Історія Василя на позивний «Хижак»

Його життя було спокійним і розміреним. Василь, з позивним «Хижак», жив на Херсонщині, у пгт Білозерка. Працював машиністом насосних станцій, мав родину, обробляв рідну землю, будував плани на майбутнє. Усе змінилося, коли в його дім прийшов ворог і приніс із собою окупацію, страх та біль. Його синові дивом з третьої спроби вдалося виїхати за кордон, але виїжджав він вже через територію країни-агресора. На кордоні загарбники то губили документи, то примушували роздягатися, то відверто знущались над хлопцем. «Хижак» залишився з родиною, бо завжди був прив’язаний до рідної землі та своїх батьків.

«Син виїхав, тому що боявся потрапити до кацапського війська або тортурів», - каже Василь, - «А я стресостійкий».

ОДИН ДЕНЬ, ЯКИЙ ЗМІНИВ УСЕ

«Хижак» згадує 28 квітня 2023 року як страшний сон, в якому життя розділилося на «до» і «після». Прямо в сусідський будинок влучила російська ракета «Циркон». Від сусідського дому не залишилося нічого, дім матері вцілів лише частково.

«Матері немає… немає господарства… У нас постраждав тільки дім: забили вікна ДСП, на дах натягнули брезент, так жінка досі й живе», - розповідає Василь.

ВІД МИРНОГО ЖИТТЯ
ДО ВІЙСЬКОВОЇ РОЗВІДКИ

Василь ніколи не служив у армії – мав обмеження через проблеми зі спиною. До війни найбільше цінував свободу, якої, за його словами, в армії, на жаль, немає. Проте втрата рідної людини та зруйнований дім стали каталізаторами.

Після деокупації та знайомства з хлопцями прийняв рішення вступити до розвідницького братства.

«Сказали пройти комісію, оновити дані. Оновив: 2 серпня вже був в учебці. Одразу звернувся до хлопців, з якими роззнайомився, взяв відношення, так і опинився в бригаді, в розвідці. Виконую різну роботу», - ділиться «Хижак». Вже минув рік, як він став частиною Збройних Сил України.

СИЛА ДУХУ ТА НЕНАВИСТЬ ДО ВОРОГА

«Хижак» виконує обов'язки водія, робить усе, що йому наказують. Від негараздів і болю його рятує лише почуття гумору та ненависть до московитів. Він позитивно відгукується про своє командування: «Командири хороші».

Історія «Хижака» –  це історія тисяч українців, які не збиралися воювати, але були змушені взяти зброю до рук, щоб захистити те, що залишилося від їхнього щасливого життя.

«Хижак» не став жертвою, він став воїном.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;
https://www.facebook.com/upravda - Facebook;
https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram.