01 мая/ 16:32/ / СОЦИУМ
Віталій Гоцюк: Дорогу подолає той, хто йде
Инф.

Фермерське господарство «Благо НПК» відоме і трудовими здобутками, і благодійною допомогою як на розвиток Кривоозерської громади, так і Збройних сил України. Засновники цього господарства – Віталій Миколайович і Анна Анатоліївна Гоцюк. Влітку виповниться лише чотири роки з дня реєстрації ФГ «Благо НПК», та вже можна сказати, що Кривоозерщина отримала в особі Віталія Гоцюка перспективного лідера галузі.
… Віталій Миколайович – людина неординарна, бо щедро наділена і талантом творчим, і базовим, науковим підґрунтям, і безмежною людяністю. А ще – цілеспрямованістю. Його неординарність проявилася навіть в назві фермерського господарства.
- Назва нашого фермерського господарства читається так: N – азот, P – фосфор, К – калій. Це найважливіші елементи для рослини в технології живлення. Слово «благо» пояснень не потребує, воно зрозуміле всім і кожному, - розповідає Віталій Миколайович.
На час реєстрації господарства ми вже мали близько ста гектарів землі. А до цього все складалося, як і в багатьох моїх ровесників: школа, переїзд в місто, навчання у Виші…
- Будь ласка, розкажіть нашим читачам більш детально про найважливіші віхи Вашої біографії.
- Я – місцевий житель, з Кривоозерщини. Тут народився в селі Тридуби, в неповних шістнадцять років закінчив успішно школу. Знаєте, я теж хотів бути журналістом, писав непогані твори, навіть вірші і пісні (у нас родина музикантів). Також мріяв стати юристом, та врешті-решт закінчив з відзнакою факультет фінансів Європейського університету в місті Миколаїв. Дід мій все «сватав» мене на трактор, бо сам все життя пропрацював трактористом. Я не цурався сільської роботи і майже щоліта працював «на колосках», на гармані. Але мої успіхи в навчанні вели мене до знань. Вже з четвертого курсу університету я перевівся на вільне відвідування і працював в Миколаєві у «Приватбанку». Проте через декілька років переїхав до Кривого Озера, одружився, влаштувався на місцеве підприємство – виробника мінеральної води «Кривоозерська». Тут очолював і розвивав різні напрямки бізнесу: продуктові супермаркети, пекарню, оптово-дистрибуційну «базу» продуктів харчування. Моя дружина теж заслужена пройшла шлях від касира до директора мережі магазинів. Наші двоє доньок раділи за нас, але частенько сумували, коли ми затримувались вечорами на роботі. Ми з дружиною звикли працювати пліч-о-пліч і бути разом 24/7. І тоді в мене виникла ідея пробувати себе у сільському господарстві, Аня без заперечень підтримала це. Так і розпочалась наша сільськогосподарська практика. В 2016 році – з перших восьми гектарів кукурудзи. У вихідні сідали в свій «Деу-Сенс» і їхали чи то любуватись, чи то засмучуватись тією кукурудзою: пекла посуха, рослини були кволими та виснаженими. Прийшла осінь, зібрали і продали урожай, виплатили оренду і порахували свій прибуток, який склав декілька тисяч гривень, тобто, не двісті відсотків, не сто відсотків і навіть не двадцять відсотків рентабельності! Знайомий фермер пожалівся на свою теж погану врожайність, співчутливо подивився мені в очі, спитав про мої результати, а потім з надією до мене, початківця, запитав: «То й що ти будеш робити?». Кажу йому у відповідь: «Подивимось, що наступного року буде». Ми з дружиною цілеспрямовані, а по-народному – то дуууже вперті. Переконані, що дорогу подолає той, хто йде, тому й прийняли рішення не здаватись – працювати.
Ми додавали і постійно додаємо свої прибутки від інших сфер діяльності в сільське господарство. Тож наступного року збільшили площу орендованих земель до двадцяти трьох гектарів, посіяли соняшник. Тоді погодні умови склались прекрасно. Урожайності дивувались і закупники зерна, і сусідні фермери. Майже все з отриманого прибутку ми вклали в землю, також купили перший пай.
Далі було сорок гектарів і «середній» рік врожайності. Потім вже мали в обробітку шістдесят п’ять гектарів і посушливий рік. В зоні ризикованого землеробства стабільних погодних умов не буває…Купили майже новий трактор, почали поступово скуповувати інвентар. Взяли на роботу тракториста. ФОП у нас був давно, але на цьому етапі зареєструвались платником ПДВ. Тут наші з дружиною обов’язки розділились і додались клопоти: їй - з блокуванням податкових накладних (Аня – бухгалтер з досвідом), мені – возити пальне і будь-які запчастини тощо. Мені дуже пощастило, що дружина не стоїть осторонь виробничих процесів, цікавиться технологією, їздить зі мною на поля, надає влучні поради. Також Аня повністю самостійно веде бухгалтерський, юридичний блок та значну частину роботи з орендодавцями. Думаю, у нас зразковий приклад сімейного господарства.
- Ви розпочали свій аграрний бізнес «з нуля», чи не так?
- Так, бо не отримали ні бази технічної, ні споруд, котрі могли б полегшити нашу роботу. Господарства, які працюють з 90-2000-х років, мали можливість отримати приміщення і хоч якусь техніку, землю в постійне користування, сформувати земельний банк, заробити капітал і ділову репутацію. У молодих господарств, як правило, немає нічого, крім доброго імені і гарних намірів. Оскільки ти не можеш бути вдвічі ефективнішим, тож без стартового капіталу твій шлях в рази довший, бо мусиш все придбавати або будувати з нуля, або з руїн.
Звичайно, це – не привід опускати руки. Навпаки, маємо працювати ще більше, вивчати передовий досвід, запроваджувати його в сферу нашої діяльності. На даний час ми обробляємо більше 350 гектарів землі. Землі не зосереджені в одному місці, розтягнуті по Кривоозерській ОТГ і навіть є в Любашівському районі Одеської області. В минулому році завдяки Програмі «5-7-9» купили трактор «Claas» та чотири вітчизняні агрегати до нього. Поступово господарство набуває обриси сучасного та перспективного.
Придбали невеликий склад. Орендуємо складські приміщення. Плануємо побудувати власний склад. Але є одне «але». Якщо декілька років тому кошторис складав один мільйон гривень, то зараз це вже п’ять мільйонів. А це вже досить серйозна сума!
- Які у Вас переваги в роботі з власниками земельних паїв?
- Ми належимо до тих, хто платить чи не саму велику орендну плату за гектар землі. Крім того, постійно приділяємо увагу пайовикам: вітаємо з Новим роком, релігійними святами і своїх робітників, і пайовиків. Виділяємо також цукор і борошно. У кожного – своя життєва ситуація. Тому, крім традиційних послуг – обробітку грунту, ми надаємо посівний матеріал і допомагаємо обробити город.
- На Вашу думку, чи змінилась державна політика щодо малих господарств?
- Я вважаю, що на сьогодні держава якщо не переорієнтувалась, то дуже звернула увагу на малі господарства. Наприклад, існує Програма «Доступні кредити 5-7-9%». Вона передбачає спрощений доступ підприємств малого, середнього та великого бізнесу до банківського кредитування, а саме: отримання кредитів за зниженою процентною ставкою. Існує можливість зниження процентної ставки за умови створення нових робочих місць. Ми почали по ній працювати ще з 2021 року. Держава компенсує відсоткову ставку за кредитом. Ця Програма діє для виробників і переробників. Не дається такий кредит лише для торгівлі, тому що він в нашій державі вже є перевантаженим. Існує дуже багато прозорих Програм в підтримку вітчизняного і не тільки великого і середнього, але й малого бізнесу.
- Яка у Вас кількість працюючих у фермерському господарстві?
- У нас чотири постійних працівники. Три одиниці техніки: два трактори і один автомобіль – зерновоз. До кінця року плануємо ще купити трактор.
Якщо порівняти малі господарства і холдинги, то, на мою думку, малі господарства несуть більшу користь для розвитку місцевої інфраструктури територіальної громади і створюють більше робочих місць згідно кількості гектарів землі. Наприклад: одноосібник або мале господарство, маючи двадцять гектарів землі, створює одну-дві штатні одиниці. В холдингу один робітник працює на п’ятистах гектарах. Дуже проста математика, на жаль.
- Як Ви допомагаєте школам, дитсадкам, ЗСУ?
- Для потреб ЗСУ в 2022 році купили транспортний засіб, а в 2024 – разом з іншими підприємцями приймали участь у подібній покупці. По результатах збирання врожаю, теж плануємо виділити кошти для допомоги ЗСУ.
В фермерське господарство за допомогою звертаються школи та дитсадки нашої територіальної громади. Купили столи та інші меблі. Допомагаємо і старостинським округам. Завжди відгукуємось, не зважаючи на те, що наше фермерське господарство ще досить молоде і знаходиться тільки в процесі свого розвитку.
- Чи існують переваги молодого господарства перед більш досвідченим?
- Так, існують і досить суттєві. Сама головна перевага – ми цінуємо кожного пайовика, кожний гектар землі. Це проявляється навіть в тому, що ми матеріально допомагаємо людям юридично переоформити спадок.
- З якими проблемами зіткнулись в 2022-у році?
- В 2022-у році мали проблеми з реалізацією продукції із-за того, що порти були закриті. Через високі страхові ризики, великі простої збільшилися логістичні витрати. Перевізники тоді сильно нам «викручували» руки і заробляли шалені гроші, штучно створюючи проблеми. Це все спонукало фермерське господарство «Благо НПК» та інші господарства до змін: почали створювати власні автопарки. За підсумками 2022-о року ми придбали автомобіль («Volvo» 2007р.) для транспортування зерна.
З’явились проблеми із залишками запчастин і засобів агрохімії. На жаль, ці питання і зараз актуальні. Але найбільші виклики, на мою думку, - кліматичні. Якщо взяти 2016-й рік, то саме тоді кукурудза вважалася найбільш надійною в плані врожайності. А за останні роки ця культура лише один раз гарно вродила. В цьому році тестуємо систему про-тілл. Додали в сівозміну рапс. Загалом зараз цікавимось і вивчаємо технології , що сприяють захисту від втрат вологи та захисту від ерозії ґрунту. Придбання відповідних агрегатів буде по плану нашою наступною інвестицією. Приємно, що наші погляди часто пересікаються з тим, що роблять або готуються робити крупнотоварні підприємства. Також агровиробники нашого або меншого розміру часто цікавляться тими чи іншими нашими заходами, а це значить, що ми маємо достойні результати. Я по життю звик бути лідером і організатором, то ж не виключено, що рано чи пізно зробимо реально дієву профспілку агровиробників щодо закупок насіння, добрив, продажу зерна. Якщо люди зможуть взаємодіяти як раціональна система, то це дозволить збільшити ефективність роботи. Уже є певний досвід, коли ми, наприклад, надаємо повний спектр послуг як аграрних, так і документарних, іншим господарствам і одноосібникам. Людям це заощаджує кошти, час, певним чином застерігає від ризиків або помилок. Я звик будувати організації, а не ловити легкі гроші. Тваринництво, переробка - це теж під полем зору, але на все свій час і знову-ж таки, це - суттєві інвестиції.
Цікавлюсь статтями в інтернеті, спілкуюсь з менеджерами по продажу. Їздив на конференції по системі ноу-тілл.
У нас в районі в радіусі п’ятдесяти кілометрів присутні різні системи обробітку грунту. Я теж за цим спостерігаю і вивчаю.
- Ви – надзвичайно скромна людина, що більшості молодих не притаманно.
- Переконаний, що це бере початок з сім’ї. Я виріс в творчій родині музикантів. Моя мама Тетяна Іванівна працювала вчителькою англійської мови. Батько Микола Володимирович був водієм. Це вони прищепили мені з дитинства кращі людські якості, котрими я надзвичайно дорожу. Хочу, щоб такими були й мої діти, щоб виросли людяними та працьовитими.
Нам ще дуже багато всього потрібно зробити, але ми пройшли рубікон того, щоб називати це справою життя. В сім’ї, крім доньок, підростає малюк, у нього є свій трактор. Невигадано, але третім словом після «тато» і «мама» в нашого сина було слово трактор. Отже, рід аграріїв міцніє.
- Щиро дякую за інтерв’ю та всіх Вам благ.
Бесідувала Яна Король, член Національної спілки журналістів України.
Більше новин читайте на наших інтернет-ресурсах:
Телеграм-канал - Facebook - Instagram.