ЄС: Просто про складне. Тренінг у Львові під час «американських гірок» у Мюнхені

Знаковою подією лютого для медіаспільноти України став тренінг "ЄС: Просто про складне" для журналістів регіональних видань, проведений Представництвом Євросоюзу в Україні. Цього разу – у Львові. Протягом трьох днів 24 представники редакцій з різних областей нашої держави мали можливість дізнатися більше про Європейський Союз, співпрацю з ним та перспективи України щодо вступу в цю спільноту. Від Миколаївщини у заході взяв участь журналіст «Південної правди».

Ситуаційною особливістю заходу стало те, що він проходив майже одночасно з драматичними подіями на світовій конференції з безпеки у Мюнхені, результати якої шокували багатьох, а особливо виступ держсекретаря США Венса, в якому містились тези щодо відображали закінчення епохи трансатлантичної єдності Америки та Європи.

«Американські гірки» - така фраза прозвучала під час зустрічі з журналістами пані Посла Євросоюзу в Україні Катаріни Матернової. Ця характеристика дуже влучна щодо нинішньої політики керівництва США у відношенні як України, так і Європи в цілому.

Серед тем, які обговорювались на тренінгу історія створення ЄС та його організаційна структура, процес вступу України до ЄС, підтримка, яку Європейський Союз надає Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії. Ну і, звичайно, чисто наше професійне - достовірні джерела інформації та особливості створення медіа публікацій на теми, пов’язані з Європейським Союзом.

Історія прагнень країн Європи до взаємовигідного об’єднання дуже давня. А найбільш активні дії в цьому напрямі розпочалися після Другої світової війни, коли зруйнована економіка європейських держав вимагала спільних зусиль для відновлення. Першими шістьма країнами, які об’єдналися тоді ще в «Європейську спільноту з вугілля і сталі» (ЄСВС) стали Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Франція та ФРН (частина тоді роз’єднаної Німеччини). Далі до них поступово приєднувались інші європейські держави. На сьогодні до Євросоюзу в його нинішньому вигляді входять 27 країн.

Пам’ятаю, як у 70-80-ті роки, коли нам з телеекранів, по радіо та з газет розповідали (і ми в це щиро вірили), що живемо в найкращій в світі радянській країні, об’єднання країн Європи у спільноту сприймалось як щось чуже, далеке і навіть вороже. Інша справа - тодішній СЕВ (Союз економічної взаємодопомоги) на чолі з СРСР, який об’єднував країни «соціалістичного табору». Тут все «правильно» і попереду – щасливе майбутнє і нарешті – той самий комунізм, «де не буде грошей». Час все розставив по місцях, і після розпаду Радянського Союзу, його колишні союзники, а також частина колишніх республік (Естонія, Латвія та Литва) приєднались не лише до Євросоюзу, а й до військового блоку НАТО. Оскільки ці об’єднання виявились набагато кориснішими для країн-учасниць.

Слід зазначити, що після вступу до Євросоюзу країна не втрачає свій суверенітет (як дехто розуміє). Йдеться, перш за все, про економічні взаємовигідні стосунки, серед яких вільна торгівля, рух товарів та послуг, свобода пересування громадян в межах Союзу, вільний рух капіталів. Все, що сприяє економічному зростанню та покращенню рівня життя населення.

Як ми пам’ятаємо, підписання договору про асоціацію України з Євросоюзом (це певне зближення, одним з результатів якого став безвіз, але це ще не повноцінне членство в ЄС – авт.) виявилось дуже болісним. Перш за все через дії сусідньої Росії, яка ніяк не хотіла змиритись з тим, що суверенна Україна, колишня частина імперії, вирішила стати на цивілізований європейський шлях. Анексія Криму, розпалення війни на Донбасі і врешті повномасштабна війна проти України – ось складові російського «спротиву».

Російська навала у лютому 2022 року підштовхнула керівництво нашої країни подати заявку на членство в ЄС, що і було зроблено 28 лютого цього ж року Володимиром Зеленським. Він попросив негайного вступу за «новою особливою процедурою», а керівники восьми держав ЄС закликали прискорити процес вступу України. Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн тоді заявила, що ЄС хоче, щоб Україна приєдналася, але для цього знадобиться час. Після ряду необхідних процедур 23 червня 2022 року Європейська рада надала Україні статус кандидата на вступ до Європейського Союзу. 25 червня 2024 р. там офіційно оголосили про початок переговорів щодо цього процесу.

Нині Україна - одна з восьми країн-кандидатів на вступ до ЄС разом з Албанією, Боснією і Герцеговиною, Сербією, Молдовою, Північною Македонією, Чорногорією та Туреччиною.

Так, насправді процес вступу до Євросоюзу досить складний. Країна повинна відповідати цілій низці критеріїв, серед яких верховество права  демократії, провести необхідні реформи, і все це може тривати багато років. Втім, як свідчить досвід країн учасниць ці зусилля повинні принести вагомий позитивний результат.

В цьому сенсі часто ставлять у приклад сусідню Польщу. За інформацією «Польського радіо» протягом 20 років членства  в ЄС (з 2004 р.) польська економіка від цієї спільноти отримала 175 мільярдів євро. Експорт виріс у шість разів і переважає експорт до ЄС над імпортом майже на 80 мільярдів євро на рік. За цей же час польські органи місцевого самоврядування реалізували 300 тисяч проектів ЄС. І це тільки кілька показників, що відображають позитивні результати приєднання.

Хоча Україна поки що не є членом Євросоюзу, але має активне співробітництво з ним, і з багатьма країнами-членами ЄС окремо. Якщо говорити про Миколаївщину, то, серед таких країн одна знайбільш активних - Данія.

За три роки повномасштабної війни Європейський Союз надав Україні допомоги на 134 мільярди євро, що становить 48% від всієї отриманої за цей час іноземної допомоги.

Під час тренінгу пресаташе Представництва ЄС Ніколо Гаспаріні надав цікаву інформацію на тему «Солідарність Європейського Союзу з Україною». 

В режимі зум-конференції ми мали змогу послухати  керівника Консультативної місії ЄС в Україні Рольфа Холмбо.

Дуже цікавими були презентації «ЄС: Історія створення, організаційна будова та структура», «Пакет розширення: перспективи України щодо вступу в ЄС. Проєкт переговорних рамок для України», «Європейська підтримка організацій громадянського суспільства та медіа» та інші.

Про свої досягнення розповіли посли європейської молоді в Україні, представники євроклубів, єврошкіл.

Ми побували на відкритті першого з восьми запланованих багатоквартирних будинків для ВПО, які отримали травми під час війни і проходять лікування у Львівських лікарнях. Проєкт реалізується за кошти ЄС.

Також журналістам влаштували екскурсію по майстерні з виготовлення протезів, - на жаль це сьогодні дуже актуальне виробництво для нашої воюючої країни.

На останок журналісти взяли участь у заході з підтримки ЄС освіти та молоді.

+++

Протягом останніх місяців події в світі навколо України розгортаються дуже динамічно. І з приводу припинення вогню, можливого закінчення війни, і з приводу євроінтеграції нашої держави. Навіть названо можливу дату вступу до Євросоюзу – 1 січня 2030 р. Але будемо реалістами - до цього нам треба дуже багато чого зробити і пережити. Хотілося б більше позитивних новин.

Фото Сергія Смірнова та авора статті.

Більше новин читайте тут: www.facebook.com/upravda,  t.me/upravda,  instagram.com/yuzhka_newspaper