна засуха та весняні заморозки всі наші плани перебили геть, - розповідає Сергій Чмирь.

Кукурудза з соняшником стали аутсайдерами

Сільське господарство, як відомо, надзвичайно залежить від погодних умов. Тож засуха навесні та літом, зробила свою справу і на цей раз внесла свої суттєві корективи в плани господарства, став причиною невисокого урожаю і валового збору в 2025 році.

- В результаті складних засушливих погодних умов в цьому році ми отримали доволі низьку врожайність озимої пшениці – 25,3 центнерів з гектару (минулого року - 30,2 ц/га), озимого ячменю – 23 центнерів з гектару (2024 р. – 27,4 ц/га), ярого ячменю – 20,1 центнерів з гектару (2024 р. – 26 ц/га), - повідомив Сергій Михайлович.

- Дивлячись на урожай кукурудзи останні два роки, можна сказати, що вона практично вже не є культурою нашої зони. Тому що кукурудза формує урожай в другій половині літа, в липні, тоді, коли на півдні, як правило, йде засуха. Через це кукурудза у нас просто згорає. Що можна казати, якщо цього року ми отримали кукурудзи лише 5,3 центнерів з гектара! В минулому році 11 центнерів з гектара зібрали, хоча і це, звичайно, мало. Були часи, коли в «Агрономії» отримували кукурудзи по 70 центнерів з гектару! Але, схоже, ті часи вже канули в Лету.

Соняшник в цьому році теж не порадував нас - 7,7 центнерів з гектара. В минулому році, який теж був засушливим, показник був вищим - 15,7 центнерів з гектара. Але соняшник багато де на півдні взагалі не збирали цього року, просто дискували. Тому, враховуючи все це, наші 7,7 центнерів з гектара - ще й не найгірший результат.

Взагалі, через проблеми з урожаєм ми отримали лише третю частину від очікуваного. Соняшника очікували 20 центнерів отримати, кукурудзи - 50 центнерів з гектару, а отримали лише 10%.

Горіховий сад  - нагадаю, одна ділянка саду засаджена саджанцями однолітками в 2016 році, інша в 2017 р. - в цьому році також спіткала невдача. Хоча ми зібрали трохи більше ніж в минулому році, а саме - 2 тонни 300 кг, все одно можна сказати, що працюємо в збиток. Було три заморозки весною. Вони вдарили по кукурудзі і дуже сильно по горіховому саду. На жаль горіхи померзли. Дерева стояли чорні, тому що померзли навіть листя. Баштанні культури за такої спеки теж зібрали небагато. Але продавали їх, є реалізація. Картоплі посадили трохи для себе, вона також практично вся згоріла в полі, - повідомив керівник підприємства.

Попри неврожай, підприємство прибуткове!

Незважаючи на падіння урожаю через кліматичні умови ДП «Агрономія» впевнено утримує провідні позиції, міцно стоїть на ногах і є прибутковим господарством.

Складна ситуація з погодними умовами цього року склалася насамперед у нас на півдні. Як повідомив Сергій Чмирь, на півночі погодні умови були набагато кращими для сільськогосподарських культур. Там і кукурудза вродила, і соняшник. Хоча через дощі поки вони не можуть це все зібрати. І якість там буде гірша, особливо по олійним культурам. Нашим же південним аграріям не пощастило зовсім.

- Безумовно, 2025-й - найгірший рік для аграріїв півдня і не лише в порівняні з минулим роком, а також за весь час війни в Україні. Скажу більше – це найгірший рік за весь час, що я працюю в агропромисловій галузі. Я такого року не пам’ятаю! Було так, що в 1999 році озимі практично всі вимерзли. Але ж ми тоді посіяли ярі культури, кукурудзу, соняшник і вирівняли ситуацію за рахунок цього, - ділиться Сергій Михайлович.

Як би там не було, ДП «Агрономія» попри все залишається прибутковим підприємством і має виручку не меншу ніж минулого року. Начебто парадоксально – урожай малий, а фінансовий прибуток не менший ніж торік!

 - Так сталося за рахунок того, що ціни на сільськогосподарську продукцію помітно виросли. Це логічно: коли маємо малий урожай, ціна на нього росте. Якщо рік врожайний, ціна на сільськогосподарську продукцію падає, - пояснює Сергій Михайлович. - Тож зараз ціна на пшеницю – 10 тис. грн за тонну. Була набагато менша в минулому році – десь 7 тис. грн за тонну. На соняшник ціна зараз - 28 тис. грн за тонну. В минулому році була 24 тис. грн за тонну. Правда, в цьому році в зв’язку з засухою олійність, за яку окремо доплачують, є невисокою. Крім того, партнери, які закуповують нашу продукцію, не завжди добросовісно відносяться до роботи, навмисно  занижують олійність, завищують сміттєву домішку. Або намагаються дурити нас на якості пшениці чи ячменю - шукають якісь недоліки, дорікають, що якість не та. Вага одного літру зерен нібито нижча, ніж слід і таке інше, за рахунок чого вони знижують ціну. Ми переважуємо потім і бачимо, що все нормально. В цьому році якісна пшениця у нас пішла, другого-третього класу. А вони ставлять її інколи четвертим класом. Причина банальна - не хочуть платити більше і шукають привід, щоб заплатити менше. Це традиційні маневри партнерів-закуповувачив, які на цьому намагаються надурити виробників. На жаль, це є і в великій кількості, особливо в цьому році. Але як би там не було, в цілому, ми тримаємося зараз, в основному, за рахунок цін, які в цьому році відрізняються в кращу для виробника сторону.

Наше господарство залишається прибутковим підприємством. Виручка «Агрономії» за три квартали року - 63 млн 681 тис. грн. Якщо у минулому році у нас було майже 102 млн грн реалізації, то, думаю, що в цьому році ми також вийдемо на ці 100 млн грн, незважаючи на всі труднощі. Цьогорічний чистий прибуток вже є 4 млн грн. Капітальні інвестиції – майже 15 млн грн. Сплата податків - також майже  15 млн грн за 9 місяців. До кінця року буде більше 20 млн грн. Виходить, що ми сплатимо податків навіть більше ніж минулого року. Нагадаю, ми платимо 80% від прибутку в бюджет, - наголосив Сергій Чмирь.

Машинно-тракторний парк поповнюється, заробітна плата зростає

В ДП «Агрономія» навіть у воєнний час вкладають кошти у виробництво, купують нову техніку, оновлюючи свій машинно-тракторний парк найсучаснішими технічними помічниками. За роки війни на придбання техніки в господарстві витратили більше ніж 60 млн грн. Завдяки чому у «Агрономії» з’явилася нова потужна техніка преміум-класу - комбайни, трактори, навантажувач-маніпулятор, культиватор, перевантажувач зерна, сівалки, оборотний плуг, оприскувач, причеп, протруювач насіння, подрібнювач гілок, генератори - від провідних світових виробників сільськогосподарської техніки.

В цьому році машинно-тракторний парк господарства поповнив надпотужний сучасний німецький комбайн Claas Lexion 670, який вважається найкращим в світі, завдяки якості та надійності. Цей міні-космічний корабель має чудові технічні характеристики, збирає без втрат, повністю комп’ютеризований, показує вологість, скільки зібрав зерна, з якої площі, рахує урожайність і таке інше. На його придбання підприємство витратило 12 мільйонів гривень. Додамо, що це вже другий комбайн Claas Lexion в «Агрономії». На даний момент господарству повністю вистачає техніки, яка є на підприємстві.

За роки війни колектив ДП «Агрономія» став набагато меншим. Зі 110 чоловік, які працювали в «Агрономії» до початку війни, залишилося всього 62 працівника. Перша і найголовніша з причин - мобілізація. З початку війни 31 чоловік - працівники «Агрономії» були мобілізовані і пішли захищати нашу країну. Частина жінок виїхала за кордон під час війни. Люди, які залишилися, виконують більший обсяг робіт, але й зарплатню отримують більшу.

- Звичайно, для меншої кількості працівників збільшився обсяг робіт. Наприклад, з 15 механізаторів залишилося лише шість, з яких двоє працюють зараз на тваринництві. Тобто лише чотири механізатора зробили всю роботу в полі! Після жнив вони на трьох тракторах в чотириста кінських сил орали, а потім один комбайнер працював на комбайні Claas Lexion і збирав соняшник, двоє дискували, а третій сіяв. Після того один дискував, а двоє сіяли сівалками Horsch Pronto і Great Plains Spartan. І ось, уявіть, чотири механізатора впоралися з усім обсягом робіт! Вони працювали до другої години ночі. Ще бригадир тракторної бригади, який з недавнього часу ще й мій заступник, на навантажувачі Merlo підвозив і засипав їм зерно. І от таким чином ми все зробили вчасно, не порушивши технології. Ясно, що за таку інтенсивну працю люди заробили більше грошей. Наприклад, у одного механізатора за вересень була зарплата 70 тисяч грн, і це заслужено.

В ДП «Агрономія» зарплата у працівників систематично підвищується. Так, середня зарплата в минулому році була – 16 168 грн, зараз – 22 034 грн. І по переконанню директора, її треба підвищити знову.

- Буквально сьогодні я проводив нараду і сказав працівникам, що ще плануємо збільшувати заробітну платню, доплачувати за інтенсивність. Шукаємо можливість більше заплатити, щоб люди були задоволені. Я переконаний, що зараз, коли працівників лишилося небагато, то якщо працівник - добросовісна людина, яка чесно працює, не краде на державному підприємстві (не будемо приховувати, таке буває), то треба це цінувати і платити адекватні гроші, - висловив свою думку Сергій Михайлович.

Тваринництво знову врятувало

У 2022 році, коли почалася війна росії проти України, ДП «Агрономія» почала працювати в умовах воєнного стану. Виникли величезні проблеми з паливом. Через те, що було заблоковано зерновий коридор «Агрономія» при повних складах не могла продати своє зерно і отримати гроші на паливо, на нову посівну. І тоді підприємство буквально врятувала його другорядна галузь - тваринництво. Не маючи можливості продати зерно, «агрономійці» продали частину корів – з 230 лишилося 180 голів дійного стада, і за ці гроші купили паливо і власне кажучи, зробили завдяки цьому посівну.

Це вже історія підприємства, історія про те, як корови врятували господарство під час війни. І ось в цьому складному 2025 році «Агрономію» в черговий раз виручило дійне стадо корів.

- Чесно кажучи, в цьому році наші корови в черговий раз дуже допомогли нашому господарству. Ми доїмо молоко і маємо з цього прибуток. За рахунок молока ми маємо в місяць мільйон гривень надходжень живих грошей, які нам перераховують молочні комбінати, і це дуже допомагає вести господарство.

Зауважу, що тваринництво - вже давно збиткова галузь для нас і аудит рекомендував нам позбавитися тварин. За цією рекомендацією ми продали всіх тварин - овець, перепілок, курей, індиків, що були в господарстві, і лишили тільки дійне стадо корів, а також телят. Зараз маємо 120 голів дійного стада двох порід – червона і чорна ряба.  За 9 місяців від корів господарства надоєно 5650 ц молока. На одну корову виходить 4 709 літрів. За рік будемо мати за 5 тис літрів молока від корови. Телята мають 765 грамів середньодобової приваги - це нормальний результат.

Додам, що частину кукурудзи, яку планували зібрати на зерно, ми скосили на силос. Інакше прийшлось би її просто задискувати. А так є якась користь з тієї кукурудзи. Завдяки цьому зараз є чим годувати корів, - сказав Сергій Чмирь.

 Зауважимо, що корови «Агрономії» не тільки дають молоко, а ще приймають активну участь у  покращенні ґрунту. В господарстві, як розповів директор, на поля вносять гній, як добриво. В минулому році серйозно зайнялися цим питанням, впроваджуючи трохи підзабуту в Україні роботу – удобрення землі органікою. Дякуючи тому, що є корови, то, зрозуміло, є й гній. Вносячи його на поля, збільшують вміст гумусу, таким чином поліпшуючи родючість ґрунтів. Спеціалісти «Агрономії» восени і взимку внесли 70 – 80 тонн гною на гектар, покращуючи цим якість ґрунту на 7-8-10 років. Органічні добрива внесли на площі 60 гектарів. Потім посіяли там кукурудзу, яку згодом скосили на силос. Зараз на тому місці посіяли пшеницю і сподіваються отримати ефект від пшениці, вирощеної на цьому органічному добриві.

Оранка: там, де пройшов плуг - урожайність вище

Минулого року в ДП «Агрономія» остаточно вирішили повернутися до стародавнього метода обробки землі – оранки, врахувавши стан ґрунту, погодні та кліматичні фактори. Безумовно, передове підприємство не відставало від прогресу і використовувало технологію no-till - система нульової обробки ґрунту, прислуховуючись до науки, яка каже, що це більш ефективно. Але аграрії протягом багатьох років побачили, що результати при використанні оранки набагато кращі - урожайність вища, бур’янів менше, більше вологи залишається в ґрунті. Тож віддали перевагу обробці землі під ярі культури саме оборотними плугами.

З минулого року в «Агрономії» стали орати 60% полів, це шість полів. Траву, бур’ян, падалицю, що виросли після осінніх дощів, переорюють і роблять з того сидеральне добриво. Трактор робить оранку по всім правилам агротехніки: плуг восьмикорпусний оборотний з передплужниками робить повний оборот землі – на 180 градусів, готуючи землю до посівної. До речі минулого року підприємство придбало за 2 млн 300 тис. грн восьмикорпусний оборотний плуг фірми New Holland.

- В цьому році нічого не змінилося в нашому підході до вибору методу обробки землі. Ми абсолютно чітко бачимо, що там, де був плуг - у нас урожайність вища. Ми обробляємо землю і оранкою, і нульовою обробкою і бачимо дуже велику різницю і очевидну перевагу оранки. Посудіть самі: на ораній землі соняшник дав 12 - 14 центнерів з гектара, а там, де обробляли плоскорізом, всього 4 - 5 центнерів з гектара. Тож висновок є очевидним - оранка в нашій кліматичній зоні краще.

Щоб отримати гідний результат при нульовій обробці треба багато заливати хімією, дуже багато вносити добрив - ясно, що тоді буде результат. Але, якщо кинути ті ж добрива під оранку, результат буде ще кращим! Мені здається, і це підтверджується дослідженнями, що при оранці, як би це не звучало парадоксально, накопичення вологи в ґрунті, як правило, більше. Чому так, це ще треба досліджувати. Але факт залишається фактом. Наразі всі озимі ми сіємо no-till-овськими сівалками. А ярі культури, для кореневої системи яких треба більше вологи, вирощуємо по оранці, – розповідає Сергій Чмирь.

Осіння посівна: очікування на урожай

На полях ДП «Агрономія» ще триває посівна. Вже посіяні 1700 гектарів озимої пшениці, 100 гектарів озимого ячменю, 240 озимого ріпаку. Ще будуть сіяти жито.

 В Україні цього року старт посівної кампанії відбувався повільніше через нестачу вологи у ґрунті, особливо в південних та східних регіонах. В «Агрономії» посівну почали в кінці вересня. Як розповів керівник підприємства, всі культури сіяли в суху землю. І вже після того, як практично 80% було посіяно в суху землю, пішли рясні дощі, дуже вчасні і довгоочікувані. Зараз ще трохи досівають.

Як ми писали, в минулому році в «Агрономії» не сіяли ріпак, вирішивши взяти паузу у його вирощуванні. 

 - Це дуже примхлива культура, на якій легко можна «обпектися». Ранньовесняні заморозки по квітці можуть знищити до 60-70% ріпаку. Шкідники можуть серйозно нашкодити, якщо невчасно щось зробив - ріпак реагує. Ну, і ясно, ріпак дуже чутливий до засухи. Немає дощів - погано для ріпаку, під час збирання йдуть дощі - великі втрати ріпаку Це дуже складна і ризикована культура. Але в цьому році склалися такі погодні умови, що ми вирішили ризикнути і посіяли 240 га озимого ріпаку.

Ми знаходимося в зоні ризикованого землеробства і у нас вирощування будь-якої культури несе в собі ризики. Але такі культури, як ріпак або кукурудза особливо ризиковані для вирощування в нашій зоні, - повідомив Сергій Чмирь.

Вже засіяні озимими культурами поля зеленіють гарними сходами – рясними та міцними. Це не може не радувати і не вселяти надію на щедрий урожай. Але на підприємстві не поспішають з оптимістичними прогнозами, тому що знають - все буде залежати від погодних умов. Згадують, як в минулому році раділи тому, що все сприяло посівній, розвитку рослин і обіцяло рекордний урожай. Але щось зненацька трапилося в Небесній канцелярії, погода перестала співробітничати з сільгоспвиробниками, усі плани та прогнози пішли прахом.

- Звичайно, дуже важливе значення мають метеорологічні прогнози, на які ми орієнтуємося. Аграрії, як ніхто інший, чекають на сонячну, теплу погоду, на своєчасні дощі. Саме температура та рівень вологості впливають на забезпечення рослини поживними речовинами. Ми працюємо на землі, тому весь наш бізнес - це взаємозв’язок з природою. Погодні умови - один із головних факторів, на який ми не можемо вплинути, але можемо його враховувати і щось робити. Мається на увазі вибір культури, технологій, насіння, системи захисту. Таким чином намагаємося досягати якогось результату, - сказав Сергій Чмирь.

Профільне Міністерство нещодавно повідомило про те, що українські аграрії засіяли 6 194,5 тис. га озимих культур. Це 94,5% від запланованих площ. Миколаївська область увійшла до регіонів, які демонструють найкращі темпи посівної кампанії. Разом із Миколаївщиною до трійки лідерів також увійшли Одеська та Дніпропетровська області. Озимого ріпаку засіяно 1 076,7 тис. га. Найбільше – у Одеській, Вінницькій та Миколаївській областях.

Миколаївські фермери, незважаючи на складні погодні умови та військові ризики, продовжують утримувати регіон серед сільськогосподарських лідерів країни. Приємно, що в цьому значущому показнику є і вагома частка ДП «Агрономія» - 2 100 гектарів озимих культур.

Миронівські сорти не витримують південної спеки

Як відомо, ДП «Агрономія» є базовим підприємством Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла Національної академії аграрних наук України. Господарство випробовує і розмножує нові і новітні миронівські сорти. Співпраця триває, але висновки дослідного експерименту по вирощуванню миронівських сортів на півдні України дещо неоднозначні.

- Так, наша співпраця триває. Можна сказати, що цей експеримент по вирощуванню миронівських сортів на наших землях з наукової точки зору був вдалий. Тому що він ясно показав - миронівські сорти пшениці для нас на півдні України абсолютно не прийнятні! Всі вони дали велику знижку урожайності.

Тому в цьому році ми закупили велику частину сортів Одеського селекційно-генетичного інституту і вже посіяли їх на наших демонстраційних дільницях. Всі одеські сорти пристосовані для нашого клімату і умов нашої зони. Зрозуміло, що вони для нас кращі. Миронівські сорти ми теж посіяли, у нас є їхнє насіння, але в нашій зоні, особливо в засушливі роки, краще вирощуються одеські сорти. Товарні сорти у нас були посіяні одеські і це частково врятувало ситуацію. Наприклад, за рахунок одеського сорту пшениці Оранта ми відносно не дуже багато втратили в цей неврожайний рік, - розповідає Сергій Чмирь.

Теорія п’ятирічного циклу має спрацювати!

Зараз на полях «Агрономії» бачимо рясні сходи озимих. Хочеться вірити що вони принесуть вагомий урожай і 2026 рік стане одним з найкращих по урожайності. Тим більше, що саме наступного року має спрацювати так звана теорія п’яти років.

- Так, є така агрономічна теорія п’яти років, яку я підтримую. Багаторічний досвід свідчить про те, що вона таки працює. Подивіться: у нас урожай був в 1991 році, а перед цим в 1990 році його не було; в 1995-му не було урожаю, в 1996 р. - був; в 2000 р. не було урожаю, в 2001 р. - був; в 2005 р. не було, в 2006 р. - був; в 2010 р. не було, в 2011 р. - був; в 2015 р. не було, в 2016 р. - був; в 2020 р. не було, в 2021 р. - був. Я думаю, що, якщо в 2024 –му ми мали помірний урожай, а 2025 рік видався неврожайним, то по цій теорії п’ятирічного циклу наступний 2026 рік маємо бути з урожаєм. Що підтверджується зараз погодними умовами, які є досить сприятливими для озимих культур.

До речі, крім агрономічної теорії п’ятирічного циклу, ще є великий сорокарічний цикл погодних умов. До 2000 р. був 40-річний цикл з нормальними опадами, роки були по волозі більш-менш сприятливі, зими були сніжні. А зараз, після 2000 року, іде 40-річний засушливий період, клімат змінюється в сторону засухи. Але, я думаю, що коли закінчиться цей 40-річний природний цикл і почнеться новий, вірогідно, це буде в 2040 році, то будуть знову нормальні агрономічні умови і більші врожаї у нас на півдні. Це, звичайно, теорія. А як буде на практиці – побачимо.

Зараз надіємося, що 2026 рік, враховуючи вдалу посівну і гарні перші сходи, а також п’ятирічний цикл, буде вдалим і урожайним. Сподіваємося на прорив! - сказав Сергій Чмирь.

Підтримка ЗСУ - наш вклад у Перемогу

Четвертий рік Україна героїчно протистоїть російській навалі. Під обстрілами та ворожими атаками мужньо воюють українські військові, в тому числі і працівники «Агрономії». На поля господарства не раз падали уламки шахедів і ракет, їх і досі знаходять механізатори під час жнив чи посівної. З перших днів війни, яку розпочала росія проти України, «Агрономія» допомагає Збройним Силам України всім, чим може - технікою, автомобілями, амуніцією, продуктами, паливом, фінансами.

Господарство передало на потреби армії свою техніку: два ЗІЛа і КамАЗ, двигун, бензопили, газові балони, скати, інструменти, зварювальний апарат, а також дизельне паливо, бензин, пшеницю, продукти – борошно, цукор, крупи, консерви, олію, макаронні вироби, м’ясо, хліб, молоко, яйця.

Хлопцям з 123 бригади миколаївської тероборони передавали зимові, болотяні скати для трофейного російського Patriot, плівку, лопати, генератор, засоби радіоелектронної боротьби, газові горілки. Допомагали силам ППО, підтримували фінансово, дизпаливом, бензином, будматеріалами, зарядними станціями БФ «Марікейт» («птахи Мад’яра»).

В грудні минулого року на підтримку Третьої штурмової бригади ЗСУ перерахували півмільйона гривень - закрили збір на бельгійські гранатомети. Як раз на Новий рік хлопцям із Запорізького напрямку купили за їхнім зверненням необхідний тепловізійний приціл за 122 тисячи гривень, а також два дизельних генератора. Дуже виручав наших військових на Запорізькому напрямку купольний комплекс радіоелектронної боротьби «КРЕБ», який «Агрономія» придбала за 90 тисяч грн. На жаль, нещодавно цей купольний комплекс розбомбили вороги.

В серпні 2025 р. керівництво ДП «Агрономія» придбало дві виносні антени з трьома діапазонними підсилювачами сигналу для квадрокоптерів за 148 тисяч грн для 80-ї окремої десантно-штурмової  Галицької бригади. Бригада стоїть під Сумами і коли відвозили їм подарунки, хлопці попросили ще придбати для них квадроцикл, який їм дуже потрібен.

- Буквально пару тижнів тому ми купили квадроцикл CFORCE 1000 MV. Такий, який їм потрібен - потужністю в 90 к.с. з об’ємом двигуна в тисячу см³, щоб проходив по болотах, глибокій багнюці, розмитій лісовій колії чи в'язкій ґрунтовій дорозі. В ньому спеціально на гору винесено радіатор, щоб він не грівся і не пошкоджувався. Дорожелезний - коштує 672 тисячі гривень, але їм такий треба. У нас спочатку грошей на нього не було, йшла посівна, треба було посіяти. Але ж потім ми продали соняшник і таки купили та передали хлопцям цей квадроцикл. Дай Бог, щоб він їм допоміг, зберіг життя! - розповідає Сергій Чмирь.

З початку війни «Агрономія» надала допомогу Збройним Силам України вже на п’ять мільйонів гривень. Допомога і підтримка ЗСУ - непохитна позиція директора ДП «Агрономія» Сергія Чмиря. В цьому свого керівника підтримує весь колектив підприємства. Сергій Михайлович і сам регулярно перераховує власні кошти на різні потреби українського війська, з початку війни ним особисто передано вже більше півмільйона гривень нашим захисникам.

- Треба допомагати своїй армії, інакше прийде чужа і все буде набагато гірше. І той, хто не хоче зараз воювати за свою землю, за свій народ, буде вимушений воювати проти свого народу. путін об’явив мобілізацію на всіх окупованих територіях і там примусово мобілізують чоловіків і відправляють воювати проти своїх же ж українців. Не треба робити прогнози по строкам завершення війни, вважаю, що всі ці прогнози - недобра справа. То Трамп щось пообіцяв, то Юлія Тимошенко щось сказала, то розганяється в пресі пророкування якогось рабина про те, що в січні наступного року закінчиться війна, то Оля Полякова щось виголосила, то Дмитро Гордон поділився «точною» інформацією... Такі прогнози розхолоджують людей. Ми повинні розуміти - у нас немає іншого виходу, ми просто повинні битися до кінця війни. А кінець буде тоді, коли ми переможемо, - впевнений Сергій Чмирь.

Успішне господарство - ласий шматок для рейдерів

Окрім проблем із засухою та неврожаєм, окрім біди, яку принесла в нашу країну війна, у керівників державних аграрних підприємств, особливо тих, що успішно працюють і міцно стоять на ногах, вистачає проблем ще й з тими, хто задивляється на ці господарства, як на ласий шматочок, який хотілося б відібрати.

- Маючи на меті лише захоплення і дерибан підприємства, деякі можновладці або недобросовісні народні депутати не покидають спроб заволодіти їм - час від часу організовують перевірки, залучають правоохоронні органи, сприяють порушенню кримінальних справ, не гидують навіть поширенням хибної, відверто наклепницької інформації в інтернеті. На жаль ДП «Агрономія» з 4500 гектарами землі, як магніт притягує до себе погляди та інтерес тих, хто марить захопити його і почати нищити, набиваючи власні кишені. Спроби зробити це повторюються з сумною періодичністю...

Ніби небагато часу пройшло після зазіхань на «Агрономію» одного народного обранця. Як вже спостерігаємо чергову спробу чергового народного депутата, на цей раз разом з обласним депутатом, прибрати до рук наше підприємство. І ось вже дивну розмову починає цей законотворець в кулуарах наукової наради про те, скільки можна заробити грошей на «Агрономії». І треба для цього зовсім небагато - вигнати директора Чмиря і поставити свого, і вже тоді будуть у них повні кишені грошей. При цьому депутата геть не хвилює, що після таких «реформ» для держави не буде податків, для людей не буде роботи і допомоги армії, напевне, буде набагато менше. Сумно це все спостерігати... - розповідає Сергій Чмирь.

- Пам’ятаю, як в 90-х роках ця земля нікому не була потрібна. Тоді ми - керівники-аграрії працювали тут разом з колективами в дуже складних умовах, практично даром. А коли прийшли «жирні» роки і земля стала щось коштувати, то всіх цих дядьків-керівників, які в 90-ті все витягували на собі, різними шляхами повикидали, повиштовхували з державних господарств. На пальцях однієї руки можна перерахувати тих, хто залишився, тих, хто все ще може тримати удар. Попри те, що господарства успішні, працюючи, завжди треба чекати того, що хтось покладе око на них, комусь щось заманеться. В Миколаївській області «Агрономія» лишилася, напевне, єдиним державним аграрним господарством, яке ще тримається, в силу того, що я не піддався тиску. Втішає лише те, що багатьох нечесних нардепів на цьому вже зловили після розслідування корупційний діянь.

Аграрії України - символ стійкості та оптимізму

Декілька днів тому в Україні відзначили День працівників сільського господарства - свято провідної галузі, найважливішої в аграрній державі.

Агропромисловий комплекс займає лідируючи позиції у формуванні економіки нашої країни. Своєю самовідданою працею на полях українських чорноземів аграрії роблять все для того, щоб економіка нашої країни була міцною і конкурентоспроможною, щоб попри війну і негаразди, які спіткали Україну, на нашому столі завжди був хліб і до хліба. Комбайни, які під час війни збирають урожай на українських полях, по праву стали одним із символів стійкості та оптимізму українців.

-  Я вітаю всіх працівників сільського господарства України і особисто колектив Державного підприємства «Дослідне господарство «Агрономія» Національної академії наук України! Щиро бажаю всім миру, здоров’я, рясних врожаїв, сприятливих умов праці від природи і стабільних - від держави.

В 2025-му аграрії пройшли випробування непростого року. Всім було важко. Але треба йти далі, працювати і досягати результатів. Ми маємо пам’ятати, що працюємо заради свого народу, забезпечуючи його продовольчу безпеку. Відправляючи на експорт українське зерно, забезпечуємо економічний розвиток своєї держави. Наша головна  задача - витримати цю війну, працювати заради розквіту України, допомагати ЗСУ і битися до Перемоги! - привітав аграріїв Сергій Чмирь.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram/