Кіт у розвідці, голуб на місії: тварини, які перевершили Джеймса Бонда

У тіні політичних ігор, за завісою секретності та на межі наукових фантазій існують історії, у які важко повірити. Але в світі шпигунів можливе все, і одна з найбільш дивовижних таких історій — це доля білуги на ім’я Хвалдімір, яка стала відомою як «кит-шпигун». Її знайшли мертвою в водах Норвегії у вересні, і ця історія миттєво привернула увагу всього світу, як переплетення шпигунства та дикої природи.

Хвалдімір потрапив у заголовки ще в 2019 році, коли його знайшли з упряжкою, призначеною для встановлення якогось обладнання, що викликало підозри про зв’язки з російськими спецслужбами. Але ще більше значення мало його ім’я, яке начебто натякало на приналежність до Росії — адже воно поєднувало норвезьке слово «hval» (кит) і прізвище російського президента. І ось вже шпигунська інтрига, повний набір: серйозні політичні ігри, які граються з образом міфічної фігури, такою, якою ми звикли бачити у фільмах.

Однак, як виявилося, Хвалдімір був не єдиною твариною, яка набула статусу шпигунського агента. Історія використання тварин у розвідці має глибоке коріння, і приклади її існування можна знайти навіть в роки Холодної війни. У СРСР, наприклад, існувала ціла програма підготовки морських тварин для військових потреб, яка припинила своє існування лише з розпадом Радянського Союзу в 1991 році. США, в свою чергу, теж проводили подібні експерименти. Один із найбільш відомих — операція ЦРУ під кодовою назвою «Акустична киця». Це був експеримент, у рамках якого в кота вживляли підслуховуючі пристрої. Однак завдання провалилося, коли тварина потрапила під колеса машини, і шпигунська киця не дійшла до мети.

Під час Другої світової війни британці, наприклад, намагалися використовувати голубів, оснащених камерами для розвідницьких місій у заборонених зонах. Ці експерименти стали натхненням для створення таких амбіційних проєктів, як безпілотник ЦРУ «Аквілін» і «Інсектокоптер» 1970-х років. Хоча ці пристрої мали свої обмеження, саме вони стали прообразами сучасних безпілотних технологій.

Не менш екстравагантним було одне з британських пропозицій у роки війни — використання тушок щурів, начинених вибухівкою, для підриву німецьких об’єктів. Хоча операція не увінчалася успіхом, сама ідея була настільки несподіваною і лякаючою, що її викриття викликало у німецьких військ параною і серйозні логістичні збої.

А ось у 1985 році британські розвідники продемонстрували справжнє мистецтво та смекалку, коли евакуювали з Радянського Союзу подвійного агента Олега Гордієвського. Все було продумано до дрібниць: вони нейтралізували сторожових собак за допомогою сиру та лукових чіпсів, а охорону відволікли зміною підгузків у немовляти. Цей випадок став прикладом того, як навіть найнепомітніші речі можуть стати зброєю шпигунства.

Усі ці історії — це переплетення науки, фантазії та реальності. І хоча ми звикли сприймати шпигунів як людей у костюмах і з зброєю, насправді світ шпигунства набагато різноманітніший і дивовижніший. А тварини, ці пухнасті розвідники, залишають свій слід в історії, піднімаючи важливі питання про захист особистих прав та приватності громадян у нашому сучасному світі.

Підготувала Віра Степаненко.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.