Різдво у світлі нових дат – відроджуємо свій обряд. Як зустрічати зимові свята в умовах війни?

Уже втретє українці зустрічатимуть зимові свята в складних умовах повномасштабного вторгнення. Але попри всі виклики важливо зберігати зв’язок із рідними традиціями, підтримувати віру в дива та дарувати радість собі й дітям. 

Як зберегти святкову атмосферу в умовах війни? Як пояснити дітям зміни в традиціях, зникнення знайомих персонажів і нові дати святкування? І чи доречні радощі, коли країна бореться з ворогом? Про все це розповідають фахівці проєкту Dovidka.info. 

Навіщо нам новий календар свят?

Свята — це не лише про подарунки та ялинку, а й про наше коріння, культуру та ідентичність. Україна вже другий рік поспіль святкує зимові свята в нові дати. Святий Миколай тепер приходить 6 грудня, а Різдво відзначається 25 грудня, як це робить більшість християн світу за григоріанським і новоюліанським календарями. 

Для України нові дати зимових свят — це не просто зміна календаря, а символічний крок до звільнення від нав’язаних традицій і повернення до власної історії. Адже протягом тривалого часу ми перебували під впливом Радянського Союзу, що намагався об’єднати багато народів шляхом знищення їхньої ідентичності. Для цього треба було створити спільні традиції, спільні цілі, спільні страхи й спільних персонажів на спільних святах. І одночасно — знищити усталені традиції та їхніх персонажів. Наприклад, Святого Миколая, що був заборонений за радянських часів. 

Однак сьогодні Україна свідомо йде до відновлення своєї культурної спадщини. І ось чому це важливо:

• Разом з усіма. Різдво 25 грудня — це та дата, яку відзначає більшість християн західного світу. Україна приєднується до цієї традиції, стаючи частиною загальносвітової спільноти.

• Символ свободи. Зміна дат — це ще один спосіб протистояти впливу країни-агресора, відкинувши нав’язані імперські шаблони.

• Формування майбутнього. Цей перехід важливий для нових поколінь, що зростатимуть з автентичними українськими традиціями, відчуваючи гордість за свою культуру.

Повернення до власних традицій — це підтримка ідентичності в умовах війни. Кожен символ, кожна святкова пісня чи історія — це частина того, за що зараз бореться Україна.

Як пояснити дитині зміни?

Діти по-особливому сприймають свята: для них це час магії, очікування подарунків і родинного тепла. Зміна дат чи персонажів може викликати в них запитання та нерозуміння, тому важливо допомогти їм адаптуватися до нових реалій.

Прості пояснення для найменших. Дошкільнятам не варто наголошувати на змінах. Просто кажіть, що цього року ми святкуємо за новим календарем, як це роблять у багатьох країнах світу. Приверніть увагу дитини до іншого персонажа, і це має спрацювати: почніть говорити про те,  що він прийде та зробить подарунок. Наприклад, можете замінити Діда Мороза на Санту. І розповісти історію, що Санту у Великобританії звуть батьком Різдва. Й що імен у цього персонажа ще дуже багато. Дитина має добре це сприйняти, тому що вона маленька й в неї немає ще багатого досвіду спілкування з Дідом Морозом. 

Обговорення з дітьми молодшого шкільного віку. Діти, старші за 7 років, уже можуть ставити більше запитань. Розкажіть їм про наші традиції: хто такий Святий Миколай, чому ми його вшановуємо, чим він відрізняється від Діда Мороза чи Санти. Використовуйте казки, історії чи фільми, щоб створити образ доброго героя. Акцентуйте на тому, що  в Україні завжди були традиції, пов’язані саме з Різдвом і зі Святим Миколаєм. А Дід Мороз – це той персонаж, який прийшов до нас зі Сходу, з іншої культури, не з української.  Говоріть чесно та спокійно.
Відверті розмови з підлітками. Дітям старшого віку важливо пояснити історичний контекст. Розкажіть, що Дід Мороз — це радянський персонаж, створений для об’єднання багатьох народів у межах однієї ідеології. У радянські часи Дід Мороз став інструментом впливу Радянського Союзу, зокрема, і на Україну. Наголосіть, що тепер, в умовах сучасної російської агресії, ми свідомо відмовляємося від цих персонажів, образів та традицій для того, щоб посилити свою ідентичність і власну українську культуру. Усе це потрібно для того, щоб наша перемога якомога швидше наблизилась і щоб такі події не повторилися в майбутньому.

Чому не варто говорити, що Діда Мороза збило ППО?

Ні в якому випадку не треба фокусуватись на тому, щоб Дід Мороз поганий, що його не стало, що він образився на нас і кудись поїхав, чи ми на нього образилися. Раніше в дитини був досвід того, що Дід Мороз – хороший персонаж. І саме батьки робили все для того, щоб дитина його й знала таким. Якщо різко почати говорити про те, що він поганий (або колаборант), це буде не дуже добре. Ми маємо говорити правду, казати про те, що в нас є зміни, і ці зміни на краще.

І в жодному разі не треба жартувати, що «Діда Мороза збило ППО». Тому що в дитини є розуміння того, що Дід Мороз — це позитивний персонаж, який дарує дітям подарунки. І тут дитина дізнається, що його збила ППО. Якщо дитина не знає, що таке ППО, вона почне питати й вам доведеться пояснювати. У підсумку виходить, що позитивного персонажа, Діда Мороза, збили наші захисники. Так ви заведете дитину в глухий кут. І для неї буде дуже прикро дізнатись, що одні позитивні герої посварилися з іншим позитивним персонажем і вбили його. Це або зруйнує віру дитини в Діда Мороза, або зневірить її в наших військових. Кажіть, що Дід Мороз залишився, але не в Україні, а в інших країнах, сусідніх, і не тільки в росії. Але в нас зараз інші традиції. 

«Невже його насправді не існує?»

Коли дитина виростає і починає здогадуватися, що, наприклад, у костюмі Святого Миколая чи Санти насправді тато, важливо спокійно поговорити з нею про це. У цей момент варто пояснити, що вона стала дорослішою, мудрішою та здатною зрозуміти одну важливу річ: тепер вона може сама стати частиною магії.

Скажіть дитині, що кожен із нас може стати «Сантою» або «Миколаєм» і дарувати радість іншим. Наприклад, можна підготувати подарунок для когось із сім'ї чи друзів, але для цього потрібно уважно спостерігати протягом року, що ця людина любить, про що мріє. Так дитина навчиться дарувати не лише подарунки, а й любов і увагу.

Молодшим дітям, які ще вірять у казкових персонажів, поки не потрібно розповідати про це. Вони ще не готові до такої ролі. Але якщо дитина почула про те, що святкового персонажа не існує, не від вас, а, наприклад, у садочку чи в школі та починає ставити вам запитання, не відхрещуйтеся від них, а навпаки, будьте першоджерелом і чітко розкажіть дитині правду. І, звісно, навіть після неї діти мають отримувати подарунки від своїх «особистих Сант» — мами й тата.

Як святкувати під час війни й не відчувати провини?

Зимовий дух свята потрібен не лише дітям, а й дорослим. Однак святкування під час війни — це питання, що турбує багатьох українців. Чи маємо ми право радіти, коли триває боротьба? Чи доречно збиратися за святковим столом, якщо хтось із рідних зараз на фронті, а в домівках інших панує темрява через відключення світла?

Відчуття провини за святкування — звична реакція за таких обставин. Проте психологи наполягають: свята потрібні, бо це можливість підтримати себе та близьких. «Ми живемо в країні, де й так зараз випробовується на міцність наша внутрішня система. Нам не вистачає саме свята. Ми дуже сильно емоційно виснажені та нестабільні, а свято починає додавати нам внутрішнього ресурсу, сили, енергії», — каже психотерапевтка Ксенія Чубова.

Щоб визначитися, чи хочеться святкувати, скористайтеся простою методикою. Візьміть аркуш паперу та розділіть його на дві частини. Запишіть плюси святкування та мінуси. Таким чином ви зможете для себе зрозуміти, чи хочеться вам зараз відзначати, чи все ж таки цього року хочеться побути на самоті або в дуже маленькій компанії й випити просто горнятко кави чи келих вина. І це також буде таке маленьке святкування.

Та й святкове меню не обов’язково має бути розкішним: важливо, щоб за столом панувала атмосфера любові й підтримки. Якщо ви все ж плануєте витратити значну суму на частування, розгляньте варіант пожертвування хоча б половини від цієї  суми на потреби ЗСУ. Це не лише додасть святу сенсу, а й допоможе тим, хто цього найбільше потребує.

А от від чого краще відмовитися, то це від феєрверків: по-перше, вони заборонені законом, а по-друге — звуки вибухів зараз лякають багатьох. Гучна музика так само недоречна.

Чи варто відмовитися від подарунків на користь допомоги армії?

Якщо йдеться про дорослих, то вони можуть особисто вирішити, чи вони хочуть дарувати подарунки, чи усе ж таки хочуть задонатити на ЗСУ.  Однозначної відповіді немає. Усе залежить від вашого внутрішнього стану. Можливо, зроблений вами донат стане для вас найкращим подарунком цього року. А може, ви знайдете спосіб зробити й те, й інше: наприклад, і символічний презент для близьких, і донат Збройним силам України.

Щодо подарунків дітям, то тут варто звертати увагу на вік: якщо дитина зовсім маленька, то пояснити їй, чому вона залишиться  цього року без свят або без подарунка, дуже важко. У дітей має бути дитинство навіть під час війни. Психологи радять для них організувати хоч щось мінімальне: ялинку, гірлянди та символічний подарунок. 

А от зі старшими дітьми можна сісти й поговорити.  Запитати, як дитина хоче. Можливо, вона хоче надіслати подарунок іншій дитині, яка більше потребує його. Чи все ж таки отримати якийсь презент. Це має бути домовленість. 

Пам'ятайте, святкування під час війни — це не зрада чи байдужість. Ми показуємо, що не зламалися, що цінуємо кожну мить із близькими й готові підтримувати одне одного. Навіть скромне святкування може стати джерелом радості, а гірлянди на батарейках, свічки та настільні ігри зблизити краще, ніж перегляд телепередач. Тож святкуйте так, як відчуваєте, і даруйте собі та близьким моменти турботи й тепла.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram/