Гаряча лінія «Південної правди». Особливості шкільної освіти на Миколаївщині під час воєнного стану

Повномасштабна війна внесла кардинальні зміни у функціонування освітньої системи України. Школи, дитсадки, заклади професійної та вищої освіти змушені працювати в надзвичайних умовах. Для вчителів, батьків і дітей навчальний процес перетворився на щоденний виклик: уроки чергуються з повітряними тривогами, а шкільні класи — з укриттями. Попри всі труднощі, школи й садочки продовжують працювати, адже освіта стала не лише засобом здобуття знань, а й важливим інструментом підтримки та відчуття стабільності для дітей у ці важкі часи. 

«Південна правда» продовжує серію публікацій під рубрикою «Гаряча лінія». Цього разу – за підсумками спільного заходу нашої редакції з департаментом освіти та науки Миколаївської ОВА. На прямому телефонному зв’язку з читачами газети була директор департаменту Алла Веліховська. 

- Алло Борисівно, якщо коротко, то в чому особливість початку навчального року 2025? – запитання ведучого «гарячої лінії». 

- Станом на початок навчального року значно зменшилась кількість шкіл, які працюють виключно на дистанційній формі навчання – їх 53, що становить 14% від загальної кількості – 396. 199 шкіл – працюють очно, 144 –  змішано. 

Якщо згадати події 2022 року, то після початку повномасштабної війни увесь навчальний процес було переведено на дистанційну форму, і лише в грудні 2022-го всього декілька шкіл на півночі області відкрились для очного навчання. Поступово ситуація вирівнюється.  

Хоча ми розуміємо, що в будь який момент в умовах триваючої війни все може змінитись. 

Кількість школярів в області на початок навчального року 2025, у порівнянні з попереднім роком, зменшилася на 7 тисяч.  

З лютого 2022 року число школярів загалом зменшилось на 19 тисяч. Не тільки з причини виїзду за кордон, а й з причин демографічної кризи.  

У 2025 році у закладах загальної середньої освіти області здобувають освіту 4772 (4,9%) учні із родин внутрішньо переміщених осіб.  У порівнянні з минулим навчальним роком кількість здобувачів освіти цієї категорії збільшилася на 0,5%.  

За кордоном перебувають 7891 (8,2%) здобувачів освіти та 83 (0,9%) учителів.  

На жаль, 35 закладів освіти області, з яких – 19 шкіл, були повністю зруйновані під час обстрілів. 263 зазнали пошкоджень. 95% з них вже відновлено.  

Відновлення це відбувається у великій мірі завдяки благодійній іноземній допомозі, коштами  місцевого самоврядування. Серед основних донорів, яким ми дуже вдячні, ЮНІСЕФ, Королівство Данія, Норвезька Рада. Відзначу і те, що завдяки благодійникам на деокупованих територіях, там, де навчальні заклади було повністю зруйновано, створені  модульні школи, в яких діти мають змогу навчаються у змішаному форматі.  

Інформація редакції. За останніми даними Миколаївської обласної ради серед проєктів, на які Королівство Данія спрямує ще понад 23,5 мільйона євро, – повна реставрація Миколаївського ліцею ім. Аркаса, ремонт пошкодженого Снігурівського ліцею, а також закупівля обладнання та техніки для громад області.  

- Якщо син вчиться у школі в Чехії, чи можемо ми отримати атестат в Україні? Одразу навчатись у двох школах для дитини важко, але ми плануємо повернутись, - запитує Світлана з Первомайська, яка нині проживає у Празі. 

- Якщо дитина відвідує школу за кордоном, а ви плануєте повернутись, чи просто хочете, щоб син отримав український атестат, то можна паралельно дистанційно навчатись за  спеціальною програмою в школах України, де викладаються лише предмети, пов’язані з Україною – українська мова, українська література, географія України, історія України, мистецтвознавство України. Знання з інших дисциплін дитина отримає в тій країні, де навчається очно. Отже навчання для неї не буде обтяжливим.  

Після повернення в Україну ви можете звернутись до обраного закладу де дитину спочатку зарахують до школи. А вже потім буде протестований рівень знань учня з різних предметів. В разі потреби школяреві призначать індивідуальну коригуючу програму. В її рамках заняття будуть проводитись паралельно з основним навчальним процесом. 

Також на території Миколаївської області 5 закладів загальної середньої освіти надають змогу дітям, які проживають за кордоном вивчати українознавчі предмети. «Українознавчий компонент» — це скорочена дистанційна освітня програма Міністерства освіти і науки України для українських школярів за кордоном, що дозволяє зменшити навчальне навантаження та зберегти зв'язок з українською системою освіти. Програма включає вивчення ключових українських предметів (мови, літератури, історії, географії, захисту України), а предмети, що вивчаються в місцевій школі, зараховуються як здобуті знання. Зареєструватися на програму можна на спеціальній платформі ukrainian.studies.mon.gov.ua. 

Інформація редакції. Дистанційне навчання в школах України для учнів, які знаходяться за кордоном, може бути у різних варіантах. Якщо дитині зручно бути на прямому зв’язку під час занять, то вона навчається так. Якщо ж прямий зв'язок незручний (наприклад, коли часові пояси країни перебування не збігаються з Україною), то вчителі надають домашні завдання на інтернет-ресурсах (гугл-клас) і учні їх виконують у зручний для них час доби та надсилають на перевірку.  

- Чи можливо дитині бути зарахованій одразу до другого класу, якщо дозволяє рівень знань? – запитує батько першокласниці Валентин з Миколаєва. 

- Так, система екстернату наразі працює. Якщо батьки вважають, що дитина оволоділа під час підготовки до школи достатнім рівнем знань, щоб піти одразу до другого класу і цей рівень буде підтверджено у школі, то таке зарахування можливе. Але в цьому разі важлива психологічна підтримка дитини, адже вона йде «новенькою» у вже сформований за рік більш дорослий дитячий колектив. Також там вже складніші завдання, більші вимоги до учнів.  Якщо їй буде легко адаптуватись, то в подальшому житті ці навички дуже знадобляться. Для прийняття остаточного рішення раджу батькам прислуховуватись до порад психологів та педагогів. 

Відзначу, що за нинішніми вимогами у громадах діти вже з п’яти років обов’язково повинні пройти підготовку до школи. Майбутніх учнів треба привчити до розпорядку. Це робиться, зазвичай у дитсадках. Але якщо, наприклад,  у населеному пункті, немає дитячого садка, то для підготовки створюються групи або при місцевій школі, або заняття повинні бути організовано в індивідуальному порядку для 5-річок. 

- В нашому першому класі деякі батьки заборонили дітям вивчати гімн України. На четвертому році повномасштабної війни це дивно, але це так. Що робити вчителю в такій ситуації? – запитання від жительки Миколаєва. 

- Перший куплет пісні Михайла Вербицького “Ще не вмерла Україна”, який визначено  як Гімн (Славень)  діти вчать ще у дитсадку перед школою. А потім кожного разу чують та співають на урочистих заходах. В колективі все запам’ятовується легше. А щодо наведеної вами ситуації, то карати чи відраховувати дитину за невиконання завдання, звичайно, не будуть. Адже проблема не в ній. У такий ситуації педагоги проведуть  роз’яснювальну роботу з батьками, які повинні зрозуміти, що привели свою дитину в український навчальний заклад, де діють певні правила і невід’ємна складова навчального процесу - національно-патріотичне виховання. Тож, правила обов’язкові для всіх учнів. І батькам разом з педагогами треба  зробити так, щоб дитина  почувала себе комфортно у шкільному колективі. Впевнена, що досвідчені педагоги впораються з цією проблемою, адаптуючи учня у класі. 

- Як гостро сьогодні стоїть проблема кадрового забезпечення у школах? – запитує жителька Нового Буга Оксана. 

- Проблема актуальна. Молодих спеціалістів до навчальних закладів прийшло 79. Вакансій по області станом на початок навчального року маємо 260. З них практичних психологів - 47, вчителів англійської мови - 16, хімії -12, математики – 10, біології – 8, фізики – 8. Втім, як вихід із ситуації з нестачею педагога з певної дисципліни, керівництво шкіл надає можливість проводити ці уроки вчителям з інших предметів.  

- Чому доплату до основної зарплати – тисячу гривень, а з 1 вересня дві тисячі, отримують тільки вчителі шкіл, а, наприклад, педагоги професійних навчальних закладів, вишів – ні? Хіба це справедливо?– запитання від жительки Миколаєва. 

- Такі питання вирішуються на рівні уряду. Міністерство освіти та науки надає пропозиції до Верховної Ради щодо таких доплат. Наразі поки що маємо саме таку ситуацію. Як буде далі – побачимо. 

- Чи зараховується у педагогічний стаж робота асистента вчителя з інклюзії? – запитує Ірина Олегівна. 

- Якщо це саме асистент вчителя, то так. Але інколи плутають поняття асистент вчителя та асистент учня. Асистент вчителя з інклюзії - офіційна штатна одиниця в закладі освіти. Він працює разом із учителем у класі. Допомагає дітям з особливими освітніми потребами. Виконує педагогічні функції: адаптує матеріали, пояснює завдання, допомагає організувати навчання та дисципліну, координує взаємодію між учителем і дитиною. Він – повноцінний вчитель на уроці. На оплату праці асистентів вчителя передбачена окрема субвенція. Ці фахівці мають певні розряди, проходять курси підвищення кваліфікації і їх трудова діяльність зараховується як педагогічний стаж.  

Якщо ж це асистент дитини з особливими потребами, то це її персональний помічник (зазвичай офіційно оформлений через орган соцзахисту). Його роль — побутова та фізична підтримка: допомогти пересуватися, одягнутися, поїсти, сходити до туалету тощо. Він не є педагогом, не втручається у викладання. Працює винятково для однієї дитини і підзвітний батькам/органам соцзахисту, а не школі. Трудовий стаж такому фахівцю зараховується як звичайний. 

- Як оформити дитину на інклюзивне навчання? – запитує жителька Куцурубської громади. 

- Для початку – звернутись до інклюзивно-ресурсного центру. В Миколаївській області вже створено 28 ІРЦ, де працюють 149 педагогів.  

До речі останній із створених ІРЦ – саме у вашій громаді.  

До інклюзивно-ресурсного центру батьки можуть звернутись, якщо вони помітили, на їх думку, відхилення у поведінці сина чи дочки - агресивність, плаксивість, затримка мовлення тощо. Проводиться вивчення стану дитини, надаються рекомендації. Якщо відхилення серйозні, радять звернутись до  лікаря-фахівця. Якщо поведінка дитини може бути скоригована під час навчання, то рекомендуємо подати документи для оформлення до інклюзивного класу. Протягом трьох днів це питання повинно бути вирішене обраним навчальним закладом. Інклюзивний клас – це не якийсь окремий клас для дітей з особливими потребами. Це звичайний шкільний клас, який після приходу до нього такої дитини стає інклюзивним. Тут з нею буде працювати асистент вчителя. 

Крім того, в ІРЦ хлопчику чи дівчинці призначають корекційні заняття. В залежності від нозології, з ними в присутності батьків працюють вихователь дефектолог, логопед (під час війни у дітей стало більше проблем з логопедією, вимовою, заїканням), практичний психолог. 

Послуги спеціалістів у ІРЦ можна отримати безкоштовно.       

Відзначу, що зараз триває рік безбар’єрності, що передбачає широкомасштабні заходи. Адже діти з особливими освітніми потребами — серед найвразливіших у час війни. Попри всі виклики, у Миколаївській області вони мають змогу навчатися і розвиватися. 

На сьогодні інклюзивним навчанням на Миколаївщині охоплено 1958 дітей (на 254 більше, ніж у 2024-му).  

У школах функціонують 930 інклюзивних класів (1388 учнів) і 31 спеціальний клас (293 учні). 

445 дітей отримують освіту вдома (на 75 більше, ніж торік). 

Вчителі проходять курси для роботи з дітьми, які мають особливі потреби.   

Крім іншого необхідного, закуповуються шкільні автобуси з підйомниками (співфінансування: 50% оплачує громада, 50% - державна субвенція). У 2025 році було закуплено  12 таких автобусів. До кінця року будуть ще. 10 мінівенів передали благодійники з Саксонії.  

Всі укриття у школах також повинні мати підйомник, як стаціонарні (у великих закладах), так і переносні (для малих). В цьому напрямі також триває робота. 

- Лунає багато критики з приводу харчування у навчальних закладах. Кажуть, хоч безкоштовно, але не смачно… Що можете сказати з цього приводу? – запитання від ведучого «гарячої лінії». 

-Так, держава, навіть в умовах війни, що триває, виділила чималі кошти на безкоштовне харчування дітей у навчальних закладах на прифронтових територіях, на обладнання їдалень, навчання шкільних кухарів. Щодо дискусій навколо шкільного меню, то вони очікувані. Чому так відбувається? Ну наприклад, наші школярі у повсякденні звикли до солоних смаколиків – чіпсів, горішків, снеків, солодких газованих напоїв тощо. А у шкільному меню передбачено вміст солі та цукру набагато менший, такий, який потрібен організму, щоб йому не нашкодити. Для когось – це несмачно. Але шкільне меню створене на основі досвіду європейських країн.  Наприклад, Фінляндії. Колись в цій країні, зокрема, у школах, багато вживали солонини, що призводило до гіпертонічної хвороби у більшості населення. Після реформи харчування майже сорок років тому і зменшення вмісту солі у продуктах, кількість випадків гіпертонії знизилася  з 95%  до 5%. 

Комусь у школі не подобається гречана каша, хоча гречка містить необхідні організму елементи, серед яких калій, магній, селен. 

Меню розроблене з огляду на оптимальний вміст у кожній тарілці (порції) мінеральних солей, білків, жирів, вуглеводів, клейковини. Від приготування до того, як обід буде на столі повинно пройти не більше 45 хвилин. 

Гадаю, що до нового харчування просто ще не звикли, і потрібно більше часу для цього.  

За новими нормами шкільного харчування промислові м’ясні напівфабрикати, консерви були виключені з меню як шкідливі.  

Так з 2022 року в рекомендаційному меню для шкіл відсутні ковбаси і сосиски — замість них включені корисніші варіанти білка (наприклад, фішболи, натуральне м’ясо) та збільшена частка овочів і фруктів. 

Можу порадити батькам школярів ознайомитись із інтернет-порталом «Знаїмо» https://znaimo.gov.ua, де зібрано всю необхідну достовірну  просвітницьку інформацію про реформу системи харчування в українських закладах освіти, про збалансовану їжу й корисні звички у харчуванні. Тут ви знайдете перелік всіх блюд, інформацію про їх вміст, калорійність, рецепти їх приготування і зможете приготувати у домашніх умовах. 

+++++++++++ 

Запитань під час нашої «гарячої лінії» надійшло чимало, але впевнені, що їх з визначеної освітньої теми також багато ще залишилось. Тож, на них можна отримати відповіді у департаменті освіти та науки Миколаївської обласної держадміністрації за телефоном (0512) 37-93-93 або на сайті https://oblosvita.mk.gov.ua/

                                                                                                                  Руслан ПІДГОРНИЙ