Історія на фронті: як Миколаївський музей суднобудування охороняє національну пам'ять в умовах війни

Повномасштабне вторгнення росії в Україну викликало надзвичайні труднощі в роботі музеїв.  Музеї виявились однією з пріоритетних цілей ураження поряд з військовими та інфраструктурними об’єктами.

Одними з найголовніших функцій музеїв є збереження матеріальних цінностей, накопичення та популяризація знань в різних сферах діяльності людства, вивчення і демонстрація унікальних артефактів. В той же час, коли працівники російських музеїв активно створюють пропаганду, беруть участь у незаконному вилученні українських колекцій, музеї України стали невід’ємною складовою національної безпеки.

Російські окупанти знищують нашу українську культуру за такими напрямками:

-обстріли і руйнація будівель музеїв та прилеглих територій;

-пограбування і незаконне вилучення цінних артефактів та унікальних колекцій;

-вбивство музейних співробітників, знущання над ними та спонукання до співпраці.

          У виданні The New York Times було зазначено, що це пограбування культурної спадщини може бути найбільшим з часів Другої світової війни.

За період повномасштабної війни в Україні  російські окупанти знищили або пошкодили понад 30 музеїв. Лише з Херсона росіяни вкрали понад 15 тис. предметів образотворчого мистецтва та унікальних артефактів.

       Особливо вразило всю світову спільноту та українських музейників свідоме знищення ракетним ударом музею українського філософа XVIII ст.

Григорія Сковороди (1722-1794рр.). Це невеликий музей, але в ньому сконцентровано всю силу просвітницької думки, що на декілька століть наперед спрогнозувала розвиток української самосвідомості. Тому знищення музею – символ темного варварства і глобального несприйняття знання та національної культури.

     14 червня 2022р. на містечко Золочів на Львівщині було запущено ракету, яка впала за 250 м від Золочівського замку, в якому зберігались безцінні колекції українського, європейського, китайського та японського мистецтва. Замок зазнав часткових руйнувань.

     Після підриву Каховської греблі і чи не найбільшої екологічної катастрофи останніх часів, окрім багатьох інших об’єктів, 6 червня 2023р. було знищено хату-музей художниці-примітивістки Поліни Райко у с. Олешки  на Херсонщині. Всю її творчість і хатину вода просто змила у Дніпро.

     На 25 грудня 2022 р. збитків зазнали 1189  об’єктів культурної інфраструктури, із них музеїв та галерей 63 одиниці (22 зруйновано, 41 пошкоджено), більшість припадає на Донецьку (37%) та Харківську (11%) області.

    Проблема збереження та відновлення українських музеїв , повернення втрачених колекцій та артефактів на сьогоднішній день стоїть надзвичайно гостро.

    Питання організації музейної справи, тенденції розвитку музейництва, впровадження музейно-педагогічних проєктів неодноразово висвітлювались в наукових працях Ф. Вайдахера, О.В. Караманова, М.М. Поколодної, О.О. Салати, Т. Яцечко-Блаженко та інших[1;2;3;4;6].

 Але проблеми  функціонування музеїв під час війни, протистояння ворожій пропаганді не були вивчені і будуть вивчатися ще довгий час.

     Виклики війни стали несподіваними для музеїв, і необхідно було швидко та якісно вирішувати багато питань.

     "Миколаївський музей суднобудування і флоту опинився з початку війни в епіцентрі воєнних подій. З перших днів Миколаїв перебував під авіаційними бомбардуваннями та артилерійськими обстрілами, пошкоджень зазнала будівля музею, частково були вибиті вікна. Виникла необхідність евакуації найбільш цінних експонатів. « Понад 546 тис. музейних цінностей евакуювали з небезпечних територій під час повномасштабної війни в Україні», - зазначив заступник міністра культури та стратегічних комунікацій Сергій Бєляєв [7].

     Евакуацією музейних фондів займалася завідувачка музею суднобудування і флоту Т.С. Мітковська, відділ фондів та інші працівники.

     Робота музею призупинилась, працівники отримували неповну заробітну плату до кінця 2022 року. Але на початку 2023 року управлінням культури, національностей та релігій було прийнято рішення про відновлення роботи музеїв. Цей позитивний крок став ще одним викликом. Справа в тому, що населення міста значно зменшилось, школи працювали в online форматі, постійно лунали повітряні тривоги.

    Колектив музею розробив нову концепцію діяльності в умовах війни, намагався не втратити відвідувачів та виконував фінансовий план.

    «Ми бачимо збільшення інтересу українців до всього власного – літератури, історії, кіно тощо… Люди хочуть дізнаватися самостійно, хочуть слухати інших розумних людей, дискутувати. Війна розкрила розуміння того, наскільки важливо самим зберігати свої культурні колекції, писати свою історію, свої тексти, народжувати власну думку», - ділиться своїми роздумами Олена Гончарук, директорка Музею кіно[ 8].  

     І дійсно, діяльність музею суднобудування і флоту стала ближчою   до історії Миколаївщини, почала відображати історичні події, історію суднобудування , спираючись не на імперські засади, а на об’єктивні факти.   В межах реалізації регіонального проєкту «Вогні Півдня. Люди-маяки»», започаткованого в травні 2023р., відбулось відкриття персональної виставки українського фотографа, морського еколога Алекса Заклецького, що присвячена маякам України. Проєкт було реалізовано ГО « Центр навчання і освіти дорослих «Південь» і музеєм суднобудування і флоту за підтримки управління з питань туризму та курортів Миколаївської обласної військової адміністрації та Асоціації лідерів туризму Миколаївської області. Також відбулась презентація книги Т.О. Чичкалюк та Т.С. Мітковської «Літопис навігаційних вогнів Півдня».

     Ще один проєкт – «Ідентичність Миколаївщини» -  викликав неабияку зацікавленість відвідувачів та співробітників. Проведено значну кількість заходів: тематичний захід «Великі підприємства Миколаївщини: НІБУЛОН», відкриття персональної виставки О.Удовицької «Заквітчані маяки», відкритий захід «Антарктида: далека і близька», відкриття виставки «Україна в Антарктиці: дослідження та незламність», підсумковий захід «Неймовірна Миколаївщина».

     Кардинальне відновлення експозиції музею наукові працівники музею змогли відтворити завдяки  проєкту « Переосмислення культурно-історичної спадщини Миколаївщини в Козацьку добу: традиції козацького суднобудування та його вплив на розвиток регіону в XV-XVIII ст.». Було проведено повну реконструкцію перших двох залів музею, де показано історію козацького суднобудування на Миколаївщині, моделі козацьких човнів, фортець Кінбурн та Очаків, форма кавалериста Чорноморського козацького війська.

    Науковими співробітниками музею суднобудування і флоту були розроблені нові музейні уроки: «Шеврони Перемоги», «Миколаївська вишиванка», « А що придумав Бенардос?» для учнів навчальних закладів; лекції на тему: «Морська піхота України: історія крізь віки», «Традиції козацького суднобудування у XV-XVIII ст.» та інші.

    Співпраця з підприємствами Миколаєва, військовими частинами дала можливість створити нові цікаві виставки: «Хлібний капітан України», «Зерновими шляхами Миколаївщини», «Білі вітрила», «24/7 під надійним захистом», «Національна поліція України: 10 років присязі, 10 років служби Україні».

   Періодично засоби масової інформації висвітлювали роботу музею суднобудування і флоту: в публікаціях газет « Південна правда», «Вечірній Миколаїв», на телеканалах «Суспільне Культура», «Март», «Так-TV».

    За місяці війни музейна сфера пережила руйнування музеїв, вбивства музейників, грабунки музейних експозицій. Ми навчилися не тільки виживати за умов постійних бомбардувань та фінансових колапсів, а й відкривати нові музеї та експозиції. За період війни стало зрозуміло, наскільки музеї важливі, наскільки необхідні для нашого самоусвідомлення.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram/