п'ятниця

10 жовтня

2025 р.

Надіслати новину

08 березня/ 09:17/ / ПОЛІТИКА

На кону - мільярди євро: що має зробити Україна, щоб отримати ці кошти

Галина Гірак

4301101

ЄС ще минулого року погодив надання Україні 50 млрд євро за програмою Ukraine Facility. Щоб отримати ці кошти до 2027 року, наша країна має виконати низку завдань.

Закони, що "забуксували"

Новий механізм підтримки на 2024-2027 роки Ukraine Facility створили в ЄС для того, щоб допомогти Україні з відновленням, відбудовою та модернізацією. Він передбачає, що ЄС протягом згаданого періоду має надати Україні на певних умовах підтримку на суму 50 млрд євро.  

Згода про створення цієї програми була досягнута 6 лютого 2024 року. З того часу Україні надано кілька траншів цієї допомоги на макрофінансові потреби, зокрема, на підтримку державного бюджету. Для того, щоб отримувати й далі заплановані в ЄС кошти, наша країна має ухвалити низку законопроєктів, які, зокрема, реформують житлове законодавство в Україні, регулюватимуть всі аспекти повоєнного відновлення України, а також реформують місцеві держадміністрації, перетворивши їх на органи префектурного типу.

"У минулому році ми отримали кошти перш за все як макрофінансову допомогу - для підтримки бюджету. Також в межах цієї допомоги є частка, яку можна витратити на інвестиційні проєкти, зокрема, в енергетиці, житловій сфері, транспорті. Другий транш - інвестиційний фонд від ЄС для бізнесу в розмірі майже 7 млрд євро. Третій - технічна та адміністративна підтримка на майже 5 млрд євро", - зазначила народний депутат, голова парламентського комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

За її словами, певну кількість структурних маяків Україна вже виконала, але є ще ті, які певним чином "забуксували". Йдеться, зокрема, про ухвалення законопроєктів "Про основні засади державної житлової політики", "Про основні засади відновлення", а також законопроєкту "Місцеві державні адміністрації", який передбачає реформування місцевих держадміністрацій на органи префектурного типу.

Народний депутат пояснила, що перший у цьому списку документ - "Про основні засади житлової політики" - вже розроблено. Йдеться про законопроєкт №12377, який пройшов серію публічних консультацій і був доопрацьований з урахуванням пропозицій, отриманих від всіх зацікавлених сторін майбутньої житлової реформи, а також був рекомендований профільним комітетом для голосування у першому читанні. То ж найближчими тижнями його розглядатимуть у парламенті.

"Реформування житлової сфери означає скасування Житлового кодексу 1983 року і розв’язання проблеми багаторічних черг на отримання житла від держави. Серед основних принципів закону - впровадження механізмів щодо забезпечення житлом тих, хто не може придбати його сам, та відмова від практики приватизації житла, отриманого від держави, зокрема службового. Натомість пропонується залучати сучасні європейські механізми", - пояснила очільниця комітету містобудування.

Шуляк уточнила, що йдеться, зокрема, про створення фонду соціального житла. Зокрема, розглядається можливість соціальної оренди житла, яку фінансуватиме держава, а громадянин матиме право його викупити, а також оренду, яку сплачуватиме громадянин, але кошти від неї підуть у фонд будівництва нового житла для нього. Також планується запуск низки фінансово-кредитних механізмів для громадян, котрі потребують поліпшення житлових умов.

Акцент - на відновленні

Другим у переліку необхідних законодавчих змін, без яких Україна не отримає кошти від ЄС - законопроєкт, що регулюватиме всі аспекти, пов’язані з відновленням України. Йдеться про законопроєкт "Про основні засади відновлення", який також вже готовий і пройшов серію публічних консультацій.

Депутат уточнила, що законодавче врегулювання відновлення необхідне не лише для отримання допомоги в рамках плану Ukraine Facility, але й дотримання тих зобов’язань, які Україна взяла на себе перед усіма міжнародними партнерами стосовно післявоєнної відбудови.

За її словами, йдеться, зокрема, про відновлення за принципами зеленої, інклюзивної та цифрової економіки, відбудову за принципом "будуй краще, ніж було", обов‘язковість використання для моніторингу відновлення, оцінювання проєктів відбудови і їх аудиту цифрової екосистеми DREAM та встановлення форм відновлення - пооб’єктної, комплексного відновлення населених пунктів та шляхом компенсації за пошкоджене та знищене житло.

Дотримання законності на місцях

Третя законодавча зміна, без якої неможливе фінансування в рамках Ukraine Facility, стосується ухвалення законопроєкту №4298 "Місцеві державні адміністрації", який передбачає реформування місцевих держадміністрацій на органи префектурного типу. Цим документом зокрема передбачено:

- запровадження системи нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування;

- надання головам місцевих держадміністрацій та їхнім заступникам статусу державних службовців;

- оновлення процедури призначення та звільнення голів місцевих держадміністрацій;

- запровадження механізму кадрового резерву та конкурсу для кандидатів на посаду голови місцевої держадміністрації.

Труднощі щодо цього документу полягають у тому, що його створили ще у 2018 році, і досі навколо нього у профільній спільноті ведуться дискусії.

Як зазначила Шуляк, щодо цього законопроєкту - багато пересторог: політична вигода, міфи та страх втрати контролю. Проте євроінтеграційні зобов’язання вимагають змін. І цей документ є частиною програми Ukraine Facility. Тому його реалізація - необхідний та важливий крок до реформування державних адміністрацій.

Історія питання, яке має вирішити згаданий законопроєкт, почалася ще 10 років тому, коли функцію загального нагляду за додержанням і застосуванням законів на рівні місцевої влади здійснювала прокуратура. Але в 2014 році, після ухвалення нового закону "Про прокуратуру", відомство позбавили цих повноважень у межах судової реформи та євроінтеграційних процесів, які були спрямовані на приведення ролі прокуратури у відповідність до євростандартів. Ці зміни у 2016 році внесли й до Конституції. Проте функцію нагляду за законністю рішень органів місцевого самоврядування не надали жодній з державних інституцій.

То ж головна мета законопроєкту про місцеві держадміністрації - трансформація обласних та районних адміністрацій в органи префектурного типу, наділені функцією нагляду за законністю діяльності органів місцевого самоврядування.

До речі, як зазначено в міжнародному порівняльному дослідженні місцевого самоврядування, проведеному в швейцарському Університеті Лозанни, нині Україна є єдиною європейською державою, в якій відсутній нагляд за законністю рішень органів місцевої влади.

Кореспондент

 

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram.

Галина Гірак

реклама

Південна правда МБТІ 808 Дністровська окрема бригада підтримки