Календар народних прикмет: традиції та вірування третього тижня січня

Третій тиждень січня багатий на народні традиції, прикмети та вірування, які наші предки шанували та передавали з покоління в покоління. Кожен день мав свої особливості — від порад щодо шлюбів і лікувальних процедур до передбачень погоди та врожаю. Святі, пам’ять яких вшановували в ці дні, вважалися заступниками у важливих справах, а також помічниками у складних життєвих ситуаціях.

Спостереження за природою, ритуали та гадання, характерні для цього періоду, допомагали нашим пращурам підготуватися до майбутніх сезонів, а також зміцнювали віру в краще майбутнє. Пропонуємо дізнатися більше про традиції й прикмети, пов’язані з цими днями.

20 січня за новоюліанським церковним календарем вшановується преподобний Євфимій Великий. Цей день вважався особливо вдалим для укладання шлюбів, сватань та всіх любовних справ. На Євфимія намагалися хрестити дітей, вірячи, що святий принесе їм щастя. Крім того, цей день був сприятливим для медичних операцій та різних лікувальних процедур — наші предки вважали, що він буде особливо удачним для зцілення. Примітили, що яка погода 20 січня, така буде і на Масляну.

21 січня — день пам'яті преподобного Максима Сповідника. Святого особливо шанували як помічника та втішителя у бідах. Цього дня згадували добрим словом усіх, хто коли-небудь допомагав іншим, та вшановували добрих і серцевих людей. Люди намагалися помиритися з тими, з ким були в сварці. Святому молилися за заступництво для сиріт і вдовиць.

Примітили, що якщо в цей день була холодна й суха погода, це передвіщало жаркий серпень.

22 січня — день пам'яті апостола Тимофія з числа 70-ти. Цей день вважався серединою зими. Старі люди помічали, що з Тимофієвого дня починалися найсуворіші холоди, які тривали до весни. Господині в цей день веселилися, намагаючись дізнатися, яким буде урожай льону. Для цього вони каталися з гірок на донцях, на яких пряли льон і вовну.

23 січня — день священномученика Климента, єпископа Анкірського. Цього дня господині пекли курячі пироги, які були символом плодючості та сімейного щастя.

Якщо на Климента наші предки спостерігали іній, то вірили, що в середині липня буде дощова погода.

24 січня — день пам'яті преподобної Ксенії. В народі святу називали «Аксиня-полухлібниця». В цей день перевіряли запаси хліба, припускаючи, що до нового врожаю знадобиться стільки ж хліба, скільки було з'їдено до цього.

Примітили, що якщо в цей день погода була безвітряною, то друга половина липня буде сухою та спекотною.

25 січня — день святителя Григорія Богослова. В народі святого прозвали Григорієм Зимоуказником. Вважалося, що за погодою цього дня можна передбачити, якою буде наступна зима. В цей день було прийнято вчиняти добрі справи.

Наші предки стверджували, що якщо цього дня випаде новий сніг, то наступна зима буде пізньою.

26 січня — день пам'яті преподобних Ксенофонта і Марії, а також їхніх синів Аркадія і Іоанна. В цей день предки гадали на погоду, розсипаючи горох на блюдце. Якщо горох дзвінко ударявся об блюдце — це передбачало морози, а якщо падав глухо — незабаром випаде сніг.

Примітили, що якщо кішка сідала на підвіконня і дивилася у вікно, це обіцяло тепло.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал  - Facebook  - Instagram.