«Різнобарвний космос» у петриківському розписі Оксани Криворучко

Яскраві та життєрадісні композиції петриківського розпису завжди викликають напрочуд світлі, теплі та радісні почуття. Вигадливі композиції з квітів та листя, ягід та плодів, дивовижних птахів, виконані у техніці петриківського розпису – це окремий світ, різнобарвний космос, в який хочеться заглибитись і якомога довше утримувати враження від нього.

Минулої п'ятниці, 8 серпня, у Центральній міській бібліотеці ім. М. Л. Кропивницького миколаївці познайомилися з художнім світом майстрині петриківського розпису Оксани Криворучко. У Миколаєві відкрилася перша персональна виставка художниці - «Різнобарвний космос».

Невипадково виставка присвячена Дню незалежності України, адже петриківський розпис є унікальним явищем і надбанням нашої української культури. Недарма петриківський розпис - український вид декоративно-орнаментального малярства, що походить з села Петриківка на Дніпропетровщині, визнано не лише мистецтвом, а й частиною нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО.

Оксана Криворучко народилася і живе у Києві, але її прізвище добре відоме миколаївцям по її талановитій родині. Свекор Оксани - відомий миколаївський художник Борис Криворучко. Його син Андрій Криворучко – музикант, директор музичної школи, учасник багатьох музичних програм. Саме Андрій Борисович навесні цього року запропонував до Міжнародного дня сім’ї провести сімейний захід - показати живопис його батька Бориса і петриківський розпис, який робить Оксана Криворучко, дружина його брата, а також музичну творчість власної сім’ї - Андрія, Софії і Поліни Криворучків та Анастасії Драго. Так у травні у Центральній бібліотеці імені М. Л. Кропивницького відбувся Family Fest сім’ї Криворучко, де були представлені кілька робіт пані Оксани.

- Коли ми формували композицію для Family Fest, я зразу побачила, що роботи з петриківським розписом Оксани Криворучко настільки самодостатні, настільки яскраві, що вони варті того, щоб їх показувати окремо. Ми запропонували пані Оксані, і вона погодилася, зробити в серпні її персональну виставку і присвятити її важливому святу- Дню незалежності України, яка сьогодні так тяжко свою незалежність відстоює. «Різнобарвний космос» - це перша персональна виставка людини, в творчість якої закохуєшся з першого погляду. Працівники бібліотеки і всі, хто сьогодні роздивляється її роботи, висловлюють своє щире захоплення, бо картини справді яскраві, цікаві, безумовно талановиті, - сказала директорка бібліотеки Інга Хоржевська.

- Петриківський розпис - це дійсно різнобарвний космос, я вважаю, його найбагатшим і самим складним серед усіх розписів, які я знаю, - розповідає Оксана Криворучко. - У ньому вражаюче різноманіття елементів та способів зображення квітів, пташок, рослин. Інструментів у створенні петриківки безліч. Іноді інструментом служать пальці майстра. Пальчиком можна намалювати квіточку, листочок, пір’ячко у пташки. Крім звичайного пензлика, дуже важливим інструментом у петриківці є «кошачка» - пензлик, зроблений з невеликого пучка котячої шерсті, який використовується для створення характерних тонких ліній та деталей. Також використовуються рогозина – рослина рогіз, яка росте при водоймах, восени її зрізують, вона висихає, робиться твердою, її обрізують під кутом 45 градусів, мачають у фарбу і малюють. Також інструментами є піпетка, соска, вушні палички, навіть використовують зубочистки – ними робляться дряпинки по листочках, квіточках.

На виставці «Різнобарвний космос» представлені 24 написані гуашшю та акрилом роботи і 13 дерев’яних, виконаних у стилі петриківського розпису. Розмалювати можна що завгодно - дошки, лопатки, ложечки, сільнички, скриньки, заколки, браслети.

Цікаво, що майстриня почала займатися петриківським розписом вже після початку повномасштабної війни. Петриківське училище вона закінчувала під час війни. Хоча у петриківський розпис закохалася ще у дитинстві.

- Я малювала змалечку. Мій батько – художник-самоучка малював аквареллю, маслом. В школу нам з сестрою робив афіші, привітання вчителів, оформлював стінні газети. І я була «хвостиком» у тата. Ходила за ним всюди. І коли він малював, любила стояти поряд, дивитися, як він все робить, запах фарб був для мене якимсь чарівним! Так я і сама почала малювати. Спочатку листівки на свята перемальовувала. Батьки віддали мене в художній гурток, куди я ходила в шкільні роки і де, безумовно, заклали якісь ази техніки малювання. Малювала в основному улюблені квіти. Батько водив мене по музеях з народним розписом. І ще тоді я просто закохалася в квіти петриківського розпису. Малювала для себе, пізніше дітям в школу, як колись мій батько мені.

А потім почалася війна… Не знаю, що вплинуло. Стрес напевно якийсь. Треба було на щось переключитися, відволіктися. Одного разу я сіла малювати, донька підходить: «Мамо, слухай, це класно! Чому ти не показуєш нікому? Подивись, скільки людей виставляють свої роботи в інтернеті?». Я вирішила ризикнути, виставила, людям сподобалося. Я була підписана на всі групи з петриківського розпису. З початком війни переглядала всі майстер-класи, які є у Фейсбуці та на YouTube. Почала малювати гуашшю, потім акрилом. Випадкова знайома з соцмереж розповіла, що записалася на навчання в петриківське училище і запропонувала мені приєднатися. Я була так рада, це ж училище звідки й почалася Петриківка! Навчання проходило онлайн, уроки вела майстриня з Петриківки, яка побачив мої малюнки, ще тоді сказала – «Ви можете вже замовлення приймати». Були лекції, уроки, заліки, екзамени, практика – все, як слід. Я дізналася про погляд на розпис саме петриківських майстринь, про всі тонкощі цієї професії. І в 2024 році я закінчила петриківське професійно-технічне училище № 79 і отримала свідоцтво про те, що я - художник розмалювання по дереву, - розповідає Оксана Криворучко.

Майстриня признається, що картини пишуться по різному: «Буває, народжується емоція і я починаю думати, як її перенести на полотно, якою квіткою передати цю емоцію, в яких кольорах. Буває, роблю декілька ескізів, а потім з них складаю повністю роботу. Іноді одна маленька деталь – якийсь листочок, травичка, стає початком великої композиції».

Безумовно, робота над петриківським розписом захоплює, від неї важко відірватися. Пані Оксана признається, що вже не одна каструля з кашою згоріла на плиті. А ще реалії нашого воєнного часу…

- Я влаштувала собі майстерню на лоджії, там у мене невеличкий стіл, фарби, пензлики. Там я зачиняюся і сиджу працюю. Але бувають моменти, коли лунає повітряна тривога, а лоджія вся зі скла. Шахед тарахтить, а в тебе фарби розведені… Я в основному акрилом працюю, він швидко сохне. От і думаєш, що робити – бігти в коридор між двох стін чи домальовувати? Зрозуміла, головне – встигти помити пензлика, щоб не засохла на ньому фарба. Інакше – пропав пензлик. Це наше життя і ми пристосовуємося до всього, - каже художниця.

Пані Оксана дякує свекру Борису Криворучко, який, як художник, оцінив її роботи, побачив в ній творчий потенціал та підтримує талановиту художницю. Саме Борис Трохимович запросив пані Оксану на Family Fest, з чого й почалася її виставкова творчість.

Але перша персональна виставка, тобто особиста виставкова діяльність Оксани Криворучко почалася з Миколаєва, що, безумовно, приємно для нас. Учасники відкриття мали змогу не лише зануритися в яскравий світ барвистих полотен, а й насолодитися живою музикою у виконанні відомих миколаївських музикантів - Володимира Василенка та Андрія Криворучка. Наприкінці творчої зустрічі Оксана Криворучко поділіться своїми мріями.

- Моя найголовніша мрія – закінчення війни і мир в Україні. Я також мрію що після війни я поїду в село Петриківка, щоб трохи пожити там, поспілкуватися з майстрами, подихати тим повітрям і надихнутися на нові картини.

Виставка «Різнобарвний космос» триватиме до початку вересня, тож всі бажаючи можуть відвідати її і поринути у чарівний світ петриківського розпису.

Фото автора.