Бюджет в умовах війни: стратегія, виживання чи латання дірок

Уряд схвалив проєкт держбюджету на наступний рік. Які в ному закладені показники, якими будуть доходи та видатки та що в пріоритеті?

15 вересня уряд схвалив проєкт державного бюджету на наступний рік, його зареєстрували у парламенті.

У ньомузакладено видатки на 4,8 трлн грн, що на 415 млрд грн більше, ніж поточного року. Доходи прогнозуються на рівні 2,83 трлн грн. Це на 18,8% більше, ніж 2025 р. Дефіцит очікується до 18,4% ВВП. Потреба у зовнішньому фінансуванні становитиме 2,08 трлн грн.

Головним пріоритетом документа залишається сектор безпеки та оборони - на нього передбачено 2,8 трлн грн (27,2% ВВП). Зокрема, щонайменше 44,3 млрд грн спрямують на виробництво українських боєприпасів, ракет, ППО, авіаційної та бронетехніки.

“Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили Оборони – грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розробку та виготовлення власної зброї, в тому числі дронів”, – зазначила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко.

Нагадаємо, що держбюджеті-2025 видатки на оборону були закладені в сумі 2,22 трлн грн з 3,94 трлн грн в цілому.

Скільки виділять на інші потреби?

На освіту виділять 265,4 млрд грн. Серед іншого заплановане підвищення зарплат учителів на 50% у два етапи, безкоштовне харчування для 4,4 млн школярів, удвічі більші стипендії для студентів.

На охорону здоров’я заплановано 258 млрд грн. Передбачається, що зарплата лікарів зросте до 35 тис. грн. Також в планах розширення програми безкоштовних ліків та запуск програми “Чекап 40+”.

“10 млрд грн направлять на нову адресну виплату для українців до 40 років на комплексний скринінг здоров’я – перевірку на серцево-судинні захворювання, діабет і стан ментального здоровʼя”- каже Свириденко.

На соціальну сферу у 2026 р. заплановано 467,1 млрд грн. Це на 45,3 млрд більше, ніж у 2025 р. Ці кошти підуть на підтримку внутрішньо переміщених осіб, людей з інвалідністю, протезування, програми “єЯсла” та “Пакунок школяра”. З нового – фінансування демографічної політики на суму 24,5 млрд грн. Кошти спрямують на допологову допомогу, виплати при народженні дитини та підтримку сімей з дітьми до одного року.

Окремо на потреби ветеранів передбачено - 17,9 млрд грн, включно з житлом і стоматологією.

На підтримку бізнесу - 41,5 млрд грн, включно з програмами “5-7-9%”, “єОселя”, Brave1.

На науку виділять 19,9 млрд грн. Зокрема, кошти підуть на підтримку молодих вчених та найкращих наукових установ, також планують створити центри оборонних досліджень.

На розвиток агроромислового комплексу передбачено - 13,1 млрд грн, на культуру - 4,7 млрд грн., на публічні інвестиції на відновлення - 45,9 млрд грн.

Загальні доходи регіонів становитимуть 871,9 млрд грн, а міжбюджетні трансферти - 289,3 млрд грн.

В Кабміні висловили сподівання, що війна завершиться раніше. Але з прагматичної думки проєкт держбюджету готувався з урахуванням продовження війни увесь 2026 р.

Остаточні суми буде визначено після ухвалення ЗУ “Про Державний бюджет України на 2026 р.” - не пізніше 1 грудня, після підписання й офіційного оприлюднення.

Яким буде дефіцит?

“Міністерство припускає, що дефіцит державного бюджету на 2026 р. складе 45 млрд дол”, - розповів голова Мінфіну Сергій Марченко.

На сьогодні в уряду є зобов’язання від зовнішніх партнерів щодо покриття лише 35 млрд дол.

Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ради Данило Гетманцев пояснив в інтерв'ю РБК-Україна, що йдеться про “дірку” у бюджеті на 10 млрд дол.

“Це поточний розрив, який ще не покрито гарантованим фінансуванням”, - сказав він.

Наразі робота над пошуком коштів триває, а остаточні суми стануть зрозумілими згодом. Гетьманцев нагадав, що попереду перше читання до 20 жовтня і друге - до 20 листопада, тож переговори ще триватимуть.

Також ведуться перемовини з МВФ щодо нової програми. Гетманцев наголосив, що ситуація напружена, але не безвихідна. Він підкреслив, що попри війну жодного разу не затримували пенсії та соціальні виплати, і це, на його думку, велика перемога, яку часто залишають без уваги.

Що буде з пенсіями та зарплатами?

Згідно з проєктом бюджету на 2026 р. зростуть мінімальна зарплата, мінімальна пенсія та прожитковий мінімум.

Прожитковий мінімум з 1 січня 2026 р. для однієї особи на місяць складе 3209 грн. Водночас в уряді уточнюють і показники для різних груп населення: діти до 6 років – 2817 грн; діти 6-18 років – 3512 грн; працездатні особи – 3328 грн; люди, які втратили працездатність, – 2595 грн.

Також уряд пропонує підвищення мінімальної зарплати: 8 647 грн на місяць; 52 грн за годину. Для порівняння: у 2025 р. мінімалка становила 8 тис. грн. Тобто зростання складе лише близько 8%.

Своєю чергою мінімальна пенсія напряму залежить від прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. У 2026 р. вона складе 2595 грн, що лише на 234 грн більше порівняно з попереднім роком.

Загалом у 2026 р. багато українських пенсіонерів отримають підвищені виплати завдяки плановій індексації. На пенсійне забезпечення наступного року передбачили значно більший бюджет – 1 трлн 27 млрд грн, що на 123,4 млрд більше, ніж у 2025 р.

Водночас у документі не зазначено масштабних змін у пенсійній системі, окрім стандартної індексації.

Також відомо, як зміняться середні зарплати. Так, у сфері освіти та медицини передбачені суттєві зміни. Зарплати педагогів зростуть на 50% протягом року. Зокрема, +30% з 1 січня та ще +20% з 1 вересня 2026 р. Зазначається, що це стане можливим завдяки збільшенню фінансування освіти до 265,4 млрд грн.

Лікарям також піднімуть зарплати. Працівникам первинної та екстреної допомоги планують підвищити базову зарплату до 35 тис. грн. Додаткові кошти передбачені й для медиків у прифронтових регіонах. Такі кроки уряд пояснює необхідністю утримати фахівців у критично важливих галузях.

Якими будуть ціни та курс гривні

У бюджеті закладено прогнозний середньорічний курс на рівні 45,6 грн за дол. Також уряд визначив очікувану інфляцію, 9,9% (грудень до грудня) та у середньому за рік – 10,4%. Це означає, що, навіть попри підвищення зарплат і пенсій, купівельна спроможність громадян може залишитися майже на тому самому рівні через зростання вартості товарів і послуг.

“Хоча формальне зростання передбачене, воно залишається значно нижчим за очікуваний рівень інфляції та реальну вартість життя. Зростання цін частково “з'їсть” підвищення доходів українців”,- каже Олександр Охрименко, президент Українського аналітичного центру.

Депутати вимагають балансу між обороною та соцгарантіями

Після затвердження Кабіном проєкту Держбюджету на 2026 р., народні депутати розпочали активне обговорення його пріоритетів.

Парламентарі загалом підтримали оборонний акцент, але наголосили на необхідності прозорого розподілу коштів, особливо у сфері закупівель та виробництва озброєння. Деякі депутати закликали створити окрему платформу парламентського моніторингу витрат на дрони, ППО та бронетехніку.

Соціальний блок бюджету також викликав жваве обговорення. Депутати позитивно оцінили запуск нових програм, зокрема: одноразову виплату при народженні дитини - 50 тис. грн, щомісячну допомогу для дітей 1–3 років у рамках “єЯсла” - 7 тис. грн, індексацію пенсій з 1 березня, компенсації для ВПО та ветеранів.

Окремі народні обранці звернули увагу на потребу посилити підтримку регіонів, особливо прифронтових, де інфраструктура та медичні заклади працюють на межі.

Освітній та медичний блоки також отримали схвалення. Депутати з профільних комітетів закликали уряд забезпечити реалізацію цих програм не лише на папері, а й через ефективну міжвідомчу координацію.

Кореспондент