Миколаївський тхеквондист Михайло Хода: "У час війни ми зобов’язані перемагати у спортивних турнірах"

Михайло Хода – єдиний тхеквондист із Миколаївської області у віковій категорії старші юнаки (кадети), який продовжує тренуватися в Польщі.

«Ми з мамою й шестимісячною сестрою мусили виїхати, коли почалася повномасштабна війна. Бо в моєму селі в Шевченківській громаді були бойові дії. Через п’ять місяців мій тато – тренер із тхеквондо загинув на війні», - сказав Михайло.

Майже три роки спортсмен тренується в клубі «Taekwondo Olsztyn». Тренінги проводять тричі на тиждень за навчальною програмою, що подібна до української. Тренер Марцін Хожелевський (Marcin Chorzelewski) звільнив спортсмена від сплати за участь у тренінгах.

«Тренер Марцін Хожелевський сказав мені, що це є проявом солідарності тхеквондистів клубу з українськими спортсменами. Бо через війну мої тренери Григорій Хозяінов і Павло Жуковський, замість того, щоб виховувати нове покоління переможців, мусили взяти в руки зброю й захищати людські цінності. Вірогідно, що «Taekwondo Olsztyn» - це єдиний клуб, де діти-біженці тренуються безкоштовно», - розповів спортсмен.

За словами Михайла, всі його друзі й знайомі українські тхеквондисти, які переїхали до Польщі, зараз платять за тренінги. Але чимало дітей більше не тренуються, бо не кожна родина може платити від двох до трьох тисяч гривень у місяць за заняття. Приблизно п’ять тисяч гривень коштує участь у змаганнях.

«Мама подавала заявку на отримання стипендії для спортсменів до благодійної організації. Нам відмовили, бо в мене в цьому році немає жодної золотої медалі. Бо я мав травму коліна (їхав на велосипеді біля фонтану й послизнувся). Процес реабілітації тривав п’ять місяців. З листопада я знову тренуюся й планую взяти участь у всіх наступних змаганнях. Бо це безцінний досвід, що наблизить до нових перемог. А зараз кожна перемога українських спортсменів – це нагадування світові, що війна триває», - сказав Михайло Хода.

За словами голови Ольштинського відділу Польського психологічного товариства Анджея Кендзерського, Михайло був першою дитиною зі спільноти біженців Вармінсько-Мазурського воєводства, кому він, як психолог, допомагав пережити загибель на війні найближчої людини - тата. Ця звістка була для 11-річного хлопчика великим потрясінням, впоратись із яким його дитячій психіці допомагають заняття спортом і танцями.

«Михайло втратив тата, дім, соціальні контакти, миколаївську тхеквондо-родину. Таким дітям треба надати доступ до конструктивних способів впоратися з втратою. Тому тренінги з тхеквондо для Михайла – це більше, ніж спортивні тренування. Якось він зауважив, що діти в його групі не тільки зовні, а й характерами дуже подібні до тих дітей, які були в його групі в Миколаєві. Це один із проявів психологічного захисту. Бо дитина підсвідомо шукає якомога більше подібного навкруги, щоб відчувати себе комфортніше. Ці тренінги дають відчуття безпеки, бо «тут усе так само, як вдома», - сказав Анджей Кендзерський.

За словами психолога, діти, які втратили родичів, потребують того, щоб поруч була хоча би одна ресурсна людина, яка зможе допомогти підказати, як краще справитися з емоціями чи з різними проблемними питаннями.

«Мама, яка є поруч із Михайлом, теж перебуває в стані власного горювання й не має достатньо знань і ресурсу, щоб підтримати дитину. Тому заняття спортом – це чи не найкращий спосіб захистити психіку дитини від травмуючих переживань та відновити соціальні контакти. Тренінги з тхеквондо допомагають сформувати відчуття потрібності й віри в те, що в кожній непростій життєвій ситуації допомога може прийти звідти, звідки навіть не очікуєш, що світ не без добрих людей», - розповів Анджей Кендзерський.

Михайло бере участь у багатьох волонтерських ініціативах: плете маскувальні сітки, робить окопні свічки, допомагає ремонтувати велосипеди в рамках акції «Ale jazda». Ці велосипеди дарують дітям-біженцям.

Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:

https://t.me/upravda - Телеграм-канал;

https://www.facebook.com/upravda - Facebook;

https://www.instagram.com/yuzhka_newspaper/ - Instagram/