Вибори в Польщі: антиукраїнські настрої зростають. Чого чекати Україні

У ще одній сусідній з Україною державі скоро пройдуть вибори: Польща обиратиме президента. В хід ідуть будь-які методи агітації, а деякі кандидати грають на антиукраїнських настроях.

Більше новин читайте тут: up.mk.ua/uk, www.facebook.com/upravda,  t.me/upravda,  instagram.com/yuzhka_newspaper

Фаворити перегонів

18 травня поляки обиратимуть нового президента, який очолюватиме країну впродовж наступних п’яти років. Чинний глава держави Анджей Дуда не бере участі у виборах, оскільки його другий термін добігає кінця.

Загалом у президентських перегонах беруть участь 13 кандидатів. Це Рафал Тшасковський, Кароль Навроцький, Славомір Менцен, а також Магдалена Беят, Шимон Головня, Артур Бартошевич, Гжегож Браун, Марек Якуб'як, Мацей Мацяк, Йоанна Сенишин, Кшиштоф Становський, Марек Вох і Адріан Зандберг.

Станом на зараз серед основних претендентів на посаду президента розглядаються:

• Кароль Навроцький – умовно незалежний кандидат, якого підтримує партія "Право і Справедливість", PiS (від неї ж йшов і Дуда);
• Рафал Тшасковський - мер Варшави і представник "Громадянської коаліції", KO(партія діючого прем'єра Дональда Туска);
• Славомир Менцен, який представляє ультраправу політичну силу "Конфедерація".

У разі, якщо в першому турі жоден із кандидатів не набере понад 50% голосів, другий тур може відбутися 1 червня. Новообраний президент Польщі повинен скласти присягу 6 серпня 2025 року.

За польською конституцією, президент не має надзвичайно великих повноважень, як у США чи Франції. Але він є верховним головнокомандувачем збройних сил країни й у звʼязку з цим має доволі широкі повноваження у політиці безпеки.

У польському істеблішменті існує певне розмежування: за політику в межах ЄС відповідає премʼєр і уряд, а за безпекову політику в межах НАТО - президент. Він також призначає і звільняє державних чиновників високого рангу і має право накладення вето на прийняті парламентом закони. Тому ці вибори мають велике значення.

Але хто ж може перемогти? Наймовірніше, у другий тур вийдуть Тшасковський та Навроцький. А згідно з найсвіжішим опитуванням IBRiS, проведеного для польського радіо, 55,6% виборців заявляють про готовність проголосувати у другому турі саме за Тшасковського.

Натомість Навроцький, як свідчить опитування, програв би, набравши 36,6% голосів.

При цьому 4,7% респондентів вказали, що не мають наміру голосувати, якщо Тшасковський та Навроцький зустрінуться у другому турі.

Опитування також показує, що Тшасковський став би президентом, навіть якби його суперником у другому турі виборів був Славомір Менцен. Тоді 55,5% виборців проголосували б за Тшасковського, а 31,7% - за Менцена.

Програми кандидатів - з правим ухилом

53-річний мер Варшави Рафал Тшасковський - головний кандидат у президенти від правлячої "Громадянської коаліції". Він уже балотувався у 2020 році, однак програв Анджею Дуді у другому турі. Цього разу політик має високі шанси на перемогу, після тріумфу на партійних праймериз із 74,75% голосів.

Тшасковський очолює Варшаву шість років, раніше працював у Європарламенті та був міністром цифровізації. Відомий своєю поміркованістю, відмінною англійською та ліберальними поглядами. У програмі: лібералізація абортів, глибша євроінтеграція, зміцнення відносин із Францією та Німеччиною, посилення армії.

Він підтримує Україну, її вступ до ЄС і НАТО, а також виступає за послаблення Путіна. Утім, дедалі частіше піднімає суперечливі історичні питання у відносинах з Києвом. А 12 травня кандидат в президенти Польщі відзначився геть скандальною заявою.За словами Тшасковського, роль України - бути "буферною зоною" між Польщею та Росією.

41-річного історика Кароля Навроцького, голову Інституту нацпам’яті, підтримує партія "Право і справедливість", хоча офіційно він балотується як незалежний кандидат. Консервативний, противник абортів і прихильник жорсткої історичної політики, Навроцький став відомим через скандал із вигаданим письменницьким псевдонімом.

У кампанії він акцентує на критиці України: виступає проти її вступу в ЄС і НАТО до "вирішення Волинського питання", а також проти фінансової та військової підтримки без "взаємності". Водночас не визнає злочинів поляків проти українців.

Додамо, що як голова польського інституту національної памʼяті, Навроцький відверто ігнорував голову УІНП Антона Дробовича, з яким за кілька років перебування на посаді так жодного разу й не зустрівся, попри намагання української сторони організувати таку зустріч.

Серед пріоритетів Навроцького - посилення злотого, захист польського агросектору, союз із США та вимоги репарацій від Німеччини. Цей кандидат до слова вже зустрічався із президентом Штатів Дональдом Трампом.

38-річний Славомір Менцен - кандидат від ультраправої "Конфедерації", депутат сейму, податковий консультант і власник броварні. Відомий провокаційними висловлюваннями, зокрема гаслом: "Не хочемо євреїв, гомосексуалів, абортів, податків і ЄС", за яке неодноразово вибачався, але риторику не змінив.

Менцен - противник Євросоюзу, симпатизує Трампу й закликає "домовлятися з Путіним". Україну звинувачує в "невдячності". У лютому 2025 року політик записав скандальне відео у Львові біля пам’ятника Бандері, назвавши його "терористом". Це викликало хвилю критики навіть серед польських політиків. Попри падіння рейтингу, залишається популярним серед молоді завдяки активності в соцмережах, хоча не факт, що його електорат дійде до урн голосування.

Цікаво, що саме політсила Менцена блокувала вантажі з українським зерном, а він особисто активно брав участь у протестах фермерів на кордоні та підтримував їх. Додамо, що Менцен прагнув знову заблокувати кордон, на пункті пропуску "Ягодин-Дорогуськ", втім неочікувано втрутились правоохоронці. 14 травня суд в Любліні заборонив протест польських перевізників, і ця карта Менцена лишається нерозіграною. Але його шанси на потрапляння в другий тур - високі.

Експерти одразу попереджають: хто б не переміг на виборах, стосунки між Києвом та Варшавою лишатимуться напруженими.

На що очікувати Україні

Заступник директора Центру Мєрошевського, політолог Лукаш Адамський, в аналітичній публікації польського видання Infor оцінив, що президентські вибори в Польщі небезпідставно цікавлять Україну.

"Транспорт і логістика в першу чергу проходять через Польщу. Тому надзвичайно важливо, аби Польща залишалася дружньою країною, яка підтримує Україну",- наводить слова експерта видання Foreign Ukraine.

За словами Адамського, з трійки фаворитів президентських перегонів кандидат Рафал Тшасковський вважається більш безпечним і прогнозованим. Однак чи стане він "проукраїнським"?

Як пишуть аналітики видання Європейська правда - не стане. Як доказ цього вони наводять скандальну заяву Тшасковського про "буферну зону". Втім перемога мера Варшави на виборах це все одно позитивний сценарій для України, зважаючи на те, що Навроцький та Менцен є виразно антиукраїнськими у риториці та діях.

Однак треба в будь-якому випадку готуватися до складних стосунків між Варшавою та Києвом, пишуть аналітики.

"Вже можна з певністю прогнозувати, що період, коли президент Польщі є лобістом і "адвокатом" України, - як це найчастіше було з Анджеєм Дудою та його попередниками, - добігає завершення", - йдеться в публікації ЄП.

Треба готуватися до реальності, в якій Польща залишається союзником України, проте у двосторонніх відносинах стає все менше безкорисливості і все більше раціональних розрахунків та втоми одне від одного, доходять до висновку аналітики видання.

Також не можна не звертати увагу на загрозливий тренд: відповідно до недавнього опитування, проведеного соціологічною лабораторією ARC Rynek i Opinia на замовлення Центру Мерошевського (Польща), протягом останнього року кількість поляків, які негативно ставляться до українців, зросла з 27% до 30%, а частка тих, хто ставиться добре - зменшилася з 25% до 23%.

Ба більше: видання BBC з'ясувало, що напередодні виборів у Польщі почали зростати антиукраїнські настрої. А місцеві мешканці набагато гірше ставляться до біженців. Згідно з опитуванням CBOS Centre у березні цього року, близько 50 % поляків підтримують українських біженців, що на 7% менше, ніж чотирма місяцями раніше. Два роки тому цей показник становив 81 %.

Додамо, що незалежно від того, хто виграє вибори, біженцям в Польщі стане складніше. Ментцен повністю проти підтримки України. Навроцький - проти підтримки біженців. Тшасковський хоч і є найбільш проукраїнським кандидатом, але і він вбачає необхідність скоротити допомогу для переселенців з України.

Валерія Шипуля

Джерело